ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" жовтня 2010 р. Справа № 16/308-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Будішевської Л.О.
суддів: Веденяпіна О.А.
Іоннікової І.А.
при секретарі Бугирі Ю.Г. ,
за участю представників сторін:
від позивачів:
- центрального органу виконавчої влади - Міністерства оборони України: не з'явився,
- Управління капітального будівництва Міністерства оборони України: не з'явився,
від відповідача: Кравчук В.С. (довіреність №1 від 16.06.2010р.),
від прокуратури: Бевз О.В. (посвідчення №741) - помічник військового прокурора Житомирського гарнізону,
розглянувши апеляційне подання заступника військового прокурора
Центрального регіону України
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "07" липня 2010 р. у справі № 16/308-10 (суддя Магера В.В.)
за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах
держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства оборони України,
м.Київ та Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К", м.Хмельницький
про стягнення 2406493,86 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Військовий прокурор в інтересах позивачів звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 2406493,86грн., з яких 2020425,30грн. інфляційні втрати та 386068,56грн. –% річних за безпідставне користування відповідачем грошовими коштами в сумі 3217238,65грн., які були перераховані УКБ МО України 28.12.2004 року на виконання договору №227/ДБ-87Д від 28.10.2005р. на пайову участь у будівництві житла.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.07.2010р. відмовлено в позові заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства оборони України, м.Київ та Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Славутич-К", м.Хмельницький про стягнення 2406493,86 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства оборони України, м.Київ та Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м.Київ звернувся в Житомирський апеляційний господарський суд з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків обставинам справи.
Апеляційне подання мотивоване, зокрема, наступним:
- судом не досліджено, що договір зі сторони ТОВ "Фірма "Славутич-К" не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені договором;
- відповідачем не виконані вимоги наказу суду, який виданий на виконання постанови у справі №6/8984, та не передано житло в зв'язку з відсутністю його у відповідача, що, на думку скаржника, є доказом використання коштів в своїх цілях, а не на виконання умов договору та наказу суду;
- безпідставні є посилання відповідача щодо статуту Управління капітального будівництва МО України та на невідповідність визначення прокурором позивачами Міністерство оборони та УКБ МО України вимогам чинного законодавства із-за відсутності у УКБ МО України статусу органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування з позовом, на користь яких може виступати прокурор;
- судом не враховано, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18.11.2009р. у справі №6/8984 на відповідача покладене виконання зобов'язання в грошовій формі, що свідчить про зміну форми виконання зобов'язання на підставі рішення суду в зв'язку з відсутністю у відповідача квартир.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи апеляційного подання, вважає рішення господарського суду Хмельницької області незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог.
Представник відповідача заперечив проти апеляційного подання, вважає рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційне подання - без задоволення.
Представники позивачів в судове засідання не з'явились.
Зважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги позивачі були повідомлені належним чином, колегія суддів вважає, що нез'явлення представників позивачів в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Заслухавши пояснення представника відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційного подання, суд вважає, що відсутні підстави для його задоволення з огляду на таке.
28.10.2005р. між колективною фірмою "Славутич" (замовником) та Міністерством оборони України (пайовиком) в особі начальника Управління капітального будівництва на підставі рішення тендерного комітету Міністерства оборони щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг з ремонту військового майна, будівництва та квартирно-експлуатаційного забезпечення (протокол №176 від 29.09.2005р.) було укладено договір №227/ДБ-87Д (т.1 а.с.4-7), згідно якого замовник зобов'язався збудувати та передати пайовику у термін до кінця першого півріччя у 30-ти квартирному житловому будинку №42 по пров.Київському у м.Обухові Київської області 30 квартир загальною площею 1725,6кв.м. (п.1.1, 1.3 договору).
Відповідно до п.1.3 договору „замовник" (КФ „Славутич") зобов’язується збудувати та передати „пайовику" (Міністерство оборони України) у термін до кінця 1-го півріччя 2006 р. у зазначеному в п.1.1 житловому будинку 30 квартир загальною площею 1 725,6 м кв. Передача вказаного житла здійснюється „пайовику" з оформленням акту прийняття-передачі цього житла та реєстрацією права власності, відповідно до чинного законодавства. „Пайовик» зобов’язується прийняти визначене у цьому договорі житло, та оплатити „замовнику» його вартість, яка визначена у п.2.1 договору. На виконання вказаного договору було відповідачу перераховано 3 217 238,65 грн., що підтверджено карткою особового рахунку станом на 04.11.2005р., 09.12.2005р.
Рішенням господарського суду від 15.07.2008р. по справі №6/8984 у позові заступника військового прокурора Центрального регіону України, м. Київ в інтересах держави в особі центрального органу виконавчої влади - Міністерства оборони України, м. Київ до ТОВ „Фірма „Славутич-К», м. Хмельницький та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Київ про зобов'язання виконати умови договору від 29.05.2005 р. № 227/ДБ-87Д та передати 30 квартир по пров. Київському, 42 в м. Обухові Київської області Міністерству оборони України; стягнення пені в розмірі 817268,24 грн. за неналежне виконання умов договору відмовлено.
У зустрічному позові ТОВ „Фірма „Славутич-К", м.Хмельницький до Міністерства оборони України, м.Київ про визнання недійсним договору про пайову участь у будівництві житла № 227/ДБ-87Д від 28.10.2005р., укладеного між Колективною фірмою „Славутич" та Міністерством оборони України, відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 18.02.2009р., рішення господарського суду Хмельницької області від 15.07.2008 року у справі №6/8984 скасовано в частині відмови в позові про зобов'язання виконання умов договору від 28.10.2005р. №227/ДБ-87Д та передання 30 квартир по пров. Київському,42 в м.Обухові Київської області Міністерству оборони України, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення позову.
При цьому, постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 23.10.2008р. постановлено спонукати ТОВ „Фірма „Славутич-К" виконати умови договору від 28.10.2005р. №227/ДБ-87Д та передати Міністерству оборони України 30 квартир (з №1 по №30) в будинку №42 по пров.Київському в м.Обухові Київської області.
В решті рішення господарського суду залишено без змін. Крім того, заборонено ТОВ „Фірма „Славутич-К" та іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження 30 квартир (з №1 по №30) в будинку №42 по пров. Київському, мікрорайон Петровський в м. Обухові Київської області.
21.11.2008р. господарським судом Хмельницької області видано наказ про спонукання ТОВ „Фірма „Славутич-К" виконати умови договору від 28.10.2005р. №227/ДБ-87Д та передати Міністерству оборони України 30 квартир (з №1 по №30) в будинку № 42 по пров. Київському в м. Обухові Київської області.
У зв’язку з відсутністю у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, господарський суд Хмельницької області ухвалою від 18.11.2009р. змінив спосіб виконання рішення суду по справі №6/8984 шляхом звернення стягнення на грошові кошти в розмірі 3217238,00грн. - вартості 30 квартир в будинку №42 по пров. Київському в м.Обухові Київської області з ТОВ „Компанія „Славутич-К" на користь Міністерства оборони України.
18.11.2009р. видано наказ про стягнення з ТОВ „Фірма „Славутич-К" на користь Міністерства оборони України 3217238,00грн. вартості 30 квартир в будинку №42 по пров. Київському в м.Обухові Київської області за договором №227/ДБ-87 Д від 28.10.2005р., який направлено стягувачу. Частково кошти в сумі 268103,00грн. ТОВ „Славутич-К" перерахувало УКБ МО України згідно платіжного доручення №5 від 05.01.2010р., проте кошти було повернуто у зв’язку із неправильним визначенням реквізитів згідно виписки по особовому рахунку від 08.01.2010р.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Аналогічне положення містить ст.193 Господарського кодексу України.
Вважаючи, що відповідач безпідставно користувався коштами за період з грудня 2005р. по січень 2010р., прокурор просить суд стягнути з відповідача 386 068,56грн. 3% річних та 2020425,30грн. інфляційних, всього в сумі 2406493,86грн.
В обґрунтування вказаної вимоги прокурор послався на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
При цьому, вказана правова норма носить загальний характер, а встановлений нею обов'язок боржника сплатити інфляційні та три проценти річних поширюється на правовідносини, які виникають з різних підстав, але пов'язані з виконанням саме грошового зобов'язання.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, за умовами договору №227/ДБ-87/Д від 28.10.2005р., відповідач, виступаючи як замовник, взяв на себе зобов’язання збудувати та передати квартири, а Міністерство оборони України, виступаючи пайовиком, зобов’язувалось провести фінансування коштів на придбання житла для військовослужбовців за рахунок Державного бюджету України.
Тобто, зобов'язання відповідача носили не грошовий, а матеріальний характер та полягали у виконанні обов'язку щодо передачі житла, а отже не пов'язані з виконанням грошового зобов'язання в розумінні положень ст.625 ЦК України.
Посилання прокурора в апеляційному поданні на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 18.11.2009р. у справі №6/8984 є безпідставним, оскільки даною ухвалою було змінено лише спосіб виконання рішення суду по справі №6/8984 шляхом звернення стягнення на грошові кошти відповідача 3217238,00грн. - вартості квартир, замість спонукання відповідача виконати умови договору та передати квартири Міністерству оборони України, що не являється покладанням на відповідача грошового зобов’язання.
Таким чином, доводи апеляційного подання спростовуються вищенаведеним та не є підставою для скасування оскарженого рішення.
Колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, належною оцінкою доказів та з'ясуванням обставин спору, а тому передбачені законом підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 07 липня 2010 року залишити без змін, а апеляційне подання заступника військового прокурора Центрального регіону України - без задоволення.
2. Справу №16/308-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Будішевська Л.О.
судді:
Веденяпін О.А.
Іоннікова І. А.
Надруковано 7прим.:
1 - у справу,
2,3 - позивачам
4 - відповідачу,
5 - військовій прокуратурі Центрального регіону України,
6 - військовій прокуратурі Житомирського гарнізону
7 - в наряд