ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.10.10 Справа № 12/192/10
за позовом – Концеру “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “МТМ” Жовтневого району, м. Запоріжжя (69091, бул. Гвардійський, 137; 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79а)
до відповідача – Фізичнї особи - підприємця ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1)
про стягнення 3628,32 грн.
суддя Владимиренко І.В.
Представники учасників:
від позивача – Іванчик О.М., на підставі довіреності № 32 від 04.01.2010р.
від відповідача –не з’явився
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 3252,82 грн. основного боргу, 125,43 грн. втрат від інфляції, 59,22 грн. 3% річних, 190,85 грн. пені за Договором № 1081 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2005р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.08.10р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 12/192/10 з призначенням судового засідання на 28.09.2010р.
У судове засідання 28.09.2010р. представник відповідача не з’явився, витребувані ухвалою суду від 27.08.2010 р. документи, необхідні для розгляду справи, суду не надав.
Ухвалою суду від 28.09.2010р., з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України судом було прийнято ухвалу про відкладення розгляду справи до 21.10.2010 р.
В судове засідання 21.10.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимоги суду, викладені в ухвалах суду від 27.08.2010р. та 28.09.2010р., не виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного представника в судове засідання без поважних причин не направив.
В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, згідно якої фізична особа підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: 69071, АДРЕСА_1.
Відповідач у справі № 12/192/10 є приватним підприємцем, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, повинен вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю.
Доказів поважності причин неможливості явки в судове засідання і виконання законних вимог суду відповідач не надав.
Відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно зі ст. 33 ГПК України, обов’язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Неявка сторін чи їх представників в судове засідання не звільняє від виконання вимог суду, викладених в попередніх ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.
Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Суд вирішив розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутності представника відповідача.
За клопотанням представника позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві. Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 258, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 54-57 ГПК України, ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та умовами договору № 1081 про постачання теплової енергії в гарячій воді від 01.12.2005 р.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
01.12.2005 року між позивачем (теплопостачальна організація) та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (споживач) був укладений договір № 1081 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі –Договір).
У відповідності із п.1.2 Договору позивач взяв на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, згідно п. 1.3., а Споживач зобов’язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбаченими цим Договором.
Термін дії Договору з 01.12.2005р. по 30.11.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання. (п. 10.1 Договору).
Згідно з п. 1.3. Договору, Енергопостачальна організація постачає Споживачу в період з 01.12.2005р. по 30.11.2007р. теплову енергію в гарячій воді в межах 4,9 Гкал з максимальним тепловим навантаженням 0,002541 Гкал/год.
Відповідно до п. 1.9. Договору, тарифи для розрахунків між Енергопостачальною організацією та Споживачем встановлюються відповідними органами влади згідно діючого законодавства. Вартість теплової енергії на момент складання договору, згідно розпорядження голови облдержадміністрації № 372 від 21.11.2003р. становить з ПДВ: 79,98грн. За 1 Гкал для підприємств, установ, організацій.
Згідно з п. 6.2. Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок за фактично спожиту енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов’язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. У випадку неповернення другого примірника акта в адресу Енергопостачальної організації вважається, що вказана теплова енергія отримана Споживачем в повному обсязі і відповідає виставленій сумі.
Відповідно до п.п. 6.4., 6.5. Договору, Розрахунок кількості теплової енергії, яка відпущена Споживачу, проводиться на підставі показань розрахункових приладів обліку з урахуванням втрат, або розрахунковим способом –при відсутності приладів обліку. Споживач зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію.
Позивач на виконання умов договору за загальний період з лютого 2009р. по травень 2010р. поставив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на суму 3252 грн. 82 коп. Факт одержання відповідачем теплової енергії в гарячій воді підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії за вказаний період (копії актів містяться в матеріалах справи), які були направлені на адресу відповідача, що підтверджується реєстрами на відправку рахунків-актів (копії в матеріалах справи).
Відповідач не виконав умови Договору, не сплатив за надані послуги за вказаний період.
Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.
Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на 27.08.2010 року, має заборгованість в сумі 3252 грн. 82 коп., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення 190 грн. 85 коп. пені на суму заборгованості за період часу з 21.07.2009р. по 11.07.2010р. з урахування вимог законодавства.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 549 Цивільного кодексу України дає визначення неустойки, відповідно до якої неустойкою (штрафом пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові і разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.
Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 7.2.3. Договору визначено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію –пеня в розмірі 1,0 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.
Розрахунок пені судом перевірений та визнаний обґрунтованим, таким, що складений із дотриманням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 190 грн. 85 коп. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3 % річних у сумі 59 грн. 22 коп. (період нарахування з 21.03.2009р. по 11.07.2010р.) та втрат від інфляції у сумі 125 грн. 43 коп. з квітня 2009р. по травень 2010р.
Згідно зі ст. 625 ГК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом у судовому засіданні перевірено правильність нарахування 3 % річних та втрат від інфляції, встановлено, що вимоги в цій частині є законні і обгрунтовані, а тому підлягають задоволенню судом.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати відносяться на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (69071, АДРЕСА_1; інд. № НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 3252 (три тисячі двісті п’ятдесят дві) грн. 82 коп. –основного боргу, 190 (сто дев’яносто) грн. 85 коп. –пені, 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 22 коп. – 3% річних, 125 (сто двадцять п’ять) грн. 43 коп. –втрат від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.10.2010р.
Суддя