Справа № 1-536/10

                                                                          ПОСТАНОВА

                                                                        Іменем України

22 вересня 2010 року                                                                                                   м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

    головуючої судді         Омельченко М.М.

при секретарі             Комендат М.Р.

    за участю прокурора                  Балійчука Р.І.

    потерпілого             ОСОБА_1

    представника потерпілого     ОСОБА_2

    захисника             ОСОБА_3,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Жашків Черкаської області, українки, громадянки України, що має повну вищу освіту, працюючої ведучим економістом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

  встановив:

    31 березня 2010 року близько 12 години ОСОБА_4, керуючи власним, технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по автодорозі «Київ-Одеса» в Київській області, на 17 км + 620 м зазначеної дороги, перед смт. Чабани, здійснюючи маневр розвороту в місці призначеному для його здійснення, зупинилась на розподільчій смузі та, після зупинки, виконуючи поворот ліворуч та розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, не надала дорогу зустрічному транспортному засобу, внаслідок чого скоїла зіткнення з моторолером «VХ 150S Vіреr», д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 В результаті зіткнення потерпілий ОСОБА_1, згідно висновку експерта № 129 від 27.05.2010 року, отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітки, забою лівого плечового суглобу, закритого уламкового перелому обох кісток лівої гомілки в нижній третині, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

    Своїми діями ОСОБА_4 порушила вимоги п. 1.5 (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров’ю громадян, завдавати матеріальних збитків), пп. «б» п. 2.3 (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний буті уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі); п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), п. 10.4 (перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в’їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою № 1306 Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року.

    Допущені порушення п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України ОСОБА_4 знаходяться в прямому причинному зв’язку з отриманими потерпілим ОСОБА_1 тілесними ушкодженнями середньої тяжкості.

Підсудна ОСОБА_4 свою вину у вчиненому злочині визнала повністю, підтвердила обставини вчиненого, щиро розкаялась, під час розгляду справи повністю відшкодувала потерпілому завданий її діями збиток, з ним примирилася, у зв’язку з чим просила звільнити її від кримінальної відповідальності, провадження у справі закрити.

Потерпілий ОСОБА_1 підтвердив суду обставини ДТП, а також пояснив, що він вибачив підсудну, вона йому відшкодувала спричинений збиток, претензій матеріального та морального характеру він до неї не має та заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за примиренням, від цивільного позову відмовився.

    Судом досліджені письмові докази у справі, а саме: протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 31.03.2010 року (а.с. 8-14); схема до протоколу огляду місця ДТП від 31.03.2010 року (а.с. 15); протоколи огляду транспорту від 31.03.2010 року (а.с. 16-17); протоколи огляду та затримання транспорту (а.с. 18); протокол медичного огляду на встановлення факту вживання алкоголю і стану сп’яніння (а.с. 20); довідка Київської міської клінічної лікарні № 17 від 08.04.2010 року (а.с. 22); акт судово-медичного дослідження № 142/Д від 14.05.2010 року (а.с. 26); висновок експерта № 194/Д від 20.07.2010 року (а.с. 89); висновок експерта № 439 А від 07.07.2010 року (а.с. 95-106); протокол відтворення обстановки і обставин події від 18.06.2010 року (а.с. 109-110); висновок експерта № 483А від 30.06.2010 року (а.с. 114-116).

Оцінюючі зібрані у справі докази, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в інкримінованому діянні доведена повністю, її дії судом кваліфікуються за ч. 1 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

    Проте, вислухавши доводи клопотань підсудної та потерпілого, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд вважає, що підсудна ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинене нею діяння, а кримінальна справа закриття у зв’язку з примиренням підсудної з потерпілим, оскільки ОСОБА_4 вчинила вперше необережний злочин невеликої  тяжкості, щиро розкаялась у вчиненому, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, має позитивні характеристики за місцем проживання та роботи, раніше не судима, повністю відшкодувала завданий її діями збиток, примирилася з потерпілим.

    Вирішуючи питання про долю речових доказів суд керується вимогами ст. 81 КПК України та враховує, що на досудовому слідстві транспортні засобі були повернуті власникам.

    Арешт, накладений на майно підсудної, підлягає скасуванню.

    Провадження по цивільному позову потерпілого підлягає закриттю на підставі п. 3 ст. 205 ЦПК України у зв’язку з відмовою від позову.  

    Судові витрати на підставі ст. 93 КПК України підлягають стягненню з підсудної.

    На підставі викладеного, керуючись ст. 46 КК України, ст. ст. 7-1, 8, 282 КПК України, суд, -

постановив:

    ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 286 КК України у зв’язку з примиренням з потерпілим, провадження у справі закрити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області 2050,08 (дві тисячі п’ятдестя грн. 08 коп.) грн. витрат за проведенні у справі експертизи та досліддення (а.с. 107, 117).

Провадження по цивільному позову потерпілого ОСОБА_1 закрити.

Речові докази у справі:

-   автомобіль марки «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_1 – залишити у розпорядженні власника ОСОБА_4;

-   моторолер «VХ 150S Vіреr», д/н НОМЕР_2 – залишити у розпорядженні власника ОСОБА_1.

    Арешт, накладений на автомобіль марки «Daewoo Lanos» д/н НОМЕР_1 постановою від 23.07.2010 року слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України в Київській області (а.с. 140) – скасувати.

    Арешт, накладений на будинок АДРЕСА_1 постановою від 23.07.2010 року слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України в Київській області (а.с. 144) – скасувати.  

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді підписки про невиїзд, скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом семи діб з дня її винесення.

                         Суддя                     М.М. Омельченко