Справа № 22а-193/2007р.      Головуючий у першій інстанції - Соловей В.В.

Категорія - адміністративна                         Доповідач - Острянський В.І.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

05 квітня 2007 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Хромець Н.С. суддів - Острянського В.І., Смаглюк Р.І. при секретарі - Мехед Т.О.

за участю -  ОСОБА_1 та представника відповідача Поліської К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 січня 2007 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про стягнення грошової компенсації замість речового майна,

встановив:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог та стягнення з УМВС в Чернігівській області 3233 грн. 12 коп. грошової компенсації за неотримане речове майно.

Оскаржуваною постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 січня 2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає зазначену постанову незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначає, що він звертався до суду з позовом в порядку цивільного судочинства, але суд відкрив провадження та розглянув справу в порядку адміністративного судочинства. ОСОБА_1 наполягає на тому, що він звернувся до суду з позовом про захист своїх порушених прав, які виникають із цивільних, трудових відносин, і  суд повинен був розглянути  його в порядку цивільного судочинства,

2

оскільки спір з відповідачем не є публічно-правовим і не відноситься до справ адміністративної юрисдикції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

По справі встановлено, що позивач з 22.10.1985 року проходив службу в Козелецькому РВ УМВС України в Чернігівській області, наказом від 10 грудня 2004 року був звільнений з органів внутрішніх справ. При звільненні йому не було нараховано та не виплачено компенсацію за не отриманий формений одяг в сумі 3233 грн.12 коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача з позовними вимогами від дня, коли позивач дізнався про порушення свого права, минуло більше ніж один рік. На застосуванні наслідків порушення строків звернення до адміністративного суду наполягав відповідач. Також, суд послався на те, що позивачем строк звернення до суду пропущено без поважних причин.

Апеляційний суд знаходить, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам процесуального законодавства.

Позивач ОСОБА_1 звільнився з органів внутрішніх справ в грудні 2004 року. Довідка про заборгованість за не отриманий формений одяг видана відповідачем в березні 2005 року. На момент звільнення позивачу не було виплачено компенсацію за не отриманий формений одяг, і саме з цього часу право позивача є порушеним. До суду з позовом про стягнення компенсації ОСОБА_1 звернувся лише в грудні 2006 року.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, що діє з 01 вересня 2005 року, встановлено річний строк позовної давності, який пропущений позивачем без поважних причин, а тому суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про необхідність відмови в позові на підставі ч. 1 ст.100 КАС України.

Згідно з правилами п. 2 ч.1 ст. 17 КАС України спору з приводу проходження публічної служби громадян є компетенцією адміністративних судів, а проходження служби в органах внутрішніх справ є публічною службою (п.15 ст.3 КАС України).

Доводи апеляційної скарги про те, що дана справа повинна бути розглянута в порядку цивільного судочинства, не може бути визнано підставою для скасування оскаржуваної постанови суду і на правильність вирішення спору не впливають.

Тому, апеляційний суд, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах доводів скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. ст.3, 17, 198, 200, 206 КАС України, апеляційний суд, -

ухвалив:

3

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 29 січня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в касаційному порядку протягом одного місяця.