У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді - Сінані О.М.,
суддів - Даніла Н.М.,
- М’ясоєдової Т.М.,
при секретарі - Комаренко М. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення постійно діючого Кримського третейського суду при концерні „ДСН” від 25 липня 2007 року про визнання дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та визнання права власності, за апеляційною скаргою прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим на ухвалу Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2007 року,
в с т а н о в и л а:
ухвалою Красногвардійського районного АР Крим від 11.12.2007 року заява ОСОБА_2 задоволена та виданий виконавчий лист про зобов’язання компетентних органів землеврядування виконати рішення третейського суду при концерні „ДСН” № ДІ – 07/018 – З – 2007 від 25 липня 2007 року про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки дійсним та визнання права власності шляхом видачі та реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор Красногвардійського району АР Крим, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 Зазначає, що судом порушено ст. 56 ЗУ „Про третейські суди”, оскільки рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законами України, так як третейським судом визнаний дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 Окрім того, третейським судом порушені вимоги ст. 220 ЦК України, 81 ЗК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Рішенням № Д1-07/018-З-2007 від 25.07.2007 року постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні „ДСН” визнаний дійсним договір купівлі-продажу від 08.01.2007 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, нерухомого майна, а саме – земельної ділянки площею 2,810 га., що знаходиться на території Полтавської сільської ради Красногвардійського району АР Крим, кадастровий номер 0122085300-05-001-0259 та припинено право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку в цілому. Визнано право власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_2 в цілому. Зазначено, що рішення підлягає пред’явленню в Красногвардійський районний відділ земельних ресурсів для реєстрації права власності на нерухоме майно. Державний акт КМ 014938, виданий Красногвардійською райдержадміністрацією 11.03.2003 року на підставі розпорядження голови Красногвардійської райдержадміністрації № 233 від 24.02.2003 року визнаний таким, що втратив чинність.
Постановляючи ухвалу про видачу виконавчого листа, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для відмовлення у видачі виконавчого листа, передбачених ст. 56 ЗУ „Про третейські суди” та того, що рішення третейського суду відповідає вимогам закону.
З такими висновками місцевого суду не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 є земельна ділянка, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Відповідно до ст. 56 п. 7 ЗУ „Про третейські суди”, компетентний суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу, якщо рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України.
Стаття 16 ч. 2 п. 1 ЦК України дійсно передбачений такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання права.
Відповідно до ст.. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Проте, стаття 657 ЦК України містить вимогу щодо письмової форми і нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Згідно з ст. 334 ч. 4 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Таким чином вимоги ст. 220 ч. 2 ЦК України на правовідносини щодо купівлі-продажу майна, переліченого у ст. 657 ЦК України, не розповсюджуються.
Наведене свідчить про те, що у місцевого суду не було підстав вважати, що рішення № Д1-07/018-З-2007 від 25.07.2007 року постійно діючого Кримського третейського суду при Концерні „ДСН” містить способи захисту прав та охоронюваних законом інтересів, передбачені законом, оскільки договір купівлі-продажу земельної ділянки взагалі не може бути вважатися укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_4,є нікчемним, а тому і будь-яких прав на земельну ділянку, які б підлягали захисту, у ОСОБА_2 не виникло.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 304, 312 ч. 2 п. 3, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,
у х в а л и л а:
апеляційну скаргу прокурора Красногвардійського району Автономної Республіки Крим задовольнити.
Ухвалу Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2007 року скасувати та постановити нову.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні заяви про видачу виконавчого листа про зобов’язання компетентних органів землеврядування виконати рішення третейського суду при концерні „ДСН” № ДІ – 07/018 – З – 2007 від 25 липня 2007 року про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: