копія

справа № 2-а-134

2010 року

ПОСТАНОВА

іменем України

26 жовтня 2010 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

            в складі : головуючої судді Гарник М.С.

                            при секретарі Добровольській М.С.

    з участю   позивачки  ОСОБА_1 та  представника відповідача  Гарник А.В.        

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про  визнання  неправомірною відмову провести перерахунок та виплату  пенсії у новому розмірі та зобов'язати провести перерахунок та виплату пенсії ,-

                                 в с т а н о в и в  :

    06 жовтня  2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом  до відповідача управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області, в якому просила визнати неправомірними дії про відмову провести перерахунок та виплату  її пенсії. Також просила зобов'язати відповідача провести перерахунок  та здійснювати  виплату державної пенсії відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст. 50 цього ж Закону в розмірі 100 %  мінімальної пенсії за віком.

    У судовому засіданні позивачка повністю підтримала позовні вимоги і просить суд зобов'язати відповідача виплачувати їй пенсію відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

    Представник відповідача  Гарник А.В. позов не визнав, направив до суду письмове заперечення на позов (а. с. 13) і в судовому засідання пояснив, що ч. 2 ст. 96 Конституції України передбачено, що виключно Законом України "Про Держаний бюджет України" визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове  спрямування цих видатків. Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік" не передбачено фінансування зазначених витрат в тому розмірі, в якому вважає позивачка, а в дещо меншому. Управління не має права фінансувати виплату позивачці державної пенсії в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком, так як не мало і немає відповідних бюджетних призначень.

    Представник відповідача також вважає, що не можна, визначаючи розмір пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовувати положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки ч. 3 ст. 28 зазначеного закону визначено, що мінімальний розмір пенсій за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Просить позов залишити без задоволення.

    Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд важає, що позов повністю підлягає до задоволення  по слідуючим підставам.

    Як вбачається з матеріалів справи  позивачка являється інвалідом першої групи потерпілої від аварії на ЧАЕС категорії 1  ( а. с.   8-10).

    З письмової відповіді відповідача (а.с. 4) вбачається, що відповідач відмовив позивачці у перерахунку пенсії за її заявою.

    Відповідно до ст.49  Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорії 1, встановлюються у вигляді:

•   державної пенсії;

додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до ст. 50 цього ж Закону, особам, віднесеним до категорії 1- інвалідам 1 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком.

    Відповідно до ст. 53 цього ж Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

    Відповідно до ст. 54 цього ж Закону в усіх випадках розміри пенсій особам, віднесеним до категорії 1, по 1 групі інвалідності, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими – 10 мінімальних пенсій за віком.

    Твердження представника відповідача Гарника А.В. про те, що управління не має права фінансувати виплату позивачці державної пенсії в розмірі, установленої  Законом, оскільки не мало і не має відповідних бюджетних призначень, не може бути прийняте судом, оскільки управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області зобов'язано діяти відповідно до чинного законодавства.

    Керуючись ст. ст. 6, 11, 18, 159-163 КАС України, суд -

                 п о с т а н о в и в :

    Позов задовольнити повністю. Визнати дії  управління  Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області про відмову у перерахунку та виплаті пенсії у новому розмірі ОСОБА_1 неправомірними.

    Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Чечельницькому районі Вінницької області з  01.09.2010 року ОСОБА_1 провести перерахунок та виплачувати пенсію із законодавчо встановлених розмірів мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 54 Закону України "Про  статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі десяти  мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 50 цього ж Закону в розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком  з урахуванням виплачених сум пенсії.

    Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя:  підпис

Вірно: Суддя                               М.С. Гарник