Справа № 2 - 653/ 10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року                                                          смт. Нові Санжари                                                                                

Новосанжарський районний суд Полтавської області,  в складі:

головуючого – судді Бугрія В.М.,

при секретарі – Перепадченко Я.В.,

з  участю   сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Нові Санжари  цивільну  справу  за  позовом   ОСОБА_1 до Управління Пенсійного  фонду  України  в  Новосанжарському  районі Полтавської області про перерахунок  раніше  призначених   державної   та  додаткових  пенсій,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Новосанжарського районного суду Полтавської області з  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача здійснити перерахунок пенсії, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та підвищити розмір призначеної йому пенсії, виплатити йому державну пенсію, як інваліду ІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з послідуючим перерахунком.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є інвалідом IІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796) його віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. На підставі цього Закону йому призначено державну пенсію за шкоду, заподіяну його здоров'ю, розмір яких повинен визначатися виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами, але відповідач визначив розмір зазначених пенсій позивачеві згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерам, фінансування яких здійснюється за рахунок пенсій, призначених відповідно до ч.4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ.

Вважаючи, що йому невірно нараховується пенсія за шкоду, заподіяну його здоров'ю, 26.04.2010 року позивач звернувся до відповідача щодо проведення відповідного визначення та перерахунку зазначеної пенсії відповідно до ст. 54 Закону № 796-ХІІ, якою встановлено, що розмір його пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком, але листом №  959/10 року отримав відмову.

В судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог. Надав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, захворювання якого пов'язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Обчислення його пенсії проведено відповідно до вимог Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року N 530 та "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року N 654.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІ групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи Серія НОМЕР_1 та довідкою медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.  

Статтею 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів IІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.96 р. N 230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 3 ст. 22 Конституції України встановлено, що прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, право на отримання пенсії у розмірі не менше, ніж 8 мінімальних пенсій за віком, передбачене ст.. 54 Закону № 796-ХІІ, у позивача на час його звернення з відповідною заявою до відповідача існувало, а реалізація цього права не залежала від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а мала безумовний характер.

В зв’язку з чим суд приходить до висновку про правомірність вимог позивача щодо здійснення йому перерахунку розміру пенсії з дати його звернення до відповідача, а саме з  26.04.2010   року.

Зі статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що мінімальний  розмір  пенсії  за  віком  за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у   розмірі   прожиткового   мінімуму   для   осіб,  які  втратили працездатність, визначеного законом.  

Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, не має.

Суд не бере до уваги положення ч. 3 ст. 28 вищезазначеного Закону, де зазначено, що мінімальний  розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї  статті,  застосовується  виключно  для визначення  розмірів  пенсій,  призначених  згідно  з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ.

Таким чином, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, а не постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 та від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 67  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006 р. N 231-V встановлено, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що дана норма свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача призначити пенсію як інваліду 2 групи захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ч. 4 ст. 54 та ст. 50 Закону України № 796-ХІІ у визначеній позивачем грошовій сумі, не підлягають задоволенню, оскільки суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у заявника виникає право на перерахунок пенсії з моменту звернення пенсіонера за таким перерахунком - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів справи вбачається, що за перерахунком пенсії позивач звернувся 26.04.2010 р., тобто в даному випадку перерахунок пенсії необхідно проводити з 01.05.2010 р.  

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача здійснити перерахунок пенсії  ОСОБА_1  відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести виплату недоплаченої пенсії з 01.05.2010 року.    

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 10, 11, 15, 57,  60, 88,  209, 212, 214-215, 217, 218  ЦПК України, ст.ст.49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.. 28 Закону України ?ро загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суд, -  

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області  з 01.05.2010 року здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»  в розмірі восьми  мінімальних пенсій за віком  та  провести відповідні  виплати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новосанжарському районі Полтавської області  з 01.05.2010   року  здійснити  перерахунок    призначеної ОСОБА_1 відповідно до ч.1. ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової  пенсії  у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та  провести  відповідні  виплати.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської  області  шляхом подачі в 10-денний термін апеляційної скарги.

Рішення  надруковане  суддею  власноручно  і є  оригіналом.

Суддя   Новосанжарського районного суду

Полтавської  області                                                                                 В.М.Бугрій