Справа № 2-313/10

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.10 року Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді                             Родіонова С.О.

при секретарі                     Яцкіній Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та іншим майном та знесення самовільних споруд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кам’янобрідського районного суду м. Луганська з вказаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказавши, що 09.07.05 року він став власником 2/3 частин житлового будинку з відповідною частиною споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, які були йому подаровані його матір’ю ОСОБА_3 До таких 2/3 частин жилого будинку по вказаній вище адресі, згідно технічного паспорту, який є невід’ємною частиною договору дарування, відносяться приміщення загальною площею 74,0 м.кв., а саме: коридор І площею 5,4 м.кв., коридор 1-1 площею 10 м.кв., житлова кімната 1-2 площею 22,7 м.кв., житлова кімната 1-3 площею 21,0 м.кв, кухня 1-4 площею 8,8 м.кв., тамбур ІІ площею 6,1 м.кв. Тому, при переході права власності при даруванні вказаної вище частини будинку з відповідною частиною споруд, до позивача перейшло і право користування той частиною земельної ділянки, яка знаходилася до цього в користуванні у його матері. Крім того, з 1950 року будинок АДРЕСА_1 належав на праві сумісної загальної власності його батькам, а саме: ОСОБА_4 і ОСОБА_3. 11.03.75 року народним судом Кам’янобрідського району м. Луганська було винесено рішення, яким домоволодіння АДРЕСА_1  було розділено між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та залишено в їх загальному користуванні забори №1 і 3, а також водопровідна колонка № 4. При цьому ОСОБА_3 було виділено в користування земельну ділянку з правої сторони площею 170 м.кв., а ОСОБА_4 земельну ділянку з лівої сторони площею 170 м.кв, залишивши при цьому в їх загальному користуванні 220м.кв.. 16.09.1975 року виконавчим комітетом Кам’янобрідської районної ради депутатів трудящих м. Ворошиловграда було прийнято рішення № 270 від 16.09.75 року, яким самовільно зайнята земельна ділянка площею 15 м.кв. залишена в користуванні ОСОБА_3, тобто в загальному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало 205 м.кв. Через декілька років після розділу майна ОСОБА_4, продав свою частину будинку відповідачці. Таким чином, при відчуженні його батькам будинку АДРЕСА_1, до позивача і відповідача перейшло не тільки їх право загальної дольової власності на вищевказаний будинок, а також їх право загального користування забором №1 і 3, водопровідною колонкою № 4, а також 220 м.кв. земельної ділянки. Однак, відповідачка всіляко перешкоджає відповідачу в користуванні забором №1 і 3, водопровідною колонкою № 4, а також земельною ділянкою. Так, незаконно побудувавши огорожу № 7, відповідачка  фактично позбавила позивача права користування колонкою № 4. Даною колонкою він не може користуватися з початку літа 2009 року. Раніше позивач користувався для поливання свого городу своєю колонкою, яка розташована з боку його кухні, а тому спору у відношенні колонки № 4 у них не було. Даний спір виник у них після того, як його колонка зламалася і він був вимушений користуватися тією, яка знаходиться в їх загальному користуванні з відповідачкою, а саме колонкою № 4, Однак відповідачка, відмовилася пропустити позивача до колонки № 4, так як нею вже побудована огорожа № 7. На неодноразові прохання позивача убрати незаконно побудовану огорожу, відповідачка відповідала відмовою, мотивуючи це тим, що колонка знаходиться на її території, а тому є її власністю. Крім того, відповідачкою з боку літньої кухні-сараю, позначеною в технічному паспорті літ. «Б» площею 2,09 м.кв. до забору № 1, була самовільно побудована прибудова. Також відповідачкою для збільшення своєї загальної площі, була знесена веранда ІІІ площею 1,9 м.кв. і залитий фундамент для нової веранди вже більшою площею, після чого відстань між забором № 7 і фундаментом для нової веранди склала 1 м., що значно менше тієї відстані, яка була до цього. Таким чином, якщо відповідачка побудує нову веранду, то позивач буде позбавлений можливості не тільки вільного проникнення у свою частину будинку, але і можливості занести меблі, а також якого-небудь габаритного майна. У зв’язку із чим, позивач просить визнати огорожу № 7, а також прибудову від літньої кухні-сараю, вказаних в технічному паспорті літ. «Б» площею 2,09 м.кв. до забору № 1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 самовільним будівництвом. Зобов’язати відповідачку не перешкоджати позивачу в користуванні водопровідною колонкою № 4, яка знаходиться в їх загальному користуванні, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно побудованої огорожі № 7. Зобов’язати відповідачку знести самовільно прибудовану за адресою: АДРЕСА_1 прибудову, яка розташована від літньої кухні-сараю та позначена літ. «Б» площею 2,09 м.кв. до забору № 1. Заборонити відповідачці будь-яке будівництво прибудов та інших споруд на земельній ділянці призначеної для загального користування за адресою: АДРЕСА_1, без письмового дозволу позивача. Стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 34 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та пояснив, що 16.09.1975 року виконавчим комітетом Кам’янобрідської районної ради депутатів трудящих м. Ворошиловграда було прийнято рішення № 270 від 16.09.75 року, яким самовільно зайнята земельна ділянка площею 15 м.кв. залишена в користуванні ОСОБА_3, але не від земельної ділянки загального користування в 220 м.кв, а від земельної ділянки особистого користування в 170 м.кв. ОСОБА_4, тобто площа земельної ділянки, яка знаходилася в користуванні ОСОБА_4 склала 155 м.кв., а у ОСОБА_3 склала 185 м/кв. Тому, при переході права сумісної часткової власності на будинок АДРЕСА_1 до позивача перейшла в користування земельна ділянка площею 185 м.кв., а відповідачці земельна ділянка площею 155 м.кв., а в загальному користуванні залишилася земельна ділянка площею 220 м.кв. У зв’язку із чим, позивач просить визнати огорожу № 7, а також прибудову від літньої кухні-сараю, вказаних в технічному паспорті літ. «Б» площею 2,09 м.кв. до забору № 1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 самовільним будівництвом. Зобов’язати відповідачку не перешкоджати позивачу в користуванні водопровідною колонкою № 4, яка знаходиться в їх загальному користуванні, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно побудованої огорожі № 7. Зобов’язати відповідачку знести самовільно прибудовану за адресою: АДРЕСА_1 прибудову, яка розташована від літньої кухні-сараю та позначена літ. «Б» площею 2,09 м.кв. до забору № 1. Заборонити відповідачці будь-яке будівництво прибудов та інших споруд на земельній ділянці призначеної для загального користування за адресою: АДРЕСА_1, без письмового дозволу позивача. Стягнути з відповідачки судовий збір у розмірі 34 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

Відповідач у судове засідання не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином. Заяви про розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з’явився, надав заяву про відкладення слухання по справі, у зв’язку з його зайнятістю в іншому процесі, але відповідного документального підтвердження до заяви їм не додано.

Тому судом, відповідно до ст.169, ст.224 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

              Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначний, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Ст. 391 цього ж кодексу визначає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення народного суду Кам’янобрідського району м. Луганська від 11.03.75 року домоволодіння АДРЕСА_1, яке належало на праві особистої власності в рівних частках ОСОБА_4 та ОСОБА_3, було розділено між ними та в загальному користуванні залишено забори № 1 і 3, а також водопровідна колонка № 4. При цьому ОСОБА_3 було виділено в користування земельну ділянку з правої сторони площею 170 м.кв., а ОСОБА_4 земельну ділянку з лівої сторони площею 170 м.кв, в їх загальному користуванні залишено 220м.кв. (а.с. 16-17).

16.09.1975 року виконавчим комітетом Кам’янобрідської районної ради депутатів трудящих м. Ворошиловграда було прийнято рішення № 270 від 16.09.75 року, яким самовільно зайнята земельна ділянка площею 15 м.кв. залишена в користуванні ОСОБА_3 (а.с. 15).

    На теперішній час  на праві приватної спільної часткової власності 2/3 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 09.07.05 року, посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Нестеровим С.В., реєстровий № 1134 (а.с. 5-6). Інша часка житлового будинку належить ОСОБА_2.

З наданих позивачем доказів видно, що побудована огорожа № 7, фактично перешкоджає позивачу користуватися колонкою № 4, яка знаходиться у загальному користуванні. Крім того, відповідачем побудована з боку літньої кухні-сараю прибудова, яка позначена в технічному паспорті літ. «Б», площею 2,09 м.кв. до забору № 1 та для збільшення своєї загальної площі, знесена веранда ІІІ площею 1,9 м.кв. та залитий фундамент для нової веранди вже більшою площею, після чого відстань між огорожею № 7 і фундаментом для нової веранди склала 1 м., що значно менше тієї відстані, яка була до цього.

Вказані  господарські  споруди  побудовано   самовільно, без  погодження  з   ОСОБА_1 та Виконкомом Кам’янобрідської районної у м. Луганську ради.

Згідно ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майном за особою, яка здійснила (здійснює) самовільне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає зносу особою, яка його здійснила, або за її рахунок.

Приймаючи  до  уваги  наведене, суд  приходить  до  висновку  про  те, що   самовільно спорудженні  відповідачкою  огорожі та прибудови порушують  права позивача, а  тому,  її слід зобов’язати їх знести і заборонити їй будь-яке будівництво без узгодження з позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачки  на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 34 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, що підтверджується наявними у справі квитанціями № 5201081, № 5301101 від 17.11.09 р..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,15,130,174,175,209-210,213-215 ЦПК України, ст. 158 ЗК України, ст. 376, 377,  391 України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати огорожу № 7, а також прибудову від літньої кухні-сараю, вказаних в технічному паспорті літ. «Б» площею 2,09 м.кв. до забору № 1, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 самовільним будівництвом

Зобов’язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в користуванні водопровідною колонкою № 4, яка знаходиться в їх загальному користуванні, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільно побудованої огорожі № 7.

Зобов’язати ОСОБА_2 знести самовільно прибудовану за адресою: АДРЕСА_1 прибудову, яка розташована від літньої кухні-сараю та позначена в технічному паспорті літ. «Б» площею 2,09 м.кв. до забору № 1.

Забронити ОСОБА_2 будь-яке будівництво прибудов та інших споруд на земельній ділянці призначеної для загального користування за адресою: АДРЕСА_1, без письмового дозволу ОСОБА_1.

Рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, якщо відповідач подасть заяву про перегляд заочного рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська шляхом подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення  рішення, а також апеляційної скарги в строк 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                 С.О.Родіонов