Справа № 1-537/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    23 вересня 2010 року                                                                   м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

    головуючої судді         Омельченко М.М.

    при секретарі             Комендат М.Р.

    за участю прокурора         Балійчука Р.І.

    потерпілого             ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Буча Київської області, українця, громадянина України, який має повну вищу освіту, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, -

встановив:

    08 жовтня 2009 року близько  22 години ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі «Гостомель-Бородянка» Києво-Святошинського району Київській області поблизу с. Горенка, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, при виявленні пішоходів, які рухались в попутному напрямку по правому узбіччю, почав виконувати маневр їх об’їзду, але не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_1. Внаслідок наїзду потерпілий ОСОБА_1, згідно висновку експерта № 112/Д від 22.04.2010 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому основи 1-2 і 4 плюсневих кісток лівої стопи зі зміщенням, перелому основи нігтьової фаланги 5-го пальця, забитої рани тім’яної області голови, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

    Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п.2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керуванням транспортним засобом у дорозі), п 13.1 (водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки,особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу), п.1.10 (термін «Дати дорогу», тобто не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь-яких маневрів, якщо це може змусити інших учасників руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

    Допущення порушення п. 1.5, пп. «б» п.2.3, п. 13.1, п. 1.10 Правил дорожнього руху України ОСОБА_2 знаходяться в прямому причинному зв’язку з отриманими потерпілим ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

    Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненому злочині визнав повністю, підтвердив обставини вчиненого, щиро розкаявся, під час розгляду справи повністю відшкодував потерпілому завданий його діями збиток, з ним примирився, у зв’язку з чим просив звільнити його від кримінальної відповідальності, провадження у справі закрити.

Потерпілий ОСОБА_1 підтвердив суду обставини ДТП, а також пояснив, що він вибачив підсудного, який йому відшкодував спричинений збиток, претензій матеріального та морального характеру він до нього не має та заявив клопотання про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за примиренням.

Допитані судом свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтвердили обставини ДТП.

Судом досліджені письмові докази у справі     , а саме: постанова від 21.12.2009 року про скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи за фактом ДТП (а.с. 3); постанова від 27.07.2010 року про порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 286 КК України відносно ОСОБА_2 (а.с. 8);  протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2009 року (а.с. 14-16); схема до протоколу огляду місця ДТП від 09.10.2009 року (а.с. 17); протоколи огляду транспорту від 09.10.2009 року (а.с. 18,20); постанови про визнання транспортних засобів речовими доказами (а.с. 48, 49);  акт судово-медичного дослідження № 409/Д від 23.11.2009 року (а.с. 52); висновок експерта № 112/Д від 22.04.2010 року, відповідно до якого згідно медичної документації ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому основи 1-2 і 4 плюсневих кісток лівої стопи зі зміщенням, перелому основи нігтьової фаланги 5-го пальця, забитої рани тім’яної області голови, які могли утворитися при ДТП у велосипедиста при зіткненні з ним автомобіля, переломи плюсневих кісток та фаланги пальця відносяться  до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (а.с. 53); виписка № 9541  із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_1 (а.с. 54).

Оцінюючі зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_2 в інкримінованому діянні доведена повністю, його дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

    Проте, вислухавши доводи клопотань підсудного та потерпілого, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що підсудний ОСОБА_2 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене ним діяння, а кримінальна справа закриття у зв’язку з примиренням підсудного з потерпілим, оскільки ОСОБА_2 вчинив вперше необережний злочин невеликої тяжкості, щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має позитивні характеристики за місцем проживання, раніше не судимий, повністю відшкодував завданий його діями збиток, примирився з потерпілим.

    Вирішуючи питання про долю речових доказів суд керується вимогами ст. 81 КПК України та враховує, що на досудовому слідстві транспортні засобі були повернуті власникам.

    Судові витрати у справі відсутні.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 7-1, 8, 282 КПК України, суд, -

постановив:

    ОСОБА_2   звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України у зв’язку з примиренням з потерпілим, провадження у справі закрити.

Речовий доказ у справі:

•   автомобіль «Samand E1», д/н НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_2 (а.с. 48) – залишити у його розпорядженні;

•   велосипед «Аист» б/н, який знаходиться на відповідальному зберіганні ОСОБА_1 (а.с. 49) – залишити у його розпорядженні.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_2 у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

    Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи діб з дня її винесення.

            Суддя                     Омельченко М.М.