Справа № 2-9326 /10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2010 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі:
головуючої судді – Івасюти Л. В.
при секретарі Зінчук А. О.
з участю:
прокурора Романішиної Т. Л.
представника позивача - Єжика Л. В.
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку справу за позовом прокурора Волинської області в інтересах відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія – Волинське обласне управління Ощадбанку до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та виконання зобов’язань, -
ВСТАНОВИВ:
Прокурор звернувся в суд з позовом в інтересах відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (надалі- ВАТ «Державний ощадний банк України») від імені якого діє філія – Волинське обласне управління Ощадбанку до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та виконання зобов’язань.
Позов мотивує тим, що 04.02.2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №3717. З метою забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору 04.02.2008 р. між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачами було укладено договори поруки № 4283, 4284. Проте, на даний момент зобов’язанні по даному договору не виконуються, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 8 897, 91 грн.
Посилаючись на вищенаведене, просить стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати по справі.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з наведених у позовній заяві мотивів. Просили задовольнити позов повністю.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав .
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що 04 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 3717. (а.с. 5, 6). Відповідно до п. 1.1. Договору банк зобов’язався надати відповідачу грошові кошти в сумі 20 000 грн., а відповідач зобов’язався повернути кредит в сумі 20 000 грн. та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в строки, визначені Договором.
Судом встановлено, що забезпеченням виконання зобов’язань за даним кредитним договором є договір поруки № 4284, укладений 04 лютого 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_4 та договір поруки № 4283 від 04 лютого 2008 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України», ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_3, відповідно до п.1.1. яких відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зобов’язалися солідарно відповідати перед ВАТ «Державний ощадний банк України» в повному обсязі за своєчасне та повне виконання зобов’язань за кредитним договором № 3717 від 04.02.2008 року. (а. с.7-8).
Відповідно до ч. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України – у разі солідарного обов’язку боржників
(солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
У ч.2 ст.554 ЦК України вказується, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
В судовому засіданні встановлено, що банк взяті на себе зобов’язання по кредитному договору виконав в повному об’ємі. Однак, відповідач ОСОБА_2 та його поручителі не повертають отримані кредити відповідно до графіків погашення кредитів та відсотків, в зв’язку з чим не виконують зобов’язання належним чином .
Згідно розрахунку ВАТ «Державний ощадний банк України» на момент ухвалення рішення суду заборгованість відповідачів перед позивачем по кредитному договору № 3717 від 04.02.2008 року складає 3 729,52 грн.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В зв’язку з тим, що спір доведено до суду з вини відповідачів, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення слід стягнути з відповідачів в користь позивача у відповідності до ст.88 ЦПК України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити, розірвати кредитний договір № 3717 від 04 лютого 2008 року, укладений між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 , стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача встановлену в судовому засіданні суму заборгованості та судові витрати по справі.
Керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 543, 554, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Розірвати укладений 04 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії Волинське обласне управління Ощадбанку та ОСОБА_2 кредитний договір №3717.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь філії - Волинське обласне управління відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість в сумі 3 729,52 грн. (три тисячі сімсот двадцять дев’ять гривень п’ятдесят дві копійки) .
Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь держави 59,50 грн. (п’ятдесят дев’ять гривень п’ятдесят копійок) державного мита (судового збору) ; по 19,83 грн. (дев’ятнадцять гривень вісімдесят три копійки) з кожного та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи, по 40 грн. з кожного.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду Івасюта Л. В.