Справа №2-1114-200 7р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2007року                                                                                        м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: судді - Осташко Л.М., при секретарі - Юрчук Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1до ОСОБА_2та ОСОБА_3про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2та ОСОБА_3про стягнення боргу.

Свої вимоги мотивує позивач наступним. 17 червня 2005 року відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3взяли у борг 36 210 грн., з умовою повернути позивачеві їх 17 грудня 2005 року. Це свідчить видана позивачем розписка. Позивач неодноразово звертався до відповідачів стосовно повернення боргу, але відповідачі боргу не повернули.

Договір позики між позивачем та відповідачами було укладено згідно статті 347 ЦК України (в редакції від 18 липня 1963 року), але обов'язки відповідачки діють в даний час відповідно до ст. ст. 1046, 1049 ЦК України.

Відповідачі в судовому засіданні визнали, що розписку написали вони, але грошей не брали.

Вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Як видно із наданої суду розписки 17 червня 2005 року відповідачі ОСОБА_2. та ОСОБА_3 взяли у борг 36 210 грн., з умовою повернути позивачеві їх 17 грудня 2005 року, тобто строк початку виконання угоди відраховується саме з цієї дати.

Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні «позичальникові» грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві також суму грошових коштів (суму позики або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш, як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.  На підтвердження

2

укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальнику протягом 30 днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або з урахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

В даному випадку форма договору сторонами дотримана, доказів повернення боргу немає. Позов в цій частині слід задовольнити.

Згідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

 Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213-215, ЦПК України, ст. ст. 1046-1049 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2та ОСОБА_3, солідарно, на користь ОСОБА_1борг у розмірі 36 210 (тридцять шість тисяч двісті десять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 362 (триста шістдесят дві) грн. 10 коп. та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі ЗО (тридцяти)грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.