Судове рішення #11602081

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 жовтня 2010 року                             м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

    головуючої         Пнівчук О.В.

    суддів:         Беркій О.Ю., Проскурніцького П.І.

cекретаря         Балагури М.О.

з участю:     апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про повернення боргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Долинського районного суду від 29 липня 2010 року,-

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про повернення боргу в сумі 9592,13 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що на прохання відповідачки ОСОБА_3, він 20.08.2007 року отримав за кредитним договором в ПАТ «Плюс Банк» кошти в сумі 4200 грн., які в цей же день передав відповідачці, яка зобов»язалася погашати кредит відповідно до встановленого графіку.

Оскільки  ОСОБА_3 взяті на себе зобов»язання не виконує, то з її вини станом на  06.07.2010 року у нього виникла перед банком заборгованість в сумі 9592,13 грн., яку просив стягнути з відповідачки.

Рішенням Долинського районного суду від 29 липня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто  з ОСОБА_3 на його користь  4200 грн. боргу за договором позики та  500 грн. витрат за надання правової допомоги.

На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те,   що він як позикодавець відповідно  до ст. 1048  ЦК України має право на одержання від ____________________________________________________________________________  

Справа № 22-ц-4304/2010 р.         Головуючий у 1 інстанції Керніцький І.І.

Категорія 27                     Доповідач Пнівчук О.В.

позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Оскільки відповідачка у своїй розписці погодилась на розмір  процентів встановлених банком у кредитному договорі, в судовому засіданні визнала

позов, то у суду були всі підстави для задоволення позову не частково, а в повному обсязі.

    Апелянт просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позову в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вимоги апеляційної скарги підтримали.

Відовідачка ОСОБА_3  в судове засідання апеляційного суду не з»явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

 Вислухавши доповідача, пояснення  апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з  наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 20 серпня 2007 року уклав із  АКБ «Прикарпаття» кредитний договір № 956, згідно якого банк надав йому кредит на поточні потреби в сумі 4200 грн., позивачем також підписано графік повернення кредиту та сплати процентів  відповідно до  кредитного договору.

Згідно розписки ОСОБА_3 від 20 лютого 2008 року, вона  отримала в АКП «Прикарпаття» гроші в сумі 4200 грн., які були оформлені на ОСОБА_1 та зобов»язувалася сплачувати даний кредит від імені ОСОБА_1 до повного його  погашення. (а.с. 7).

Однак зобов»язання за кредитним договором не виконані а ні ОСОБА_1, а ні ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1, у зв»язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 06.07.2010 року становила 9592,13 грн.

Таким чином, будь-яких коштів на погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 не вносив, а тому його вимоги про стягнення з ОСОБА_3 всієї суми заборгованості за кредитним договором є необґрунтованими.

Постановляючи рішення про часткове задоволення  позову  ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно входив із того, що на користь позивача слід стягнути з відповідачки ОСОБА_3 4200 грн. – суму коштів, яку вона отримала від позивача в день укладення ним кредитного договору, про що свідчить її розписка та не заперечила сама ОСОБА_3

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність  висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

    Керуючись ст. ст. 307,  308, 313-315, 317   ЦПК України, колегія суддів, -

у х  в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Долинського районного суду від 29 липня 2010 року  залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів  з часу набрання законної сили.

Головуюча                                 Пнівчук О.В.

Судді                                     Беркій О.Ю.

    Проскурніцький П.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація