Справа № 2-8224/2010

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

   12 жовтня 2010 року           Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді                 Івасюти Л.В.

при секретарі                        Зінчук А.О.

з участю позивача                 ОСОБА_1

з участю відповідача             ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в :

              30.08.2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.  

Позов мотивує тим, що з 27 лютого 2004  року до травня 2006 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу у них народилася дитина: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка після розірвання шлюбу залишилась проживати з відповідачем. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 11 травня 2006 року з нього в користь відповідача було постановлено стягувати  аліменти на утримання дитини в розмірі Ѕ частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з  03 квітня 2006 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Вважає, що розмір аліментів, які він сплачує на даний час не відповідає законним вимогам та його матеріальному становищу.

Просить суд зменшити розмір аліментів, які були постановлені рішенням Луцького міськрайонного суду від 11 травня 2006 року, і стягувати з нього в користь відповідача на утримання неповнолітньої дитини замість Ѕ частки з усіх видів його заробітку (доходу) аліменти в розмірі  ј частки від його заробітку (доходу), щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві.

Відповідач  в судовому засіданні погодилась зменшити розмір аліментів до ј частки від заробітку (доходу) позивача, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_3, батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Луцького міськрайонного суду від 11 травня 2006 року, з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2, постановлено стягувати аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3 в розмірі Ѕ частки з усіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з  03 квітня 2006 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

З довідки про доходи, виданої товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Волиньфарм»  № 339 від 04 серпня 2010 року  вбачається, що позивач працює на посаді водія і його середня заробітна плата складає 876,50 грн. ( а.с.10).

Як пояснив в судовому засіданні позивач, із заробітної плати в сумі 876,50 гривень він не в змозі сплачувати аліменти в розмірі Ѕ частки. На час постановлення рішення про стягнення з нього аліментів в користь колишньої дружини на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, він погодився із сумою в розмірі Ѕ частки з усіх видів його заробітку (доходу), оскільки відповідач на той час не працювала та здійснювала догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На даний час ОСОБА_2 має постійне місце роботи, тому нарівні з позивачем,  має можливість та зобов’язана нести витрати на утримання їх спільної дитини. Заробітна плата позивача на даний час не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством. Інших доходів, крім  по основному місцю роботи, у позивача немає. Після сплати аліментів у нього на забезпечення його життєвих та побутових потреб, залишаються кошти в розмірі 434,50грн., що менше за встановлений законодавством розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.     Судом встановлено, що позивач проживає однією сім’єю зі своїми батьками та сестрою, нарівні з ними зобов’язаний приймати участь у сплаті комунальних послуг та витрат по утриманню квартири, вартість яких на день подачі позову до суду складала 391грн. Крім того, батько позивача перебуває на його утриманні, оскільки є непрацездатною особою, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 (а.с.9).

Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;  інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров’я та матеріальне становище неповнолітньої ОСОБА_3; стан здоров’я та матеріальне становище стягувача та платника аліментів.

Враховуючи  наведене та приймаючи до уваги те, що у позивача склалось скрутне матеріальне становище,  суд приходить до висновку, що слід зменшити розмір аліментів, що стягуються з позивача на користь відповідача та стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2  аліменти на утримання їх неповнолітньої дочки ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) позивача, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно.

Керуючись ст.ст. 8, 10, 60, 212-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 182, ч.1 ст.192  СК України, суд-

 в и р і ш и в :

Позов задовольнити .

Зменшити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, в користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з Ѕ частки з усіх видів його заробітку (доходу) до  розміру  ј частки від його заробітку (доходу), які слід стягувати щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.  У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду                               Л.В.Івасюта