Справа № 2а-80/2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.02.2010 року       Кам’янобрідський  районний суд м. Луганська  в складі:

головуючого судді: Пташкіної А.О.,

при секретарі: Кущовій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до посадової особи інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська при УДАІ УМВС України в Луганській області Шеремета Вадима Миколайовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 04.11.2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до Кам’янобрідського районного суду з адміністративним позовом, посилаючись на ті обставини, що 04.11.2009 року інспектором дорожньо-патрульної служби Шереметом В.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 122 ч.2  КУпАП, а саме – порушення п. 8.7.3 Правил дорожнього руху України і накладено штраф у сумі 425 гривень. З зазначеними протоколом та постановою позивач не згоден, просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення.

В судовому засіданні позивач пояснив суду, що не згоден із вказаними у постанові інспектора ДПС фактами. 04.11.2009 року приблизно о 08.25 годин  він дійсно здійснив поворот ліворуч з вул. Леніна на вул.. Сосюри. На даному перехресті у напрямку його руху встановлено два світлофори з додатковою секцією зі стрілкою ліворуч. Перший світлофор встановлено перед перехрестям, другий – на стовпі посередині перехрестя. Він виїхав на перехрестя, коли сигнал у додатковій секції світлофора було увімкнено, коли він вже виїхав на перехрестя сигнал у додатковій секції другого світлофора (посередні) перехрестя раптово погас, після чого він продовжив рух та виїхав з перехрестя. Таким чином, перед другим світлофором відсутні стоп-лінія та дорожній знак 5.62, навіть, якщо б і були вони, то він не зміг зупинити автомобіль перед ними через погодні умови (ожеледиця). Крім того, передбачити раптове вимкнення додаткової секції світлофору він також не міг, оскільки світлофор працює у режимі без мигання цієї секції. Винним себе в порушенні правил дорожнього руху не визнає і вважає, що відсутні як сама подія так і склад адміністративного правопорушення. У зв’язку із чим просив суд скасувати постанову серії ВВ № 084558 від 04.11.2009 року, що складена інспектора ДПС 1-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська при УДАІ УМВС України в Луганській області Шереметом В.М.

Відповідач до суду не з’явився, причини неявки не повідомив, по день та час слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ст. 128 ч.4 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 04.11.2009 року вранці він їхав у якості пасажира на автомобілі Мерседес, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 Приблизно у 08.25 годин після повороту ліворуч з вул. Леніна на вул. Сосюри у м. Луганську автомобіль на якому ми їхали, був зупинений  співробітниками ДАІ, у зв’язку із тим, що нібито ОСОБА_3 проїхав перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Однак, він чітко бачив, що при виїзді на перехрестя додаткова зелена секція світлофору зі стрілкою “ліворуч” на першому світлофорі була включена, але коли ми виїхали на перехрестя на  другому світлофорі, який знаходився на стовпі посередині  перехрестя, додаткова зелена секція світлофора “ліворуч” погасла, але ми продовжили рух. Мої пояснення працівником ДАІ не були враховані, та в грубій формі він відповів, що спілкуватися буде тільки з водієм.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, свідка, суд вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню,  з наступних підстав.    

Відповідно до ст. 287 КУпАП  постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою щодо якої її винесено.

Згідно ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової) особи про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у вищестоящий орган або в районний суд.    

Судом встановлено, що  04.11.2009 року інспектором дорожньо-патрульної служби Шереметом В.М. був складений протокол про адміністративне правопорушення  відносно ОСОБА_3, де зазначено, що він на перехресті вул. Леніна – Сосюри на дозволяючий сигнал світлофора у напрямках прямо і праворуч, здійснив поворот ліворуч на вимкнену додаткову секцію світлофора, чим порушив п. 7.8.3 ПДР (а.с.4).

Відповідно до постанови серії ВВ № 084558 по справі про адміністративне правопорушення від 04.11.2009 року на ОСОБА_3 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 гривень (а.с.3).

Вищезазначена постанова ґрунтується виключно на даних протоколу про адміністративне правопорушення, в якому не зазначено жодного свідка, а особисті пояснення позивача  інспектором  ДПС до уваги не прийняті. Крім того, у протоколі зазначено, що до нього додається відео, які відповідачем до суду не надані.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

До того ж, у оскаржуваній постанові взагалі відсутні вказівки на те, що була проведена відеозйомка та, хто саме її проводив. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників.

Крім того, при винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень інспектором ДПС не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність,  а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи .

Також, розгляд справи на місці, без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови  інспектором  ДПС не було не враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.    

Згідно ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для справ, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

  Згідно ст. 71 ч.2   КАС України,  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На неодноразові виклик до суду, відповідач жодного разу не з”явився, заперечень щодо вказаного адміністративного позову не надав.

За таких обставин, суд вважає за необхідне скасувати постанову серії ВВ № 084558 від 04.11.2009 року інспектора ДПС 1-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська при УДАІ УМВС України в Луганській області Шеремета В.М.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 18, 71 ч.2, 159, 160, 161  Кодексу адміністративного судочинства України", ст. ст. 287 ч.1, 288 ч.1, 122 ч.2 КпАП України,  суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заявлені в адміністративному позові вимоги ОСОБА_3 задовольнити.

Скасувати постанову  інспектора дорожньо-патрульної служби 1-го взводу ДПС ВДАІ м. Луганська при УДАІ УМВС України в Луганській області Шеремета В.М.  про адміністративне правопорушення від 04.11.2009 року ВВ № 084558 про накладення на ОСОБА_3 на підставі ст. 122 ч.2 КУпАП штрафу у розмірі 425 гривень.

Постанова Кам’янобрідського районного суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення.

      Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

            Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Головуючий                                                       А.О. Пташкіна