№ 2-1148/10              

РІ Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2010 року                                     місто Маріуполь

    Орджонікідзевський  районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Григор А.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача Закритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд” в особі представника Романчук Георгія Олександровича,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок та виплатити заборгованість, стягнення морально шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В

18 лютого 2010 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя звернувся позивач з позовом до Закритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд” (далі ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд”) про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок та виплатити заборгованість, стягнення морально шкоди. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що з 06 липня 2004 року по 21 вересня 2009 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, які припинені на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. 01 вересня 2005 року був прийнятий на заочну форму навчання до Маріупольського державного гуманітарного університету. На його неодноразові прохання до роботодавця - відповідача надати оплачувану відпустку, у зв'язку з навчанням та складанням іспитів він отримував відмову, у зв'язку з чим вимушений був брати відпустку без збереження зарплатні або використовувати для навчання планову ? щорічну відпустку. Таким чином, у зв'язку з використанням неоплачуваних відпусток для навчання був позбавлений належного матеріального забезпечення, вимушений був звертатися до фінансових установ за отриманням додаткових коштів шляхом кредитування, що спричиняло складнощі в організації життя, а у разі вимушеного використання планових відпусток для навчання був позбавлений гарантованого державою відпочинку. У зв'язку з чим, просив визнати незаконними дії ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” щодо відмови у наданні відпусток, передбачених ст.202, ст.215, ст.216 КЗпП України, Законом України “Про відпустки” та Законом України “Про освіту”, зобов'язати відповідача провести перерахунок невикористаних додаткових оплачуваних відпусток, у зв'язку з навчанням у вищому навчальному закладі та виплатити заборгованість за таким відпустками, стягнути на його користь 50000 гривень в якості компенсації моральної шкоди завданої незаконними діями відповідача. 04 червня 2010 року позивач скористався своїм правом та уточнив позовні вимоги, якими просив стягнути середній заробіток за весь час відпусток, у зв'язку з навчанням за період з квітня 2007 року по червень 2009 року, які не були йому сплачені та  стягнути на його користь 50000 гривень в якості компенсації моральної шкоди.

    У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав уточнені позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі. При цьому, вказав що документи на підтвердження права отримати додаткову оплачувану відпустку на час навчання до адміністрації відповідача не надавав оскільки з боку його безпосереднього керівника ? начальника будівельного управління Саріджа І.І. була категорична відмова в усній формі, обґрунтована тим, що підприємство його не направляло на навчання, крім того він був заляканий можливістю звільнення з підприємства.

Представник відповідача ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” - Романчук Г.О. та ОСОБА_5 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали, посилаючись на ту обставину, що позивачем ОСОБА_1 під час перебування у трудових відносинах до адміністрації підприємства документів, які б підтверджували участь ОСОБА_1 у навчальних сесіях, а також документів, які б підтверджували його успішне навчання у вищому навчальному закладі, не надавались. За період перебування позивача у трудових відносинах йому надавались планові відпустки, а також відпустки без збереження заробітної плати.

    Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази по справі вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

    Відповідно до статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

    Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

    Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

    Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягаються обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Відповідно до ст.61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, визнанні судом загальновідомими, не потребують доказуванню. Обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

    Таким чином, відповідно до статей 10, 11, 60, 61, 119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає зміст обставин, якими обґрунтовуються вимоги та зазначає докази на підтвердження цих обставин.

    Згідно ст.6 Закону України “Про вищу освіту” ‡‚2984-III від 17 січня 2002 року до   структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні: 1) освітні рівні: неповна вища освіта; базова вища освіта; повна вища освіта; 2) освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

    Відповідно до довідки наданої Маріупольським державним гуманітарним університетом від 13 квітня 2010 року позивач ОСОБА_1 навчався з 2005 по 2009 роки на спеціальності “Правознавство” факультету заочного навчання Маріупольського державного гуманітарного університету за освітньо-кваліфікаційним рівнем “бакалавр”. У 2007-2008 навчальному році ОСОБА_1 навчався на третьому курсі, за графіком сесій цього навчального року відбулися заліково-екзаменаційні сесії: зимова ? з 05 листопада по 24 листопада 2007 року та літня з 17 березня 2008 року по 6 квітня 2008 року; У 2008-2009 навчальному році ОСОБА_1 навчався на четвертому курсі, за графіком сесій цього навчального року відбулися заліково-екзаменаційні сесії: зимова ? з 03 листопада 2008 року по 22 листопада 2008 року та літня з 02 лютого 2009 року по 21 лютого 2009 року; державні екзамени відбулися 02-03 червня 2009 року та 11-12 червня 2009 року (а.с.36).

    Судом встановлено та не оспорюється сторонами, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” з 06 липня 2004 року по 21 вересня 2009 року.

    Згідно ст.215 КЗпП України працівникам,  які  навчаються  у  вищих навчальних закладах з

вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові відпустки у зв'язку з навчанням, а також інші пільги, передбачені законодавством.

    Згідно п.2 ст.216 КЗпП України  працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки:на  період  настановних  занять,  виконання   лабораторних робіт,  складання заліків та іспитів для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у вищих навчальних закладах: першого та  другого  рівнів  акредитації  з  вечірньою формою навчання - 20 календарних днів, третього та  четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання - 30 календарних днів,незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання - 40 календарних днів. Відпустки,  передбачені  пунктом  2  частини першої та частиною четвертою цієї статті,  надаються впродовж навчального року.

    Статтею 15 Закону України “Про відпустки”  за працівниками,   які   успішно   навчаються   без  відриву  від виробництва  у  вищих  навчальних  закладах з вечірньою та заочною формами навчання, закріплено право на додаткові оплачувані відпустки.

    За період 2007-2009 рік позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” було надано наступні заяви: 1) про надання планової відпустки з 12 квітня 2007 року по 27 квітня 2007 року у зв'язку з викликом на сесію, заява від 12 квітня 2007 року; 2) про надання планової відпустки з 19 травня 2008 року по 23 травня 2008 року, заява від 16 травня 2008 року; 3) про надання планової відпустки з 1 липня 2008 року по 27 липня 2008 року, заява від 04 червня 2008 року; 4) про надання відпустки без збереження заробітної платні з 3 листопада 2008 року по 21 листопада 2008 року, у зв'язку з настанням сесії в університеті, заява від 3 листопада 2008 року;  5) про надання одноденної відпустки 25 листопада 2008 року в рахунок планової, заява від 24 листопада 2008 року; 6) про надання відпустки з 29 по 31 грудня 2008 року за свій рахунок, заява від 26 грудня 2008 року; 7)  про надання відпустки з 08 по 9 січня 2009 року за свій рахунок, заява від 26 грудня 2008 року; 8)  про надання відпустки 10 січня 2009 року за свій рахунок, заява від 26 грудня 2008 року; 9) про надання відпустки 24 січня 2009 року за свій рахунок, заява від 23 січня 2009 року; 10) про надання відпустки 7 лютого 2009 року, з 09 лютого 2009 року по 13 лютого 2009 року та з 16 лютого 2009 року по 20 лютого 2009 року за свій рахунок, заява від 6 лютого 2009 року; 11) про надання відпустки 26 березня 2009 року за свій рахунок, заява від 25 березня 2009 року; 12) про надання відпустки 17 квітня 2009 року за свій рахунок, заява від 16 квітня 2009 року; 13) про надання планової відпустки 25 травня 2009 року, заява від 15 травня 2009 року; 14) про надання 3 днів відпустки у рахунок планової відпустки з 01 липня 2009 року по 3 липня 2009 року, заява від 01 липня 2009 року; 15) про надання відпустки за свій рахунок у зв'язку зі вступом на 5 курс  Маріупольського державного гуманітарного університету, заява від 03 серпня 2009 року (а.с.88-112).

    Усі заяви ОСОБА_1 про надання відпусток були задоволені: згідно записки ‡‚53 про надання відпустки від 12 квітня 2007 року ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустки з 12 квітня 2007 року по 27 квітня 2007 року (а.с.69); Згідно записки ‡‚65 про надання відпустки від 16 травня 2008 року ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустки з 19 травня 2008 року по 23 травня 2008 року (а.с.71); Згідно записки ‡‚23 про надання відпустки від 4 червня 2008 року ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустки з 01 липня 2008 року по 27 липня 2008 року (а.с.72); згідно наказу ‡‚22-к від 04 листопада 2008 року ОСОБА_1 на підставі заяви надано відпустку без збереження заробітної платні строком на 12 календарних днів з 03 листопада 2008 року по 21 листопада 2008 року (а.с.73); Згідно записки ‡‚95 про надання відпустки від 25 листопада 2008 року ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустці тривалістю 1 календарний день ? 25 листопада 2008 року (а.с.74); згідно наказу ‡‚162-к від 25 грудня 2008 року ОСОБА_1 на підставі заяви надано відпустку без збереження заробітної платні строком 3 календарні дні з 29 грудня 2008 року по 31 грудня 2008 року (а.с.77); згідно наказу ‡‚161-к від 25 грудня 2008 року ОСОБА_1 на підставі заяв надано відпустку без збереження заробітної платні строком 3 календарні дні з 08 січня 2009 року по 10 січня 2009 року (а.с.75-76); згідно наказу ‡‚60-к від 21 січня 2009 року ОСОБА_1 на підставі заяв надано відпустку без збереження заробітної платні тривалістю 1 календарний день: 24 січня 2009 року (а.с.78); згідно наказу ‡‚58-к від 09 лютого 2009 року ОСОБА_1 на підставі заяви надано відпустку без збереження заробітної платні тривалістю 11 календарних днів: 07 лютого 2009 року, з 09 лютого 2009 року по 13 лютого 2009 року та з 16 лютого 2009 року по 20 лютого 2009 року (а.с.79-80); згідно записки ‡‚62 про надання відпустки від 26 березня 2009 року ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустці 26 березня 2009 року (а.с.81); згідно наказу ‡‚64-к від 21 квітня 2009 року ОСОБА_1 на підставі заяви надано відпустку без збереження заробітної платні тривалістю 1  календарний день ? 17 квітня 2009 року (а.с.83); згідно записки ‡‚65 про надання відпустки від 14 травня 2009 року ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустці тривалістю 20 календарних днів з 25 травня 2009 року по 14 червня 2009 року (а.с.85); згідно записки ‡‚4 про надання відпустки від 01 липня 2009 року ОСОБА_1 знаходився у щорічній відпустці тривалістю 3 календарні дні з 01 липня 2009 року по 03 липня 2009 року (а.с.86); згідно наказу ‡‚8-к від 04 серпня 2009 року ОСОБА_1 на підставі заяви надано відпустку без збереження заробітної платні тривалістю 1 календарний день: 8 серпня 2009 року (а.с.87).

    Виходячи з положень ст.ст.215-216 КЗпП України працівникам надаються додаткові оплачувані відпустки, за наявністю кількох обставин, по-перше, успішне навчання без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, та по-друге, наявність у навчальних закладах саме періоду настановних занять, виконання   лабораторних робіт,  складання заліків та іспитів.

    Згідно пояснень позивача та представників відповідача, а також згідно письмових матеріалів справи, до заяв ОСОБА_1 щодо надання планових відпусток, а також відпусток без збереження заробітної плати не було додано документів на підтвердження обставин успішного навчання у вищому навчальному закладах з заочною формою навчання та настання у навчальному закладі періоду настановних  занять,  виконання  лабораторних робіт,  складання заліків та іспитів. Крім того, про право отримати додаткову оплачувану відпустку працівник - позивач ОСОБА_1 повідомив роботодавця - відповідача ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” тільки у заяві про надання планової відпустки з 12 квітня 2007 року по 27 квітня 2007 року, у зв'язку з викликом на сесію, заява від 12 квітня 2007 року (а.с.88), а також у заяві про надання відпустки без збереження заробітної платні з 3 листопада 2008 року по 21 листопада 2008 року, у зв'язку з настанням сесії в університеті, заява від 3 листопада 2008 року (а.с.101) та у заяві про надання відпустки за свій рахунок у зв'язку зі вступом на 5 курс  Маріупольського державного гуманітарного університету, заява від 03 серпня 2009 року (а.с.112) разом з тим, до вказаних заяв, згідно їх змісту, не було додано жодних документів на підтвердження обставин успішного навчання у вищому навчальному закладах з заочною формою навчання та настання у навчальному закладі періоду настановних  занять, виконання  лабораторних робіт,  складання заліків та іспитів.

    Виходячи з обставин справи та наданих представником відповідача письмових доказів, пояснення позивача ОСОБА_1 з приводу неодноразових усних звернень до роботодавця - відповідача ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” щодо надання додаткових оплачуваних відпусток у зв'язку з навчанням, не можуть бути враховані судом такими, що не потребують доказування та з тих самих підстав, не можуть бути визнанні судом такими, що є загальновідомими.

    Таким чином, позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодних належних доказів вчинення дій щодо відмови (відмов) з боку відповідача ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” у наданні додаткових оплачуваних відпусток, у зв'язку з його навчанням, тому позовні вимоги про визнання дій незаконними та як наслідок, зобов'язання зробити перерахунок та виплатити заборгованість задоволенню не підлягають.

    Відповідно до ст.2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним   органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань,  втрати  нормальних життєвих  зв'язків  і  вимагають  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя.

    У зв'язку з недоведеністю обставин порушення законних прав позивача ОСОБА_1 з боку відповідача ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

    На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд” про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок та виплатити заборгованість, стягнення морально шкоди –  відмовити..

    Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.  

    Суддя ________________

Ў

№ 2-1148/10                

РІ Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

    12 октября 2010 року                                          місто Маріуполь

    Орджонікідзевський  районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновського А.М.,

при секретарі Григор А.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

відповідача Закритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд” в особі представника Романчук Г.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до  ЗАТ “БМФ “Азовстальбуд” про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок та виплатити заборгованість, стягнення морально шкоди, суд, -

В С Т А Н О В И В

Зважаючи на складність у викладені повного рішення суду, пов’язаного з потребою в обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне проголосити вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В

    У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства “Будівельно-монтажна фірма “Азовстальбуд” про визнання дій незаконними, зобов'язання зробити перерахунок та виплатити заборгованість, стягнення морально шкоди –  відмовити..

    Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Донецької області у місті Маріуполі через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя.  

    Суддя ________________