Справа № 2а-2193/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2010 року                                             м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя  про стягнення грошових сум,

В с т а н о в и в:

21.09.2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Управління праці і соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача по відмові в нарахуванні та виплаті їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення тою триріччя, відновити пропущений строк звернення до суду і стягнути з відповідача на її користь щомісячну допомогу по догляду за дитиною у розмірі 15090 грн. за весь час з дня народження дитини у 2007 році.

    Позовні вимоги обґрунтовуються ст. ст. 13, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та законами про бюджет на відповідний рік, з посиланням на рішення Конституційного Суду України.

    Заперечення відповідача по справі до суду у визначений строк не надійшло.

    Вивчивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із статтею 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

    Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 являється матір’ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, яка 06.03.2010 року досягла трирічного віку.

З урахуванням положень ст. 99 КАС України, позивачка пропустила строк звернення до суду, якій передував 21.03.2010 року, і підстав для його поновлення судом не вбачається.

    На підставі зазначеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того,  статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» було встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та Закону України «Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими народженням та похованням» призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМ України № 57 від 22.02.2008 року внесено зміни до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого Постановою КМ України № 1751 від 27.12.2001 року. Пунктом 22 Постанови № 57 визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2009 року – 75 %, з 1 січня 2010 року – 100 % від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менш 130 грн.

Стаття 46 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" і стаття 45 Закону № 2154 неконституційними визнані не були, тому відповідач правомірно виплачував позивачці на протязі 2009 – 2010 року допомогу у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено, діючими на час здійснення виплат Законами України.

Зазначені дії відповідача також узгоджуються із Конституційними засадами щодо застосування у випадку регулювання того чи іншого питання різними нормативними актами однакової юридичної сили того нормативного акту, якій прийнято пізніше.

    На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 11, 71, 86, 94, 99, 100, 159, 161, 162, 1832  КАС України , ст. ст. 5, 14, 15 Закону України № 2811-ХІІ від 21.11.1992 року, Закону України №107-VІ від 28.12.2007 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.  

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її отримання

                                                             Суддя: