Справа 2- 11140 /2010    

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М              У К Р А Ї Н И

    23 вересня  2010 року Краматорський міський суд Донецької області у складі:

                головуючого судді Марченко Л.М.

                при секретарі Кривошеєнко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську про зобов’язання провести перерахунок, нарахування та виплату соціального підвищення як «дитині війни», -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до УПФУ у м. Краматорську про зобов’язання провести перерахунок та виплату соціального підвищення як «дитині війни» за період з 01.01.2007 року по 31.07.2010 року з подальшими щомісячними виплатами.

Згідно позову, ОСОБА_1 має статус «дитини війни», у зв’язку з чим відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Вважає, що при нарахуванні такої допомоги відповідач повинен враховувати положення законів України про Державний бюджет України на відповідні роки та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, якими поновлена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходити з відповідності мінімальної пенсії за віком розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законами про держбюджет. З огляду на те, що відповідач проводить виплату соціальної допомоги в менших сумах, просить визнати бездіяльність відповідача неправомірною, зобов’язавши останнього провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни» за період з 01.01.2007 року по 31.07.2010 року в розмірі, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з*явилася, але надала суду заяву про слухання справи без її участі.

У судове засідання представник відповідача УПФУ у м. Краматорську не з’явився по невідомій суду причині, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Повідомлень про причини неявки відповідача не надійшло.

Згідно ст. 224 ЦПК України суд на підставі наявних в справі доказів вважає за можливе ухвалити заочне рішення.

    Суд, дослідивши вимоги та обґрунтування позову, доводи заперечень, надані докази, вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

    Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого Законом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

    Позивачка вимагає поновлення її прав на отримання щомісячної соціальної допомоги як дитина війни за період з 01.01.2007 року по 31.07.2010 року

Відповідно до ст.6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

На 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено відповідно до ст.71 п.12, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення ст.71 п.12, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Зазначені положення, які визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Таким чином, положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо проведення доплати «дітям війни» 30% мінімальної пенсії за віком слід застосовувати з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

Але виходячи з того, що позивачка звернулась до суду 03.09.2010 року, а згідно ст.257 ЦК України загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки, проведення доплати за 2007 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року може бути здійснено лише за період з 03.09.2007 року по 31.12.2007 року.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» мінімальна пенсія за віком у 2007 році складала: з 01.04.2007 року – 410,06 грн., з 01.10.2007 року – 415,11 грн.

Однак УПФУ у м. Краматорську в цей період проводило нарахування та виплату позивачці щомісячної соціальної надбавки «дитині війни» з 01.01.07р у розмірі 19 грн., з 01.04.07р. у розмірі 20,30 грн., з 01.10.07р. у розмірі 20,55 грн., тобто в меншому розмірі ніж встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим діяв неправомірно та порушив права позивачки.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема стаття 6 цього Закону викладена в наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких  поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

    Відповідно до ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями  колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу  в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10% мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

    Таким чином, зазначені зміни в законодавстві були підставою для пенсійного фонду провадити виплату підвищення «дітям війни» саме у вищезазначеному розмірі у період з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року.

    Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Зазначені положення, які визнані неконституційними, втрачають чинності з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

    Таким чином, проведення доплати за 2008 рік підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року може бути лише проведено з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, що обґрунтовано вимагає позивачка.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна пенсія за віком у 2008 році складала: з 01.04.2007 року – 481 грн., з 01.07.2008 року – 482 грн., з 01.10.2008 року – 498 грн.

Однак відповідач УПФУ у м. Краматорську в цей період проводив нарахування та виплату позивачу щомісячної соціальної надбавки «дитині війни» з 01.01.2008 року в розмірі 47 грн., з 01.04.2008 року – 48,10 грн., з 01.07.2008 року – 48,20 грн., з 01.10.2008 року – 49,80 грн., тобто в меншому розмірі ніж встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим діяв неправомірно та порушив права позивачки.

Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" від 26 грудня 2008 року № 835-VI було надане право Кабінету Міністрів України у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни».

Пунктом 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня - 49,80 грн. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений  та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.

Таким чином, стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2009 року та на протязі всього року була діючою в наступній редакції: «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.»

Однак відповідач УПФУ у м. Краматорську на протязі 2009 року проводив нарахування та виплату позивачу щомісячної соціальної надбавки в розмірі 49,80 грн., тобто в меншому розмірі ніж встановлено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв’язку з чим діяв неправомірно та порушив права позивача.

Ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Щомісячна надбавка «дітям війни» виплачувалася у розмірі 49,80 грн., що підтверджується довідкою УПФУ у м. Краматорську, розмір якої протягом 2009 року та за січень-серпень 2010  року законами України не змінювався, у зв’язку з чим відповідач діяв неправомірно,  порушуючи права позивача проводив нарахування та виплату йому на підставі положення постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року соціального підвищення в меншому розмірі, ніж встановлено діючою ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходе до висновку, що при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу застосуванню підлягає ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" , а не постанова КМУ №530 від 28.05.2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

    На підставі наведеного та в межах пред’явленого позову, суд вважає необхідним визнати бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати його провести перерахунок та виплату позивачці підвищення до пенсії як «дитині війни», за відрахуванням фактично виплачених сум, за період з 03.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року.

Вимога позивачки щодо зобов*язання відповідача проводити виплати надбавки до пенсії в розмірі, визначеному ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і надалі після постановлення рішення задоволенню не підлягає, оскільки суд не може розглядати спір на майбутнє.

Відповідно до ст.88 ЦПК України у зв’язку з обґрунтованістю пред’явленого позову, судові витрати в розмірі 45,50  грн., що сплачені позивачкою в граничних сумах, визначених законом (а.с.1,2), слід відшкодувати останній за рахунок держави, оскільки відповідач  УПФУ у м. Краматорську на підставі п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», ст.81 ч.4 п.5 ЦПК України від сплати судових витрат звільнений.

    Керуючись ст.ст.10,11,60,212,214,224-226 ЦПК України, ст. 257 ЦК України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" , суд -

В И Р І Ш И В:

    Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську про зобов’язання провести перерахунок, нарахування та виплату соціального підвищення як «дитині війни», - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області по невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 03.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії, що передбачене ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично виплачених сум, за період з 03.09.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року по 31.07.2010 року.

 Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в розмірі 8.50 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37.00 грн.

В іншій частині позову – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Краматорським міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Краматорський міський суд.

Суддя

Рішення постановлено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.

Суддя