П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року                          смт. Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

 в складі:

головуючого судді         Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі             Орленко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Новгородка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Жовтневої роти ДПС Будикіна Віталія Миколайовича, третя особа Управління ДАІ при УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з вимогою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, якою вона визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., та закриття адміністративної справи.

    Свої вимоги мотивувала тим, що 08 серпня 2010 року вона на автомобілі ВАЗ 21099 д.н НОМЕР_1 рухалася по автодорозі Одеса-Новоазовськ. О 10:10 год.  на 143 км. її було зупинено інспектором ДАІ, який повідомив, що вона порушила Правила дорожнього руху, а саме не виконала вимогу дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», позивач заперечила та пояснила, що вона здійснила зупинку перед даним знаком і після неї рухалися автомобілі, водії яких бачили ситуацію, що склалася і можуть підтвердити її пояснення. На вимогу позивача залучити свідків даної події працівник ДАІ -  відмовився. Після чого склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс оскаржувану постанову.

Просила суд скасувати постанову про адміністративне правопорушення та закрити провадження в справі через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач в судове засідання не з’явилася, відповідно до письмової заяви позов свій підтримує повністю, наполягає на його задоволенні, просила суд скасувати постанову серії ВЕ № 215041 від 08.08.2010 року про притягнення її до адміністративної відповідальності та визнати дії працівника ДАІ протиправними, провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити, справу розглянути без її участі.

Відповідач та представник третьої особи в судове засідання повторно не з’явились. Про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. До суду надали заперечення в якому зазначили, що матеріали адміністративної справи  відносно позивача складені згідно вимог чинного законодавства, просили справу розглянути без їх участі. Відповідно до вимог суду адміністративну справу відносно позивача не надали.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про  причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

    За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів по справі з винесенням рішення.

    Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню виходячи з наступного.

    Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    В судовому засіданні встановлено, що дійсно позивач 08 серпня 2010 року о 10:10 год.  на автомобілі ВАЗ 21099 д.н НОМЕР_1 рухалася по автодорозі Одеса-Новоазовськ. на 143 км., проте вказаного в постанові правопорушення не скоювала.

    Жодних належних доказів скоєння позивачем адміністративного правопорушення відповідачем суду  не надано.

    Також суд звертає увагу на той факт, що відповідач та третя особа, незважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання не з’явились, матеріали адміністративної справи на запит суду не надали

    Таким чином, суд вважає, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, а постанова по справі про адміністративне правопорушення винесена з порушенням чинного законодавства та підлягає скасуванню.

    Відповідно до ч.3 п.3 ст.17 КАС України адміністративні суди не наділені повноваженнями закривати провадження у справах про адміністративні правопорушення, а тому  з цих підстав вимога позивача щодо закриття адміністративної справи  через відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення  - задоволенню не підлягає.

    На  підставі  викладеного,  керуючись  ст.9, ч.1 ст.122, п.1 ст.247 КпАП України,  ст.ст. 17  ч.3 п.3,  71, 158-163  КАС  України  суд, –

П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Жовтневої роти ДПС Будикіна Віталія Миколайовича, третя особа Управління ДАІ при УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення -  задовольнити частково.

    Визнати протиправними дії інспектора Жовтневої роти ДПС Будикіна Віталія Миколайовича, щодо винесення постанови серії ВЕ № 215041  від 08.08.2010 року відносно ОСОБА_1.

    Постанову серії ВЕ № 215041  від 08.08.2010 року, винесену інспектором Жовтневої роти ДПС Будикіним Віталієм Миколайовичем відносно ОСОБА_1 — скасувати в зв»язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України.

    В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

    Копію постанови направити сторонам.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

    Головуючий суддя                         Ю.В.Рачкелюк