2-964/2007 р. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2007 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді                                                                  Фастовця В.М.,

при секретарі                                                                          Бандуровій В.І.,

з участю адвоката                                                                   ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні власністю, 3-я особа ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказав, що йому на праві приватної власності належить будівля АДРЕСА_1. Відповідач є зареєстрованим за вказаною адресою, не виселяється з будинку, хоча має родину в Полтавській області, місто Миргород, де раніше мешкав постійно.

На теперішній час відповідач навмисно утворює умови, які неможливі для сумісного проживання і чинить перепони в здійсненні права користування будинком. По причині його антигромадської поведінки, грубості, п'янства донька позивача вимушена мешкати за іншою адресою. Відповідач відмовляється добровільно виселитися із належного позивачу будинку.

У зв'язку з тим, що відповідач чинить перешкоди у користуванні правом власності, родинні та інші сімейні або майнові відношення відсутні, позивач просить усунути перешкоди у користуванні правом власності - зобов'язати відповідача виселитися з будинку позивача.

У судовому засіданні позивач позов підтримав, суду дав пояснення, аналогічні викладеним у позові, доповнив, що відповідач постійно зловживає спиртними напоями, приводить до дому бомжів, справляє потреби до пляшок, у займаних ним двох кімнатах антисанітарна атмосфера, позивач разом із 3-. Особою вимушений жити на веранді та не може покинути будинок на тривалий час.

Відповідач позов не визнав, суду пояснив, що перебуваючи у м. Лисичанську під час відбування покарання познайомився з матір'ю позивача, став з нею мешкати та був нею прописаний у спірному будинку. їхати до своїх дітей не збирається, бо нікому там не потрібний. Ніяких перешкод не створює, не п'є, умови проживання у нього нормальні.

3-я особа позов вважає таким, що підлягає задоволенню, підтримала пояснення позивача.

У судовому засіданні досліджені наступні докази: свідоцтво про право на спадщину за заповітом; свідоцтво про смерть; свідоцтво про зареєстрованих осіб; медична довідка позивача.

Вислухавши пояснення сторін, 3-ї особи, показання свідків, дослідивши письмові пояснення у справі, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що позивач на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, зареєстрованого державним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу 13 вересня 2006 року є власником будинку АДРЕСА_1.

На час звернення до суду у будинку мешкають сторони у справі та 3-я особа.

Відповідач пиятиками, створенням антисанітарних умов за місцем свого проживання порушує правила співжиття у будинку, у зв'язку з чим підлягає попередженню судом.

2

Передбачені законодавством підстави для задоволення позову про виселення відповідача відсутні.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходить з наступного.

Згідно із ст.47 Конститутції України та ст.9 ЖК УРСР ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.168 ч.4 ЖК УРСР договір найму жилого приміщення, укладений як на визначений так і на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо наймач систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи одному будинку.

Оскільки законодавством передбачено, що позбавлення особи права користування жилим приміщенням повинно бути передбачено законодавством, між сторонами у справі склалися житлові правовідносини, суд вважає, що спір не може бути врегульований на підставі норм цивільного законодавства про захист права власності.

Окрім того, підставою позову за поясненнями позивача є порушення відповідачем правил співжиття. Разом з тим, виселення на цій підставі можливе тільки у разі систематичного порушення правил співжиття після попереджень про недопустимість такої поведінки. Позивачем не надані докази систематичності такої поведінки у зв'язку з чим суд відповідно до ст.ст. 116, 168 ЖК УРСР вважає за необхідне офіційно попередити відповідача про недопустимість такої поведінки та наслідки її повторення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.47 Конституції України, ст.ст.9, 116, 168 ЖК УРСК, ст.10, 11, 60, 212-215- ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні власністю відмовити.

2.Попередити ОСОБА_2про недопустимість порушення норм співжиття та про те, що у разі повторення таких порушень він може бути виселений з жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.