ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 жовтня 2010 р.                                                                                    № 7/237  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Дунаєвської Н.Г.,

суддів:Мележик Н.І.,

Владимиренко С.В.,

розглянув

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 13.07.2010р.

та рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2010р.

у справі№7/237

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Зет-Тур"

простягнення вартості недоврахованої електроенергії на суму 29000,84грн.

За участю представників:

-          позивача: Єпішев О.В., дов. №208-10"Д" від 31.12.2009р.;

-          відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2009р. Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зет-Тур" про стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення правил користування електроенергією на суму 29000,84грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.04.2010р. у справі №7/237 ( з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 11.05.2010р.) (суддя Сгара Е.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2010р. у справі №7/237 (колегія суддів у складі головуючого судді Діброви Г.І., суддів Гези Т.Д.,           Шевкової Т.А.) рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2010р. у справі №7/237 залишено без змін, апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" - без задоволення.

Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2010р. у справі №7/237, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як з’ясовано попередніми судовими інстанціями з урахуванням приписів ст.26 Закону України "Про електроенергетику", та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), ст.67, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України, між позивачем та відповідачем був укладений договір про постачання електричної енергії №1172 від 30.09.2003р., з додатками та додатковими угодами до нього, за умовами якого постачальник електричної енергії (позивач) постачає електричну енергію споживачу (відповідачу), а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід’ємними частинами.

За умовами п.9.4 цього договору він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 30.09.2004р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії за згодою сторін буде укладена відповідна додаткова угода.

З наявних у матеріалах справи документів, у тому числі з додаткової угоди від 17.09.2008р. до договору, додатку №5 "Порядок розрахунків" від 17.09.2008р. до договору, акту–вимоги від 30.12.2008р. №011781, акту прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за грудень 2008р., акту-наряду №030387 від 12.01.2009р., акту технічної перевірки №152316 від 12.01.2009р., які містять посилання на номер договору (договір №1172), підписаних обома сторонами без будь-яких зауважень, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про здійснення сторонами конклюдентних дій, направлених на продовження дії договору до грудня 2008р. включно.

При цьому, місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що 22.01.2009р. сторонами укладено (підписано без зауважень та скріплено печатками обох підприємств) договір про постачання електричної енергії №1172, за умовами п.10 якого договір про постачання електричної енергії №1172 від 30.09.2003р. втрачає чинність лише з моменту набрання чинності договором №1172 від 22.01.2009р.

Зважаючи на вищевикладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що договір №1172 від 30.09.2003р. на момент проведення спірної перевірки (26.12.2008р.) був дійсним.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 26.12.2008р. позивачем здійснено перевірку відповідача та зафіксовано порушення ним Правил користування електричною енергією, зокрема, самовільне підключення токоприймачів до мережі енергопостачальної організації поза розрахунковими приладами обліку електроенергії без порушення схеми обліку (До нижніх губок ввідного рубильнику підключений безобліковий кабель АВ55ШВ 3х50х1х35 який живить будівництво нового корпусу готелю. Штангенциркуль №71033444), про що складено акт про порушення відповідачем Правил користування електричною енергією №035425 від 26.12.2008р.

З цього акту судами попередніх інстанцій встановлено, що перевірка була здійснена за адресою: м.Святогірськ, вул.60 років Октября, корпус 119 (без зазначення корпусу) якого саме будинку (номер будинку) є спірний об’єкт, в якому проводилась спірна перевірка). При цьому, судами вказано, що з наявного в матеріалах справи акту розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, наданого позивачем, не вбачається того факту, що саме корпус 119, розташований по вул. 60 років Октября у м.Святогірськ належить відповідачу, із зазначенням, що з наявної у справі заяви на отримання технічних умов на електропостачання електроустановок юридичних осіб вбачається, що відповідач звертався із заявою про отримання технічних умов для об’єкта, розташованого за адресою: корпус 119, буд.1, вул. 60 років Октября у м.Святогірськ, без надання позивачем суду першої інстанції інших документів підтверджуючих належність відповідачу об’єкту, в якому проводилась спірна перевірка.

Разом з цим суди попередніх інстанцій вказали, що даний акт перевірки не містить даних про потужність струмоприймачів споживача з посиланням на відсутність паспортних даних цих струмоприймачів, однак зазначено режим роботи споживача як цілодобовий. Акт перевірки не містить даних про розрахункові прилади обліку електроенергії, тоді як в описі порушення споживачем ПКЕЕ вказано, що самовільне підключення було здійснено поза приладами обліку електроенергії без порушення схеми обліку. Судами також зазначено, що цей акт містить суперечливі дані щодо наявності або відсутності у споживача приладів обліку електричної енергії.

При цьому, встановив з акту перевірки вказання в ньому про порушення споживачем п.6.40 та/або п.п.1.3, 3.1, 3.2, 3.13, 3.16, 3.19, 5.1 Правил користування електричною енергією, місцевий та апеляційний господарські суди підставно зазначили, що з перелічених пунктів, правомірно застосування до такого порушення ПКЕЕ, як "самовільне підключення" лише п.6.40 ПКЕЕ, тоді як інші перелічені позивачем пункти ПКЕЕ не регулюють правопорушення, зазначене в ньому.

Врахував вищевикладене, а також приписи п.6.41 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час проведення перевірки), місцевий господарський суд, з яким підставно погодився суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що позивач провів спірну перевірку за відсутності представника споживача та не довів самовільного приєднання струмоприймачів до мереж електропостачальної організації, а тому акт про порушення ПКЕЕ не може бути підставою для нарахування споживачу вартості недоврахованої електричної енергії.

Поряд з цим, з урахуванням приписів п.6.42 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час здійснення спірної перевірки), судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі цього акту про порушення ПКЕЕ №035425 від 26.12.2008р. комісією позивача прийнято рішення, оформлене протоколом №340 від 08.07.2009р., про нарахування відповідачу об’єму та вартості недоврахованої електричної енергії за період з 20.11.2008р. по 12.01.2009р. відповідно до п.6.42 ПКЕЕ 41340кВт/год на суму 29000,84грн.

Водночас попередніми судовими інстанціями з’ясовано, що в протоколі №340 вказаний представник споживача – ОСОБА_1, підпис якого в графі "прізвище, ім’я, по батькові, займана посада особи, яка належним чином була повідомлена про місце, дату засідання комісії та претензій з цього приводу не має, що підтверджується підписом споживача, представником споживача", а також відомості про посаду цієї особи та підстави, за якими вона приймає участь в засіданні комісії від імені споживача (довіреність, доручення тощо) відсутні.

При цьому, суди попередніх інстанцій вказали про надання позивачем ксерокопії довіреності б/н та без дати в підтвердження повноважень ОСОБА_1 на представництво інтересів відповідача на засіданні комісії з розгляду актів порушень у Слов’янському РЕМ, тоді як згідно ч.3 ст.247 ЦК України довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Крім того, попередні судові інстанції зазначили, що з протоколу №340 та наданих позивачем розрахунків вартості електричної енергії недоврахованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ по акту №035425, не вбачається на підставі яких саме нормативних документів здійснено розрахунок об’єму недоврахованої електроенергії у кількості 41340кВт/год вартістю 29000,84грн., додатково вказав про ненадання позивачем суду інших документів (розрахунку тощо) щодо здійснення відповідного розрахунку та нарахування вартості недоврахованої електроенергії споживачу на спірну суму, які відсутні у матеріалах даної справи.

Водночас встановив з довідки Донецького обласного управління статистики №7-25-450 від 25.12.2002р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №741599, договору про постачання електричної енергії №1172 від 30.09.2003р. юридичну адресу відповідача: 83054, м.Донецьк, пр.Київський, 34/11, попередні судові інстанції вказали, що в протоколі містяться недостовірні дані про юридичну адресу споживача (83054, м.Донецьк, пр.Київський, 34/12).

При цьому, з урахуванням п.6.43 ПКЕЕ (в редакції, яка діяла на час складання протоколу від 08.07.2009р. №340), суди попередніх інстанцій зазначили, що за результатами проведення засідання комісії 08.07.2009р. та складення протоколу №340 від 08.07.2009р. позивачем виставлено відповідачу рахунок №1172 від 08.07.2009р. на суму 29000,84грн., несплата якого стала підставою для звернення до суду з даним позовом. Разом з цим, місцевий та апеляційний господарські суди не прийняли до уваги посилання позивача в підтвердження отримання рахунку споживачем на підпис на самому рахунку та відмітку "рахунок отриманий 8.07.09", із зазначенням, що з представленого рахунку не вбачається, яка саме особа його отримала, чи мала така особа повноваження на отримання рахунків від імені відповідача, тоді як будь-яких інших документів (повідомлення про вручення поштового відправлення, поштові квитанції, супровідні листи, розписки тощо) в підтвердження направлення (отримання) відповідачу вказаного рахунку в матеріалах справи відсутні.

Разом з цим, попередніми судовими інстанціями зазначено, що схема виявленого нібито самовільного підключення та схема підключення до електропостачання відповідача за договором на постачання електроенергії №1172 від 22.01.2009р., який укладено сторонами після складення спірного акту про порушення ПКЕЕ №035425 від 26.12.2008р., є ідентичною та здійсненою на виконання приписів (технічних умов) ВАТ "Донецькобленерго", що підтверджено представниками сторін.

Врахував вищенаведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з чим підставно погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін прийняте у даній справі рішення суду.

У відповідності до ст.1117 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Наведені скаржником доводи в касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції у відповідності до положень ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, натомість обґрунтованих доводів про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та/або матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийняті у даній справі постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду відповідають нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржених судових актів.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.07.2010р. та рішення господарського суду Донецької області від 27.04.2010р. у справі №7/237 залишити без змін.

Головуючий суддя:Н. Дунаєвська

Судді: Н. Мележик

С. Владимиренко