копія

справа № 2-а-130

2010 року

ПОСТАНОВА

іменем України

15 жовтня 2010 року

Чечельницький районний суд Вінницької області

в складі : головуючої судді Гарник М.С.

                при секретарі Добровольській М.С.,

з участю позивача ОСОБА_1

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ Тростянецького РВ ГУМВС  Плаксивого Віктора Анатолійовича про   оскарження дій суб'єкта  владних повноважень, -

                                                                                                                                                                                                                    в с т а н о в и в  :

    29 вересня 2010 року позивач ОСОБА_1 оскаржив  до суду постанову  інспектора ДПС ВДАІ Тростянецького  РВ ГУМВС Плаксивого В.А. серія АВ № 170942 в справі про адміністративне правопорушення про накладення  адміністративного штрафу в сумі 260 грн за вчинене правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позов повністю та пояснив, що 22 вересня 2010 року його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП інспектором ДПС ВДАІ з ОАТ Тростянецького району  Плаксивим В.А. за те, що він, нібито керуючи автомобілем марки "Фольксваген" д.н. НОМЕР_1  о 07 год. 35 хв. в с. Капустяни Тростянецького району Вінницької області перевищив швидкість на 23 кілометри. Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром  260 гривень.

                 Позивач вважає постанову незаконною, оскільки він рухався з меншою швидкістю, ніж вказано в протоколі про правопорушення та у постанові. Швидкість вимірювалась приладом “Сокіл” № 0309330. Він бачив автомобіль ДАІ і рухався з швидкістю 60 км/год. Зауважив, що рухався в потоці автомобілів, деякі автомобілі його обганяли і не виключав можливість помилки інспекторів при реєструванні швидкості так як прилад працював в речному режимі.  Після зупинки він попросив ознайомити його з результатом вимірювання швидкості, попросив надати технічні документи на вимірювальний прилад. Не погоджувався з показами на приборі.

    В зв'язку з тим, що позивач зразу ж був незгодний з тим, що перевищив швидкість руху, він зазначив це у протоколі.

    Відповідач Плаксивий В.А. належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи,  у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

    Оцінивши докази, зібрані по справі, суд вважає, що постанова інспектора ДПС ВДАІ з ОАТ Тростянецького району Плаксивого В.А. про притягнення до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 за перевищення швидкості підлягає скасуванню, а справа щодо нього закриттю по слідуючим підставам.

    Доказом вини  ОСОБА_1 по справі є лише протокол про адміністративне правопорушення серія АВ1 № 083048 (а.с. 5), з якого вбачається, що під час складання протоколу позивач оспорював допущене правопорушення.

    Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Однак, факт перевищення швидкості ОСОБА_1 спростовується його показами та не підтверджуються матеріалами справи. Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що винність позивача у вчиненні вказаного правопорушення не доведена, тому позов підлягає до задоволення, а оскаржувана постанова- скасуванню.

    Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд  розглядає  адміністративні  справи  не  інакше  як за  позовною заявою,  поданою відповідно до цього Кодексу,  і не  може виходити  за межі позовних вимог.  Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі,  якщо це необхідно для повного захисту  прав, свобод  та  інтересів сторін чи третіх осіб,  про захист яких вони просять.

    Враховуючи положення ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України з метою повного захисту прав позивача суд приходить до висновку про неохідність вийти за межі позовних вимог та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

    Отже, судом встановлено, що в діях позивача ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому на підставі п. 1 ст.247  та  п. 3 ст.293 КУпАП  постанова про  притягнення його  до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа до закриття.

    Керуючись ст. ст. 11, 18, 86, 159-161, 163 КАС України та ст.ст. 122 ч.1, 247 п.1, 287-289, 293 КУпАП, суд,-

                                        п о с т а н о в и в:

    Позов задовольнити повністю.

    Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АВ № 170942 від 22.09.2010 року інспектора ДПС ВДАІ Тростянецького  РВ ГУМВС Плаксивого В.А. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 по ст.122 ч.1 КУпАП  у виді штрафу в розмірі 260 гривень  скасувати.

    Справу провадженням закрити.

    Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя : підпис

Вірно : Суддя                                         М.С.Гарник