ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 липня 2007 року                                                                                      м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                                               Ліпського Д.В.

судді-доповідача                                       Гуріна М.І.

суддів                                                                       Амєліна С.Є.

                                                                       Кобилянського М.Г.

                                                                       Юрченка В.В.

при секретарі судового засідання           Міненку І.М.,

у відсутності сторін та їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову апеляційного суду Житомирської області від 25.04.2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення компенсаційних виплат, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2005 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, обласного центру з нарахування і виплати пенсій та допомоги головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення компенсаційних виплат, передбачених ст.ст. 37, 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 10.12.2005 року позов задоволено частково.

Постановою апеляційного суду Житомирської області від 25.04.2006 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову скасовано і ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Житомирської області від 25.04.2006 року, а рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 10.12.2005 року залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішення суду першої інстанції ухвалено 10.12.2005 року, тобто у період дії Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами цивільного судочинства.

Апеляційний перегляд справи здійснено за нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 184 Кодексу адміністративного судочинства України судом апеляційної інстанції в адміністративних справах є апеляційний адміністративний суд, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий адміністративний суд (місцевий загальний суд як адміністративний суд чи окружний адміністративний суд), що ухвалив рішення. У випадку, визначеному частиною шостою статті 177 цього Кодексу, судом апеляційної інстанції є Вищий адміністративний суд України.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів підсудні їм справи вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні загальні суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Це означає, що судова колегія у цивільних справах апеляційного суду, як адміністративний суд, може переглядати у апеляційному порядку справи адміністративної юрисдикції і в такому статусі не може виступати апеляційним судом щодо рішень ухвалених за правилами іншого судочинства.

Оскільки апеляційним судом зазначені вимоги порушені, то ухвалене ним рішення підлягає скасуванню, а справа направленню до апеляційного суду для розгляду за правилами цивільного судочинства.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 230  Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Житомирської області від 25.04.2006 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

Ухвала є остаточною і не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                             М.І. Гурін