Справа № 2-141-2007

2-596-2006

2-3650-2005

УКРАЇНА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

м. Олександрія, вул. Карла Лібкнехта,76 інд.28000

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2007 року Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Тимченко Л.М.

при секретарі - Міщенко С А.

з участю адвоката - ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ЗАТ «Енерговугілля», Олександрійської райдержадміністрації та як до третіх осіб Олександрійської районної ради та Протопопівської сільської ради про надання житла, відшкодування вартості будинку та компенсації моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_2. звернувся до суду із позовом до ЗАТ «Енерговугілля», Олександрійської райдержадміністрації та як до третіх осіб Олександрійської районної ради та Протопопівської сільської ради про надання йому житла, відшкодування вартості будинку, що поАДРЕСА_1 Олександрійського району Кіровоградської області та компенсації моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що за висновком комісії, створеної Олександрійською райдержадміністрацією в березні 2005 року та в жовтні 2005 року проживання в його будинку не можливе, оскільки його будинок знаходиться на відстані 70 метрів від відвального насипу, що є грубим порушенням санітарно-захисної зони, яка згідно чинного законодавства складає 500 метрів до межі земельного відводу розрізу, в будинку відсутнє електропостачання та забезпечення питною водою. Позивач не погоджується із тим, що збитки його земельній ділянці не завдані.

В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги про надання житла в с. Березівка, яке має бути благоустроєним до умов даного населеного пункту.

Моральну шкоду оцінює в 3000 грн.

В судовому засіданні і позивач і представник позивача наполягають на своїх вимогах, посилаючись на викладені обставини.

Інтереси позивача в суді представляла ОСОБА_1.

Представник ЗАТ «Енерговугілля» проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що межі проекту не були порушені, тобто порушення санітарно-захисної зони відсутні, оскільки в жовтні 2005 року мав місце перегон техніки, ніякі роботи по видобутку вугілля не велись. Не заперечує, що при перегоні були допущені порушення санітарно-захисної зони, а тому відповідальність за це повинна нести проектна організація, оскільки не заперечує, що можливі відхилення від проекту. Однак чи повідомлена проектна організація про відхилення від проекту пояснити не може. По якій причині домоволодіння позивача не було включено до генерального плану - пояснити не може, оскільки колись цим займалась Дирекція з капітального будівництва ДХК «Олександріявугілля».

Просить суд застосувати позовну давність.

Інтереси відповідача в суді представляв Бандурко Петро Володимирович.

2

Представник   Олександрійської   райдержадміністрації   заперечує   проти   позовних вимог, вважає себе неналежним відповідачем, оскільки до компетенції райдержадміністрації не входить відселення та надання житла позивачу, однак не заперечує, що Олександрійська райдержадміністрація активно сприяла тому, щоб позивачу було надано інше житло в іншому населеному пункті, зважаючи, що проживати в його будинку неможливо.

Інтереси відповідача в суді представляв Куранов Сергій Олександрович.

Як третя особа представник Олександрійської районної ради пояснив, що за постановою Верховної Ради України 647\96 від 25.12.1996 року під гірничі розробки розрізу «Костянтинівський» ВО «Олександріявугілля» надано в тимчасове користування 451,9 га земель строком на 20 років. Важає, що саме ЗAT «Енерговугілля» повинне нести відповідальність перед позивачем відповідно до ст. 190 Житлового Кодексу України

Інтереси в суді представляв Шило Анатолій Миколайович.

Як третя особа представник Протопопівської сільської ради вважає, що збитки, завдані позивачу необхідно відшкодувати за рахунок ЗАТ «Енерговугілля», оскільки внаслідок порушення розрізом санітарно-охоронних норм проживати в будинку неможливо.

Заслухавши пояснення сторін, свідків та дослідивши докази у сукупності з іншими матеріалами справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Правовідносини сторін врегульовані ст. 190 ЖК України, за змістом якої підприємство, що спричинило шкоду житловим будинкам, зобов'язано відшкодувати завдані збитки.

Судом встановлено, що позивач вже два роки не проживає у вказаному домоволодінні, вимушений залишити його через відсутність світла, води та забрудненість навколишнього середовища.

Суд не погоджується із позицією відповідача про те, що охоронна зона - 140 метрів не була порушена, то був перегон екскаватора Ерс-1120 частково полосою охоронної зони і спростовує це актом від 14.10.2005 року, складеного компетентною комісією, що була створена за розпорядженням № 648 від 12.10.2005 року Олександрійської райдержадміністрації на скарги позивача, відповідно до якого комісія прийшла до висновку, що проживати в будинку неможливо.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, що то був перегон техніки, оскільки до суду не надано жодного доказу на підтвердження зайнятої позиції. Крім того за весь час переписки з райдержадміністрацією не було вказано, що після того, як техніка була переміщена, стало можливим в жовтні 2005 року проживати в цьому домоволодінні.

Суд не погоджується із позицією позивача про те, що його земельна ділянка була вилучена підприємством і тому йому необхідно надати по встановленим нормам житло, яке має бути благоустроєним, враховуючи, що відповідне рішення про вилучення земель місцевою радою не приймалось.

Всебічно дослідивши докази, суд вважає, що будинок та земельна ділянка, на якій він розташований, є власністю позивача, відповідачем порушено право позивача на мирне володіння власністю, однак вилучення чи відчудження його власності для державних потреб судом не встановлено.

За змістом ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягає відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи в суді або виконання робіт необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд приймає до уваги, що на виконання ухвали суду від 16 травня 2006 року, була визначена вартість будинку, що поАДРЕСА_1 Олександрійського району, яка згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 02.10.2006 року № 1165V21 складає 5531 грн. з урахуванням вартості відтворення домоволодіння по методу витрат з урахуванням фізичного зносу, технічного стану конструктивних елементів будівлі, споживчих характеристик об'єкту та інженерного забезпечення на даному етапі.

Оскільки на день розгляду справи в суді ОСОБА_2. та ОСОБА_3. поділили спільну сімейну власність, за кожним із них за рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 22 лютого 2006 року визнано право власності на 1\2 частину будинку №АДРЕСА_1 Олександрійського району, суд вважає необхідним сплатити кожному із них вартість їх частини, що складає 2765 грн. 50 коп. від загальної оцінки в 5531 грн.

За змістом ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі

3

неправомірними рішеннями, діям чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд вважає, що вина відповідача ЗАТ «Енерговугілля» доведена повністю. Саме відповідачем внаслідок порушень санітарно-охоронної зони розрізу «Костянтинівський» були завдані позивачеві матеріальні і моральні збитки.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково, оскільки в судовому засіданні знайшли своє підтвердження. Розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, які зазнав позивач, їх тривалості, вимушеності змін у життєвих стосунках, від часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості і оцінює розмір моральної шкоди в розмірі 1500 грн.

Суд вважає необхідним стягнути також з ЗАТ «Енерговугілля» сплачене позивачем державне мито, вартість проведеної експертизи та витрати за надану юридичну допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 171, 190 Житлового Кодексу України, ст.ст. 15, 16, 22, 23, 1167, 1192 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 121-126, 158-159 Земельного Кодексу України, ст.ст. З, 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ЗАТ «Енерговугілля» р\р 26005020686980 в філії ПРРУ банку «Фінанси та кредит», м. Комсомольськ, МФО 331564 Код 26505890 на користь ОСОБА_2 суму 2765 грн. 50 коп. вартості 1\2 частини будинку №АДРЕСА_1 Олександрійського району Кіровоградської області, 1500 грн. моральної шкоди, 227 грн. 20 коп. вартості експертизи, 200 грн. за надану юридичну допомогу та 51 грн. державного мита.

В задоволенні решти позовних вимог в частині забезпечення житлом в іншому населеному пункті та про стягнення моральної шкоди - відмовити.

В задоволенні позовних вимог до Олександрійської районної державної адміністрації - відмовити.

Стягнути з ЗАТ «Енерговугілля» 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді на користь ТУ ДСА в Кіровоградській області.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та протягом наступних 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції.