Справа № 2-6
2010 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року Замостянський районний суд м. Вінниці
в складі: судді Сичука М.М.,
при секретарі Жданкіній А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_4 в лютому 2005 року звернулася до суду з позовом до відповідачів про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно договору купівлі - продажу від 27 серпня 2003 року ОСОБА_4 стала власником 8/25 частин будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 30 червня 2004 року між нею та іншими відповідачами з однієї сторони та Вінницькою міською радою з іншою сторони був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1011 га (в тому числі - 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,0011 га для ведення садівництва). Дана земельна ділянка була відведена сторонам загальним масивом без встановлення меж між співвласниками будинку. В процесі користування земельною ділянкою між ОСОБА_4 та відповідачами було досягнуто згоди стосовно користування земельною ділянкою: так вона користується земельною ділянкою, яка позначена на кадастровому плані зеленим кольором загальною площею 0,0485 га., ОСОБА_2 користується земельною ділянкою, яка позначена на кадастровому плані жовтим кольором загальною площею 0,0310 га., ОСОБА_3 користується земельною ділянкою, яка позначена на кадастровому плані блакитним кольором загальною площею 0,0216 га.
У позивачки виникло бажання приватизувати земельну ділянку, однак відповідачі відмовились від добровільного встановлення порядку користування, а тому вона була змушена звернутись з даним позовом до суду.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла та її спадкоємцем є її син ОСОБА_5, який є правонаступником в справі.
ОСОБА_3 у вересні 2005 року звернулась до суду з зустрічним позовом про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 червня 2004 року сторонами з Вінницькою міськрадою було укладено договір оренди на земельну ділянку 0,1011 га. При набуванні нею права власності на підставі договору дарування від 11 серпня 2004 року на 9/25 частини зазначеного будинковолодіння позивачу дарувальник ОСОБА_6 пояснила, що вона має право користуватися землею відповідно до її частки в розмірі 364 кв.м. При цьому було зазначено, що двір знаходиться в спільному користуванні між сім’єю позивача та сім’єю ОСОБА_2 При оформленні документів на ім’я позивача ОСОБА_2 знала про те, що зазначена частка будинковолодіння відчужується і ніяких претензій або зауважень щодо іншого порядку користування двором та земельною ділянкою не виказувала, не пропонувала.
ОСОБА_4 належить 8/25 частини в будинковолодінні по АДРЕСА_1 земельна ділянка розміром 323 кв.м., такий же розмір земельної ділянки з цьому будинковолодінні відповідно до 8/25 частки належить і ОСОБА_2
В судовому засіданні представники позивача ОСОБА_1 позов про встановлення порядку користування земельною ділянкою підтримали та просили суд встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до другого варіанту судової будівельно-технічної експертизи № 236 від 23 липня 2009 року по фактичному користуванню земельною ділянкою, оскільки він найбільш відображає інтереси всіх осіб. При вирішенні питання про встановлення порядку користування земельною ділянкою просили врахувати, що згідно рішення народного суду 3 дільниці м. Вінниці від 30 листопада 1955 року їх попереднику виділено 330,31 кв.м., а позивачем на земельній ділянці збудовано фактично новий будинок, для обслуговування якого необхідна відповідна земельна ділянка.
ОСОБА_3 в судовому засіданні зустрічний позов про встановлення порядку користування земельною ділянкою підтримала та просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до третього варіанту судової будівельно-технічної експертизи ОС-1 від 13 лютого 2006 року. При вирішенні питання про встановлення порядку користування просила врахувати, що вона є власником 9/25 будинковолодіння, а запропонований другий варіант експертизи № 236 відступає від ідеальної частки на 151 кв.м., тобто майже вдвічі, просила також виділити їй прохід між чатсинами будинковолодіння.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник не заперечили проти встановлення порядку користування земельною ділянкою, при вирішенні питання просила врахувати її інтереси з тим, щоб при встановленні часток на її земельній ділянці не було проходів, не заперечила щодо другого варіанту експертизи № 263.
Представник Вінницької міської ради в ході судового розгляду не заперечив проти встановлення порядку користування земельною ділянкою, при винесенні рішення поклався на розсуд суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно технічного паспорта власниками будинколодіння АДРЕСА_1 являються ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яким належить 8/25, 9/25 та 8/25 частки відповідно.
За вказаним будинковолодінням закріплена земельна ділянка площею 966 кв.м., яка виділена рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради за № 16/693 від 26.05.1953 року.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи ОС-1 від 13 лютого 2006 року, вчиненого Вінницькою торгово-промисловою палатою, встановлено, що згідно даних технічного паспорту від 20 жовтня 2004 року на житловий будинок АДРЕСА_1 закріплена земельна ділянка загальною площею 1011 кв.м., з них: 38 кв.м. – самовільно захвачена земельна ділянка, 7 кв.м. – залишок земельної ділянки. На день проведення експертизи встановлено площу земельної ділянки фактичного користування, яка складає 1048 кв.м., з них ОСОБА_7- 492 кв.м., або 47/100 долі, ОСОБА_8 – 341 кв.м., або 33/100 долі, ОСОБА_3 – 214 кв.м., або 20/100 долі. Загальна площа земельної ділянки варіанти розподілу якої було запропоновано висновком експертизи від 13 лютого 2006 року становила 970 кв.м.
Як вбачається з висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи за № 1431/1432 від 30 червня 2010 року, вчиненого Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, фактична площа спірної земельної ділянки складає 1057,8 кв.м., фактичний порядок користування склався таким чином ОСОБА_1 489,5 кв.м., ОСОБА_2 - 345,14 кв.м. та ОСОБА_3 – 223,16 кв.м.
30 червня 2004 року між співвласниками будинковолодіння та Вінницькою міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,1011 га (в тому числі - 0,1000 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, 0,0011 га для ведення садівництва). Договір було укладено строком на 4 роки 10 місяців і як встановлено в судовому засіданні на момент розгляду справи даний договір не продовжено, інших договорів суду не надано.
За таких обставин суд критично відноситься до висновку експертизи від 13 лютого 2006 року, оскільки ним запропоновано варіанти розподілу земельної ділянки площею 970 кв.м., тоді як рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради за № 16/693 від 26.05.1953 року для обслуговування даного будинковолодіння виділено 966 кв.м., а суд не може вирішувати питання щодо частини земельної ділянки, яка не надана сторонам в користування, оскільки між сторонами в справі та Вінницькою міською радою не продовжено дію договору оренди.
Згідно ч. 3. ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Ч. 2 ст. 377 ЦК України визначено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Аналогічні правові позиції закріплені і ч. 2 ст. 120 ЗК України.
Згідно із п. 19. постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 року за № 7 у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм: жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з’ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір’я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки. В разі неможливості перенесення співвласником господарських будівель і насаджень на надану в його користування частину ділянки суд має обговорити питання про відповідну грошову компенсацію.
При пред’явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо. Абзаци 1 і 2 цього пункту стосуються також випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні до її приватизації або за договором оренди.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову та встановлення порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 відповідно до запропонованого 1 варіанту додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1431/1432 від 30 червня 2010 року, згідно з яким слід виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 309.12 кв.м., позначену на плані синім кольором ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 309.12 кв.м., позначену на плані жовтим кольором, ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 347.76 кв.м., позначену зеленим кольором, земельну ділянку площею 2.94 кв.м., позначену на плані фіолетовим кольором залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3
При цьому судом відхиляється як можливий варіант встановлення порядку користування земельною ділянкою згідно фактичного порядку землекористування, оскільки в ньому суттєво порушено інтереси власника будинковолодіння ОСОБА_3, ідеальне значення площі земельної ділянки якої становить 347,76 кв.м., тоді як виділена площа практично вдвічі менша. Суд вважає, що варіанти розподілу наближені до фактичного порядку користування земельною ділянкою не можуть бути покладені в основу рішення, оскільки хоча і між сторонами фактично склався відповідний порядок, однак вони звернулись з відповідними позовами та за тривалий час розгляду справи не прийшли до мирного вирішення спору.
При цьому судом відхиляється пояснення представників ОСОБА_1, надані ними в ході судового розгляду, що ОСОБА_1 має бути виділена більша частка земельної ділянки, ніж іншим співвласникам будинковолодіння в зв’язку з рішенням народного суду 3 дільниці м. Вінниці від 30 листопада 1955 року, оскільки спір розглянуто між іншими сторонами, сторонами надано та в судовому засіданні досліджено лише дане рішення та акт судового виконавця, однак суду не надано технічну документацію щодо даного розподілу. В подальшому 28 листопада 1985 року між співвласниками будинковолодіння укладено договір про порядок користування реальними частинами будинку, відповідно до пункту 2 якого передбачено, що сторони земельною ділянкою користуються пропорційно праву власності на будинок.
Суд вважає, що спори сторін з приводу доступу до своїх частин будинковолодіння можуть бути вирішені шляхом встановлення земельних сервітутів між собою чи шляхом відповідної компенсації тощо.
Зазначений в висновку експертизи порядок користування земельною ділянкою відповідає вимогам ст. 120 ЗК України, ст.ст. 358, 377 ЦК України, враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір’я. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.
Виниклі правовідносини врегульовано ст. 120 ЗК України та ст.ст. 358, 377 ЦК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, ст. 120 ЗК України та ст.ст. 358, 377 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволити частково.
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про встановлення порядку користування земельною ділянкою задоволити частково.
Встановити порядок користування земельною ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1 згідно 1 варіанту додаткової судової будівельно-технічної експертизи № 1431/1432 від 30 червня 2010 року, вчиненого Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, згідно з яким виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 309,12 кв.м., позначену на плані синім кольором, ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 309,12 кв.м., позначену на плані жовтим кольором, ОСОБА_3 - земельну ділянку площею 347,76 кв.м., позначену на плані зеленим кольором, земельну ділянку площею 2,94 кв.м., позначену на плані фіолетовим кольором залишити в спільному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя