Копія:
Справа № 2-а-7790/10 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2010 року Кіровський районний суд м. Кіровограда
в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.
при секретарі - Матірна Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Лаврусенко Олександра Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом, яким просив визнати дії інспектора протиправними; визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №194506 від 08.08.2010 року про накладення штрафу у сумі 255 грн. Вимоги мотивує тим, що дійсно 06.08.2010 року приблизно о 23 год. рухався на власному транспортному засобі по площі Б. Хмельницького у м. Кіровограді, де зупинився у дозволеному ПДР місці для висадки пасажирів. Після чого ,від”їхавши на 100 метрів був зупинений відповідачем, який повідомив про порушення правил дорожнього руху: здійснив зупинку автомобіля на відстані ближче 30 метрів від дорожнього знаку 5.41 “місце зупинки автобуса”. Однак, замірів відстані від його автомобіля до вказаного знаку інспектором не проводилось. Крім того, відповідачем не було надано йому примірник протоколу. В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав.
Відповідач - інспектор Лаврусенко О.В., повідомлявся в порядку ч.9 ст. 35 КАС України (а.с. 11 ), в судове засідання не з»явився, причини неявки суду не вказав, заяви про відкладення розгляду справи не надав. Згідно ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття , розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Вважаючи, що відповідач повідомлений належним чином, а позивач просив слухати справу у його відсутності, суд ухвалив: справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів, за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку , визначеному КАС України , з особливостями , встановленими цим Кодексом.
Позивач ( особа, до якої було застосовано адміністративне стягнення посадовою особою ДАЇ, ОВС, в компетенції яких було вирішення питання щодо накладення адмінстягнення) має можливість звернутися з адміністративним позовом до цієї особи про визнання неправомірним притягнення до адмінвідповідальності, який повинен розглядатися за нормами КАС України.
Статтею 289 КУпАП передбачено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи , щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати державного мита.
В судовому засіданні встановлено, що 08.08.2010 року посадовою особою, яка має спеціальне звання інспектором Лаврусенко Олександром Васильовичем винесена постанова серії ВА № 194506, згідно до якої позивач ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП , в зв»язку з чим на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. ( а.с. 8 ). Згідно вказаної постанови , позивач, 06.08.2010 року о 23:10 год керуючи т/з Fiat, д/н НОМЕР_1 в м. Кіровограді на площі Б. Хмельницького зупинився ближче 30 м. від дор. знака 5.41 місце зупинки автобусів.
Суд вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням порядку, передбаченого Законами України « Про міліцію», « Про дорожній рух», ПДР України, КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, а тому підлягає скасуванню.
У доданому до постанови протоколі про адміністративне правопорушення інспектором ДПС не зазначено, як було виявлене правопорушення, якими доказами підтверджується факт порушення позивачем ПДР України. Інспектор ДПС не прийняв до уваги заперечення позивача та його пояснення, і виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення лише на підставі складеного протоколу про адміністративне правопорушення, без посилання на будь-які докази. Від свідків , які вказані інспектором у протоколі пояснення не відбирались, в суді заявлені не були.
Згідно ч.1 ст. 122 КУпАП перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 15.9 ПДР України, зупинка забороняється: а) на залізничних переїздах; б) на трамвайних коліях (крім випадків, обумовлених пунктом 15.8 цих Правил); в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, а також у тунелях; г) на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі; ґ) на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга; д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м; е) ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а коли їх немає - ближче 30 м від дорожнього знака такої зупинки з обох боків; є) ближче 10 м від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання, де це створить перешкоди технологічним транспортним засобам, що працюють; ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився; з) у місцях, де транспортний засіб закриває від інших водіїв сигнали світлофора або дорожні знаки; и) ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Згідно ч.1, 3 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Згідно ч.2 ст.33 КУпАП п ри накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» - судам слід звернути увагу на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно п.1.11. Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009р. «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» передбачено, що працівники Державтоінспекції під час винесення постанови про накладення стягнення за адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватися вимог статей 33, 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення стосовно позивача суб'єктом владних повноважень - інспектором ДПС - вчинено низку порушень, а саме , в порушення вимог ст. 280 КУпАП не з'ясовані всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не встановлено винність позивача у вчиненні порушення, будь-які письмові докази на підтвердження порушення позивачем ПДР, який не визнавав себе винним у скоєнні правопорушення; крім цього, письмові пояснення позивача при складанні протоколу про адміністративну відповідальність на окремому аркуші не відбиралися, жодні свідки правопорушення не допитувались.
З огляду на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, приймаючи до уваги той факт, що будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини у суду відсутні, а відповідачем надані не були, з оглядом на відсутність заперечень проти позову з боку відповідача, суд приходить до висновку, що задоволення позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню .
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1 ст.122, п.1 ст. 247, 258, ст. 288, 289 , 293 КУпАП, ст. ст.10-11, 71,86, 160-164 , 171-2 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати неправомірними дії інспектора Лаврусенко Олександра Васильовича та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВА №194506 від 08.08.2010 року відносно ОСОБА_1 про накладення штрафу у сумі 255 грн., а провадження в справі закрити, в зв”язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя (підпис) О.В. Бершадська
Згідно з оригіналом:
Суддя
Кіровського районного суду
м. Кіровограда: О.В. Бершадська