Судове рішення #11609067

 

Апеляційний суд  Кіровоградської  області  

Справа № 22-6545   2010 р.           Головуючий у 1-й інстанції –Іванова Л.А.  

Категорія –27         Доповідач – Потапенко В.І.  

  УХВАЛА  

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  27  жовтня     2010 року                                                Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :  

Головуючого-судді –  Черненко В.В.  

Суддів – Кодрула М.А., Потапенка В.І.  

при секретарі –  Донець А.Ю.  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення  Ленінського  районного суду   м. Кіровограда   від 28 квітня  2010 року у справі  за  позовом  публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний промисловий банк» (далі Банк) до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за кредитним договором   , -                                                                      

ВСТАНОВИЛА:  

У листопаді   2009 року Банк   звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1  та остаточно просив стягнути з відповідачки  борг за договором кредиту в розмірі 19879 , 14 доларів США та 3752,07 грн.                                    Рішенням  Ленінського  районного суду   м. Кіровограда   від 28 квітня  2010 року   позов задоволено .                                                               Стягнуто  з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором  № 247 від 21 березня 2008 року в розмірі 19051,57 доларів США , яка складається з : простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 292,00 доларів США , прострочених відсотків за кредитом в розмірі 1392,74 доларів США, пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 20, 21 доларів США, пені за неповернення відсотків в розмірі 159, 62 долари США, строкової заборгованості за кредитом в розмірі 17187, 00 доларів США, а також 2748, 27 грн. комісійної винагороди за управління кредитними коштами та судові витрати : судовий збір 1629,11 грн. та 120.00 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.                                                         У апеляційній скарзі ОСОБА_1  просить скасувати рішення Ленінського  районного суду   м. Кіровограда   від 28 квітня  2010 року    та направити  справу на новий розгляд до суду першої інстанції , посилаючись на  порушення судом норм матеріального та процесуального  права.                                                                   Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги  та  дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що  апеляційна скарга   не підлягає   задоволенню з таких підстав.                                              Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення  суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених   ст. 308 ЦПК України.      Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.                           Судом першої інстанції встановлено, що  21 березня 2008 року між Банком  і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 247, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1    

2

кредит на придбання автомобіля в розмірі 22435 доларів США, що по курсу НБУ на цей день становить 113296, 75 грн. Кінцевий термін погашення кредиту та процентів встановлено не пізніше 10 березня 2015 року , з процентною ставкою за користування кредитом 11% річних.           Банк виконав умови договору та перерахував кредитні кошти у сумі 22435 доларів США на поточний рахунок продавця ПП «Авто-Шанс» платіжним дорученням.                          Відповідачка не здійснювала повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку , у зв’язку з чим виникла прострочена заборгованість.                                  13 жовтня 2009 року Банк направив ОСОБА_1 лист про необхідність сплати простроченої заборгованості.                                               Відповідно до довідки Банку в період з 13 березня 2010 року по 27 квітня 2010 року на рахунки простроченого кредиту та відсотків було сплачено 1150 доларів США , у зв’язку з чим заборгованість відповідачки перед банком змінилася.                                          Враховуючи встановлені обставини справи , суд першої інстанції з посиланням на ст. ст. 526, 530, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.                                                         Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції ,  а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного.                                     Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.                                                                              З змісту апеляційної скарги вбачається, що доводи скарги зводяться до відсутності в Банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій при видачі кредиту відповідачці у доларах США.                                                                   Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.                 Звертаючись у суд з позовом  Банк  обґрунтував позов наявністю між сторонами зобов’язання та порушення його відповідачкою . При цьому суду було надано докази , на підтвердження позовних вимог. У випадку незгоди відповідачки з сумою стягнення , остання не була позбавлена можливості заявити перед судом клопотання про призначення експертизи , однак своїм правом не скористалася.                                                    Враховуючи зміст позовних вимог, суд першої інстанції правомірно досліджував докази, які саме стосуються предмету спору. Зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним з підстав порушення Банком  Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»  ОСОБА_1 не подавала, а тому ці обставини суд правомірно не досліджував.                                               Крім цього слід зазначити , що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.                                                                        Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит)  позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.                                                   При цьому згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

 Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні.            Керуючись  ст. 303,  п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308,  ст.ст. 313-315,  319 ЦПК України , колегія суддів ,-                          

УХВАЛИЛА :  

 3

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 – відхилити.                 Рішення  Ленінського  районного суду   м. Кіровограда   від 28 квітня  2010 року   -  залишити без змін.                                     

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів  з дня набрання нею законної сили.

  Головуючий – суддя  

Судді :  

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація