Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22-6545 2010 р. Головуючий у 1-й інстанції –Іванова Л.А.
Категорія –27 Доповідач – Потапенко В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі :
Головуючого-судді – Черненко В.В.
Суддів – Кодрула М.А., Потапенка В.І.
при секретарі – Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2010 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства « Акціонерний комерційний промисловий банк» (далі Банк) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором , -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2009 року Банк звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 та остаточно просив стягнути з відповідачки борг за договором кредиту в розмірі 19879 , 14 доларів США та 3752,07 грн. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2010 року позов задоволено . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № 247 від 21 березня 2008 року в розмірі 19051,57 доларів США , яка складається з : простроченої заборгованості за кредитом в розмірі 292,00 доларів США , прострочених відсотків за кредитом в розмірі 1392,74 доларів США, пені за несвоєчасну сплату кредиту в розмірі 20, 21 доларів США, пені за неповернення відсотків в розмірі 159, 62 долари США, строкової заборгованості за кредитом в розмірі 17187, 00 доларів США, а також 2748, 27 грн. комісійної винагороди за управління кредитними коштами та судові витрати : судовий збір 1629,11 грн. та 120.00 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2010 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду , обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи , колегія суддів вважає , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, з підстав передбачених ст. 308 ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено, що 21 березня 2008 року між Банком і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 247, за умовами якого Банк надав ОСОБА_1
2
кредит на придбання автомобіля в розмірі 22435 доларів США, що по курсу НБУ на цей день становить 113296, 75 грн. Кінцевий термін погашення кредиту та процентів встановлено не пізніше 10 березня 2015 року , з процентною ставкою за користування кредитом 11% річних. Банк виконав умови договору та перерахував кредитні кошти у сумі 22435 доларів США на поточний рахунок продавця ПП «Авто-Шанс» платіжним дорученням. Відповідачка не здійснювала повернення кредиту щомісячними платежами відповідно до графіку , у зв’язку з чим виникла прострочена заборгованість. 13 жовтня 2009 року Банк направив ОСОБА_1 лист про необхідність сплати простроченої заборгованості. Відповідно до довідки Банку в період з 13 березня 2010 року по 27 квітня 2010 року на рахунки простроченого кредиту та відсотків було сплачено 1150 доларів США , у зв’язку з чим заборгованість відповідачки перед банком змінилася. Враховуючи встановлені обставини справи , суд першої інстанції з посиланням на ст. ст. 526, 530, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , а апеляційну скаргу вважає необгрунтованою виходячи з наступного. Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. З змісту апеляційної скарги вбачається, що доводи скарги зводяться до відсутності в Банку індивідуальної ліцензії на здійснення валютних операцій при видачі кредиту відповідачці у доларах США. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Звертаючись у суд з позовом Банк обґрунтував позов наявністю між сторонами зобов’язання та порушення його відповідачкою . При цьому суду було надано докази , на підтвердження позовних вимог. У випадку незгоди відповідачки з сумою стягнення , остання не була позбавлена можливості заявити перед судом клопотання про призначення експертизи , однак своїм правом не скористалася. Враховуючи зміст позовних вимог, суд першої інстанції правомірно досліджував докази, які саме стосуються предмету спору. Зустрічного позову про визнання кредитного договору недійсним з підстав порушення Банком Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» ОСОБА_1 не подавала, а тому ці обставини суд правомірно не досліджував. Крім цього слід зазначити , що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах , встановлених договором , а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти – це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Виходячи з вищенаведеного , колегія суддів дійшла висновку , що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права , його висновки відповідають фактичним обставинам справи, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції відсутні. Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст. 308, ст.ст. 313-315, 319 ЦПК України , колегія суддів ,-
УХВАЛИЛА :
3
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 28 квітня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий – суддя
Судді :