Справа № 2-2000/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 жовтня 2010  року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                       Кафтанова В.В.,

при секретарі                         Змаженко Н.Ю.,

прокурорів                                                                             Кучер І.В., Синякевич О.О., Чехівської Н.В.,

з участю представників                                                        ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом прокурора м. Ірпіня Київської області в інтересах Ірпінської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення відновної вартості зелених насаджень, -

в с т а н о в и в :

прокурор м. Ірпеня звернувся до суду в інтересах Ірпінської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення відшкодованої вартості зелених насаджень.

Свої вимоги прокурор мотивував тим, що до прокуратури м. Ірпеня надійшов лист контрольно-ревізійного управління в м. Ірпені про те, що ревізією фінансовогосподарської діяльності КП КОР «Обласний лісгосп» встановлено недоотримання грошових коштів внаслідок несплати відновної вартості зелених насаджень при безоплатній передачі у власність громадян земельних  ділянок. В ході перевірки прокуратурою м. Ірпеня встановлено, що 25.10.2007 року Ірпінською міською радою прийнято рішення № 941-28-У «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в м. Ірпінь». Відповідно до витягу вказаного рішення, ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1; передано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку для будівництва  та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1. відповідно до довідки Ірпінського міського відділу земельних ресурсів від 28.09.2007 року, на вказаній земельній ділянці знаходяться зелені насадження.

Вказує, що в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд міститься акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 05.10.2007 року та розрахунок відновної вартості зелених насаджень в АДРЕСА_1. Загальна сума відновної вартості зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 становить 58 365,03 грн.

Відповідно до п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України (далі КМУ) від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», відновна вартість зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.

Згідно зі ст. 16 Конституції України, забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов’язком держави. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно із вимогами ст. ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не завдавати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до інформації фінансового управління Ірпінської міської ради, за період з 01.01.2007 року по 12.05.2010 року до міського бюджету м. Ірпінь від ОСОБА_4 плата зі відновну вартість зелених насаджень не надходила. Отже, відповідачкою порушено положення п. 11 Постанови КМУ від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» та такі її дії суперечать Конституції України. Просив стягнути з ОСОБА_4 на користь Ірпінської міської ради відновну вартість зелених насаджень на земельній ділянці по АДРЕСА_1 в сумі 58 365,03 грн.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити.

Представник Ірпінської міської ради в судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити однак вказав, що не зрозумілі вимоги п. 11 Постанови КМУ від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», а саме не зрозуміло на користь кого мають стягуватися кошти за відновну вартість зелених насаджень. Також не зрозуміло, чому громадянин повинен відшкодовувати вартість зелених насаджень, які не видаляються. Вказав, що Земельний Кодекс України чітко вказує, що земельна ділянка передається з зеленими насадженнями і тому необхідно в даному випадку застосовувати п. 10 Постанови КМУ від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах».

Представники відповідачки ОСОБА_3, ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали.

Представник відповідачки ОСОБА_3 подав заперечення проти позову в яких вказував, що в позовній заяві позивач посилається на п. 11 Постанови КМУ від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», яка передбачає сплату відновної вартості зелених насаджень, розташованих на земельній ділянці, що відведена в установленому порядку фізичній або юридичній особі, сплачується під час передачі такої ділянки у власність відповідної особи. Застосування вказаного пункту, як і застосування інших пунктів, зокрема п. 10 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1045, потребує ретельного аналізу чинних норм земельного законодавства». У відповідності до п. 10 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1045 визначено, що видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості. Однак між власником і користувачем присадибної ділянки існує лише одна суттєва різниця – це приватизація земельної ділянки користувачем, що робить з нього власника. Таким чином,  застосування норми п. 10 щодо власника і користувача земельної ділянки логічно виключає можливість застосовувати п. 11 по відношенню до моменту приватизації особою земельної ділянки. П. 10 відмежовує поняття «передачі ділянки у власність відповідної особи» застосоване в п. 11 цього Порядку від поняття «набуття приватної власності на земельну ділянку, шляхом її безоплатної передачі (приватизації)». Оскільки перше поняття більш широке та включає  в себе передачу земельної ділянки у власність відповідної особи в результаті викупу такої ділянки, або купівлі на аукціоні, інше. Вважає, що п. 11 не включає випадки безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянам відповідно до чинного законодавства. Дані випадки слід розглядати застосовуючи п. 10 цього Порядку. З позовної заяви, випливає, що відносини, які виникають між суб’єктами земельних відносин - громадянином і органом місцевого самоврядування з приводу безоплатної передачі земельної ділянки в приватну власність можуть регулюватися п. 11 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», що затверджений Постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1045 в частині стягнення відновної вартості зелених насаджень. Це не відповідає чинним нормам Земельного кодексу України (далі ЗКУ) та Конституції України оскільки, розглядаючи земельну ділянку як об’єкт права власності необхідно керуватись ст. 79 ЗКУ, згідно якої земельна ділянка – це частина земної поверхні  з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами, зокрема – правом власності, яке поширюється в її межах на поверхневий (грунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Зміст права власності на землю розкривається в ст. 78 ЗКУ - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, крім того воно набувається та реалізується на підставі Конституції України (254К/96-ВР), Земельного Кодексу, а також інших законів. Таким чином вони не можуть керуватися нормами підзаконного акту зокрема п. 11 «Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах», що затверджений Постановою КМУ від 01.08.2006 р. № 1045, у питаннях набуття права власності на земельну ділянку громадянами України.

Крім того вважає, що вимога сплатити відновну вартість або інше будь-яке відшкодування вартості багаторічних насаджень, що знаходяться в межах земельної ділянки, право власності на яку безоплатно набуто відповідно до чинного законодавства громадянкою ОСОБА_5 є таким, що не передбачено законом і порушує її право на землю, що законно набуто та реалізовано на підставі Конституції України (254К/96-ВР), Земельного Кодексу України, оскільки відповідно до Рішення Ірпінської міської ради за № 941-28-У «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачу в приватну власність земельних ділянок» від 25.10.2007 р. ОСОБА_4 безкоштовно набула в приватну власність земельну ділянку площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Приймаючи це рішення Ірпінська міська рада виступила суб’єктом права власності на землю та в межах своїх повноважень відповідно до ст. 80 п. 1, ст. 122 та ст. 12 «Перехідні положення», Земельного кодексу України, передала ОСОБА_4 земельну ділянку по АДРЕСА_1 в м. Ірпені. ОСОБА_4 керуючись п. б ст. 81 , ст. 116 та п. 1 с. 121 Земельного кодексу України, безкоштовно набула права власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. З цих підстав,керуючись ст. 79 ЗК України вважає, що безоплатна передача земельної ділянки в приватну власність включає в себе безоплатну передачу в її межах поверхневого (грунтового) шару, а також водних об’єктів, лісів і багаторічних насаджень на які поширюється право власності на дану земельну ділянку. Просить в задоволенні позову прокурора м. Ірпіня Київської області в інтересах Ірпінської міської ради відмовити в зв’язку з неможливістю безпідставно порушити законні права ОСОБА_5, щодо безоплатного отримання земельної ділянки шляхом стягнення відновної вартості, а також відсутністю законних підстав щодо будь-якого відшкодування вартості зелених насаджень.

Суд, вислухавши доводи та заперечення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що в позові слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що   25.10.2007 року Ірпінською міською радою прийнято рішення № 941-28-У «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення та передачу в приватну власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в м. Ірпінь». Відповідно до витягу вказаного рішення, ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надано земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1; передано безкоштовно в приватну власність земельну ділянку для будівництва  та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд ОСОБА_4 площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1. ( а. с. 28). Відповідно до довідки Ірпінського міського відділу земельних ресурсів від 28.09.2007 року, на вказаній земельній ділянці знаходяться зелені насадження (а. с. 10).

 В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_4 м. Ірпінь по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, міститься акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 05.10.2007 року та розрахунок відновної вартості зелених насаджень в АДРЕСА_1. Загальна сума відновної вартості зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 становить 58 365,03 грн. (а. с. 18-19).

Згідно Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №925470 ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 71). У відповідності до довідки виконавчого комітету Ірпінської міської ради №97 від 15.07.2010 р. на балансі виконавчого комітету Ірпінської міської ради зелені насадженні не рахуються (а. с. 51).  Відповідно до листа КП КОР „Обласний лісгосп”  від 19.07.2010 р. зелені насадження за адресою: АДРЕСА_1 на балансі КП КОР „Обласний лісгосп”  не стоять. Також,  відповідно до листа КП КОР „Обласний лісгосп” №5/102 2010 р.  зелені насадження за адресою: АДРЕСА_1 на баланс або у власність Бучанському лісгоспу не передавались (а. с. 87).      

Прокурор м. Ірпеня П. Оніщенко листом від 19.06.2008 року №38-5321 депутату Ірпінської міської ради Небозі В.Г. та Ірпінському міському голові Бондару О.В. роз’яснив,  що будь – які вимоги щодо сплати вартості зелених насаджень, які фактично не знищуються, в т. ч. й при виділенні земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови, не відповідають вимогам законодавства та є неправомірними (а. с. 66-67). Проведеною перевіркою  КП КОР „Обласний лісгосп” від 27.07.2010 року встановлено, що зелені насадження  за адресою: АДРЕСА_1 не видалялись (а. с. 74).  

Згідно ч.1 ст. 78 ЗК України, право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ч.1 ст. 116 ЗК України, громадяни набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.    

У відповідності до вимог ч.2 ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку  поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об’єкти, ліси і багаторічні насадження, які  на ній знаходяться.  

Відповідно до п. 10   Постанови КМ України від 01.08.2006 року № 1045 «Про затвердження порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах» видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості.

Як беззаперечно встановлено в судовому засіданні, земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 перебуває у власності гр – ки ОСОБА_4 Даний факт визнається всіма сторонами і не  підлягає доказуванню.  Зелені насадження на даній ділянці не знищені. В судовому засіданні прокурор не навів доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а саме на підставі яких нормативних актів власник ділянки повинен сплатити відновну вартість зелених насаджень, до того ж враховуючи те, що вони фактично не знищені. Також, не може бути прийнято до уваги посилання  в судовому засіданні прокурора на те, що відновна вартість має бути сплачена на користь Ірпінської міської ради, так як дана вимога не ґрунтується на вимогах Закону. Так, прокурор м. Ірпеня П. Оніщенко листом від 19.06.2008 року №38-5321 депутату Ірпінської міської ради Небозі В.Г. та Ірпінському міському голові Бондару О.В. роз’яснив,  що будь – які вимоги щодо сплати вартості зелених насаджень, які фактично не знищуються, в т. ч. й при виділенні земельної ділянки для індивідуальної житлової забудови, не відповідають вимогам законодавства та є неправомірними.

Таким чином, позовні вимоги прокурора м. Ірпеня не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і не підлягають до задоволення.        

На підставі ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-223 ЦПК України, керуючись ст. ст. 78, 79,116 ЗК України суд, -

                                                                в и р і ш и в :

Відмовити в задоволенні позову.

Повне рішення буде складене протягом 5 днів після закінчення розгляду справи, після 17 жовтня 2010 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.  

Суддя                             В.В. Кафтанов