Справа № 1- 42/2007рік

ВИРОК

 Іменем   України

26 березня 2007 року                                                                                                                     м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі головуючого судді Турянського І.Є., з секретарем Лазорик Л.В. за участю адвоката ОСОБА_1. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку і жительку с. Великий Рожен, Косівського району, Івано-Франківської області, українку, з середньою освітою, одружену, домогосподарку, раніше не судиму,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2., уродженку і жительку с. Великий Рожен, Косівського району, Івано-Франківської області, українку, з середньою освітою, одружену, домогосподарку, раніше не судиму,

за ст.125 ч.2 КК України,

встановив:

ОСОБА_2. вчинила заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, а ОСОБА_3. обвинувачується у вчиненні заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Дії, що ставляться у вину обом підсуднім було вчинено за наступних обставин.

10.11.2006 р. близько 10 год. 30 хв. в с. Великий Рожен, Косівського району на дорозі між підсудним і потерпілою ОСОБА_4. виникла словесна суперечка на грунті неприязних відносин, що були викликані ревнощами. В процесі суперечки ОСОБА_2. нанесла ОСОБА_4. декілька ударів руками і ногами в різні ділянки тіла, від яких та впала на землю, де підсудня ОСОБА_2. продовжувала наносити їй удари. Внаслідок таких дій потерпілій було заподіяно легкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців в ділянці голови, правого плеча, передньої черевної стінки, обох нижніх кінцівок.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2. свою вину у вчиненому невизнала і суду показала, що дійсно 10.11.2006 р. зустрілася на дорозі з потерпілою, яка запиталася про причини поганого ставлення до неї. Між ним зав'язалася суперечка в процесі якої вона нанесла декілька ударів ОСОБА_4. На це прибігла її дочка ОСОБА_3. і розборонила їх. Після цього вони ходили у каплицю і с/Раду, щоб потерпіла підтвердила, що не вмішується у їхню сім'ю. На цьому конфлікт було вичерпано і ніхто більше нікому ударів не наносив.

Підсудна ОСОБА_3. своєї вини у інкримінованому їй злочині не визнала і дала показання про те, що 10.11.2006 р. працювала в саду, як почула сварку. Вийшовши на вулицю побачила, що сваряться її мама ОСОБА_2. і ОСОБА_4. Вона підійшла до них і припинила сварку. Після цього ОСОБА_4. ходила з мамою в каплицю і с/Раду, а потім вони повернулися до їх помешкання і, через деякий час розійшлися. Ствердила, що будь-яких ударів потерпілій не наносила.

Незважаючи на невизнання своєї вини підсудною ОСОБА_2. її вина у вчиненому підтверджується частково її ж показаннями, показаннями потерпілої, частково показаннями свідків та іншими доказами зібраними по справі.

2

Потерпіла ОСОБА_4. дала суду показання про те, що 10.11.2006 р. по дорозі на автобусну зупинку до неї підійшли обидві підсудні і почали обзивати нецензурними словами. Потім ОСОБА_2. нанесла їй удар рукою в ділянку шиї та ногою в ділянку живота від яких вона впала на землю, а ОСОБА_2. і ОСОБА_3. наносили їй удари ногами в різні ділянки тіла. Всього їй було нанесено не меньше 10 ударів. Після цього вона піднялася і її обидві підсудні повели в каплицю. Коли поверталися з каплиці то вона неодноразово падал на землю від того, що її тягнули за волосся. Повернувшись на те місце де вони зустрілися, ОСОБА_2. знову нанесла декілька ударів руками і ногами в потиличну ділянку голови, в ділянку грудної клітки та в живіт.

Так свідок ОСОБА_5 суду показала, що самого конфлікту не бачила, оскільки її не було вдома, але чула від людей, що між ОСОБА_2. і ОСОБА_4. була якась сварка.

Згідно показань свідка ОСОБА_6., вона 10.11.2006 р. разом з чоловіком і сином ішла на автобусну зупинку і бачила, як ОСОБА_2. і ОСОБА_4. стояли на дорозі і про щось розмовляли.

Протоколом-заяви про злочин від 10.11.2006 р. підтверджується факт побиття ОСОБА_4. в с. Великий Рожен, Косівського району (а.с. відм. мат. 3).

Актом судово-медичного огляду потерпілої ОСОБА_4. від 13.11.2006 р. встановлено, що у неї виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, синців в ділянці голови, правого плеча, передньої черевної стінки, обох нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження отримані від дії тупих предметів, якими могли бути кулаки рук і носки взуття і являються легкими тілесними ушкодженнями з короткочасним розладом здоров'я (а.с. відм. мат. 13-14).

Оскільки в даному акті зазначено про те, що перебування потерпілої на стаціонарному лікуванні з приводу двобічного хронічного аднекситу не пов'язане з отриманими тілесними ушкодженнями, то судом, при визначенні розміру заподіяної матеріальної шкоди, не можуть братися до уваги витрати на це лікування.

Таким чином оцінивши всі зібрані і досліджені в ході судового слідства докази в сукупності суд вважає вину ОСОБА_2. у вчиненні заподіяння умисних легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я доведеною, а її дії слід кваліфікувати за ст.125 ч.2 КК України.

Жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_3. у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України суду не представлено і в ході судового слідства не здобуто, оскільки характер, кількість і локалізація тілесних ушкоджень у потерпілої відповідають фактичним обставинам справи встановлених судом, а тому підсудну слід виправдати.

Також суд не може взяти до уваги показання потерпілої щодо великої кількості отриманих нею ударів, оскільки ці показання спростовуються даними викладеними в акті судово-медичного огляду.

Призначаючи покарання суд враховує незначну ступінь тяжкості вчиненого, особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає те, що особа вперше притягується до кримінальної відповідальності і являється особою перед пенсійного віку.

Обставин, які обтяжують покарання суд не вбачає.

Цивільний позов потерпілої, як в частині матеріальної так і моральної шкоди слід задоволити частково. Так згідно довідки Косівської ЦРЛ від 28.12.2006 р. потерпіла дійсно перебувала на стаціонарному лікуванні з отриманими внаслідок злочинних дій травмами і нею придбано ліків за власні кошти на суму 223 грн. 94 коп. і ця сума підлягає стягненню. Довідку про придбання ліків для лікування хронічного двобічного аднекситу та вимоги про стягнення витрат на харчування суд до уваги не бере, оскільки, як зазначалося вище, вони не знаходяться у причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

При визначенні розміру заподіяної моральної шкоди суд бере до уваги показання потерпілої про перенесений фізичний біль і отримані травми, а також враховує матеріальний стан підсудної.

Керуючись ст.ст.323, 324, 327 КПК України, суд -

2

засудив:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 ЮС України та призначити покарання - 150 (сто п'ятдесят) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_4. 223 грн. 94 коп. заподіяної злочином матеріальної шкоди і 750 грн. моральної шкоди.

ОСОБА_3 визнати невинною у вчиненні злочину передбаченого ст.125 ч.2 КК України та по суду виправданою.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 15-ти діб з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляції через Косівський райсуд.