Справа № 22- 12199/2010                Головуючий у 1-й інстанції: Франько М.Я.  

Категорія: 52                                     Доповідач: Белінська І.М.  

                                           УХВАЛА  

                    26 жовтня 2010 року             Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:  

                  Белінської І.М. – головуючої,  

                  Гайсюка О.В.,  

                  Чорнобривець О.С.,  

при секретареві – Зінов”євій Ю.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою прокурора міста Олександрії Кіровоградської області на ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 27 серпня 2010 року в цивільній справі за його позовом в інтересах ОСОБА_4 до державного підприємства по видобутку вугілля “Бурвугілля” про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,  

                                        ВСТАНОВИЛА:  

                    Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 27 серпня 2010 року була визнана такою, що неподана, та повернута позивачеві з підстав, передбачених ч.4ст.121 ЦПК України, зазначена позовна заява.  

                    В апеляційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали через порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права і про направлення справи для її подальшого розгляду.  

                    Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вирішила, що ухвала суду підлягає скасуванню з таких підстав.  

                    Повертаючи позовну заяву, суддя виходив з того, що позивач не виконав вимог, викладених в ухвалі суду від 12.07.2010 року, та не усунув зазначених у ній недоліків щодо змісту позовної заяви, а саме: безпідставно зазначив  в якості відповідача ДП по видобутку вугілля “Бурвугілля”.  

                     Проте, такого висновку суддя дійшов з порушенням норм цивільного процесуального права.  

                     Як видно з матеріалів справи, позовна заява подана прокурором в інтересах ОСОБА_5 в порядку ст.45 ЦПК України. Відповідно до ч.1ст.46 ЦПК органи та інші особи, які відповідно до ст.45 цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб або державних и суспільних інтересах, мають процесуальні права й обов”язки соби, в інтересах якої вони діють, за винятком права укладати мирову угоду.  

                       Згідно із ч.2 ст.11 ЦПК України особа. яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи ( за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.  

               З тексту позовної заяви вбачається, що предметом спору є поновлення позивачки на роботі електрослюсаря саме на ДП по видобутку вугілля “Бурвугілля” та стягнення компенсації за час вимушеного прогулу саме з цього підприємства.  

                Залишаючи позовну заяву без руху, суддя вважав, що прокурор безпідставно зазначив в якості відповідача ДП “Бурвугілля”, оскільки позивачка ОСОБА_4 перебуває у трудових відносинах з ТОВ ІВОК “Експлерент”. Проте, суд не повинен висловлювати свої міркування щодо належного чи неналежного відповідача на стадії вирішення питання про відкриття провадження в справі та пропонувати змінити зміст заяви з цих підстав, вчиняючи певні процесуальні дії, які перешкоджають здійсненню подальшого провадження в справі,  оскільки цим порушується  принцип диспозитивності цивільного судочинства. Залишення позовної заяви без руху з підстав звернення позивача з позовом до неналежного, на розсуд суду, відповідача або вимога надати докази обгрунтованості звернення саме до того відповідача, якого вказав позивач, а не до іншого – виходить за межі ч.4 ст.10 ЦПК України, згідно з якою суд сприяє всебічному і повному з”ясуванню обставин справи шляхом роз”яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов”язків, попередження про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяння здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК.  

                  Заміна неналежного відповідача, залучення співвідповідача здійснюється в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.  

                   Відповідно до п.6ч.2ст.119 ЦПК позивач має право лише зазначити докази, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.  Висловлювання суду щодо недостатності наданих або зазначених доказів на стадії відкриття провадження в справі (фактично – оцінка доказів)  є недопустимим.  

                   Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції вирішив питання про залишення заяви без руху, визнання її неподаною та про її повернення з порушенням норм цивільного процесуального права, що відповідно до п.4ч.1ст.311 ЦПК України є підставою для скасування ухвали від 27.08.2010 року і направлення справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції.  

                   На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 311, 315 ЦПК України, колегія суддів  

                                                 УХВАЛИЛА:  

                   Ухвалу Олександрійського міськрайонного суду від 27 серпня 2010 року скасувати, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції ( для  вирішення питання щодо відкриття провадження).  

                    Ухвала оскарженню не підлягає.  

  ГОЛОВУЮЧА:                                                      СУДДІ: