Справа №1-45/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року                Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді                    Луговця О.А.

при секретарі                            Циліцькій Л.В.

з участю прокурора                 Лугового О.Є.

розглянувши  у  відкритому  судовому   засіданні   в   залі   суду  м.   Борзни   справу   по

обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця та жителя с Носелівка Борзнянського району Чернігівської області, українця, громадянина України, освіта вища, неодруженого, працюючого завідуючим Шаповалівської дільничної лікарні ветеринарної медицини, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1., працюючи на посаді завідуючого Шаповалівської дільничної лікарні ветеринарної медицини, являючись службовою особою, будучи наділеним повноваженнями по виконанню адміністративно-господарських обов"язків щодо здійснення ветеринарного обслуговування тварин у господарствах населення та підприємств району, управління та розпорядження з цією метою ввіреним йому майном дільничної лікарні, 22 грудня 2004 року умисно склав завідомо фіктивний акт №101 про використання 200 кг ветпрепарату «Параформ» загальною вартістю 1876 грн. на проведення дезінфекції тварин в ДГ «Іванівка», достовірно знаючи, що такі роботи в господарстві не проводилися й що такий препарат до ветлікарні не надходив. В подальшому на підставі зазначеного фіктивного акту, наданого ОСОБА_1. до бухгалтерії Борзнянської РДЛВМ, 200 кг препарату «Параформ» було списано з обліку, внаслідок чого інтересам держави в особі Борзнянської районної державної лікарні ветеринарної медицини були спричинені матеріальні збитки на суму 1876 грн.

Підсудний ОСОБА_1. винним себе в пред"явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що в грудні 2004 року йому від керівництва Борзнянської РДЛВМ надійшла вказівка списати 200 кг ветпрепарату "Параформ", щоб на кінець року не було залишку. Він знав, що даного ветпрепарату немає в наявності, але вважав, що його можуть завезти пізніше, як це часто бувало раніше. З метою списання 200 кг "Параформу" він власноручно склав акт №101 від 22.12.2004р. на використання цього ветпрепарату для обробки тварин у ДГ "Іванівка", де поставив свій підпис та підписався за представників ДГ "Іванівка". В подальшому, зазначений акт він надав до бухгалтерії Борзнянської РДЛВМ, після чого 200 кг "Параформу" було знято з обліку. Розкаюється в скоєному.

3"ясувавши думку учасників судового розгляду про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_1. повністю визнає свою вину в інкримінованому йому діянні, не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному висновку, вірно розуміє зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції підсудного, а тому відповідно до ст.299 КПК України суд вважає за недоцільне проводити допит свідків стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показами підсудного та матеріалами справи.

Заслухавши підсудного, дослідивши матеріали справи, суд находить, що вина ОСОБА_1. в інкримінованому йому діянні, крім визнання ним своєї вини, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.

Як вбачається з накладної №591 від 24 грудня 2004 року (а.с.50) Чернігівською обласною державною лікарнею ветеринарної медицини Борзнянській райветлікарні були відпущені ветпрепарати, серед яких значиться "Параформ" в кількості 600 кг на суму 5628 грн., з якого в подальшому згідно накладної №388 від 01 грудня 2004 року (а.с.54)

2

200 кг "Параформу" вартістю 1876 грн. було передано завідуючому Шаповалівської ДЛВМ ОСОБА_1.

Згідно акту №101 від 22 грудня 2004 року, складеного завідуючим Шаповалівської ДЛВМ ОСОБА_1., 200 кг ветпрепарату "Параформ" було використано на проведення профілактично-лікувальної обробки 1155 голів ВРХ у тваринницьких приміщеннях ДГ "Іванівка" (а.с.53). Відповідно до висновків судово-почеркознавчих експертиз №42 від 26.03.2007р (а.с.73-74) та №43 від 25.03.2007р (а.с.79-81) рукописні записи в даному акті виконані ОСОБА_1., а підписи від імені представників ДГ "Іванівка" ОСОБА_2. та ОСОБА_3. виконані не ними, а іншою особою.

Зазначені обставини також підтверджуються записами в Книгах обліку медикаментів і біопрепаратів та складського обліку матеріалів за 2004 рік по Борзнянській РДЛВМ, згідно яких 600 кг "Параформу" на суму 5628 грн. надійшли до ветлікарні в листопаді місяці 2004 року й були списані в грудні місяці 2004 року (а.с.40-49).

Відповідно до наказу №20 від 04 квітня 1984 року (а.с.16) ОСОБА_1. було призначено на посаду завідуючого Шаповалівської ДЛВМ.

Згідно посадової інструкції завідуючого Шаповалівської ДЛВМ (а.с.17) ОСОБА_1. наділений повноваженнями по проведенню профілактичних, лікувальних і протиепізоотичних міроприємств, забезпеченню збереження поголів"я тварин і птиці у господарствах громадян та підприємств, управлінню та розпорядженням з цією метою ввірених йому матеріальних цінностей, видачі відповідних ветеринарних документів, що вказує на обіймання ним посади, пов"язаної з виконанням адміністративно-господарських обов"язків, тобто на наявність у нього статусу службової особи.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що підсудний ОСОБА_1. своїми умисними діями, які виразилися в складанні та видачі завідомо неправдивого офіційного документу, скоїв злочин, передбачений ч.1 ст.366 КК України, і його дії органом досудового слідства кваліфіковані вірно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудному, суд приймає до уваги характер та суспільну небезпечність скоєного ним злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, пом"якшуючі та обтяжуючі обставини.

Як особа, ОСОБА_1. за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності притягується вперше, щиро розкаюється в скоєному, має на утриманні матір пенсійного віку, за якою здійснює догляд, що слід визнати обставинами, які пом"якшують покарання підсудного.

Обставин, які б обтяжували його покарання, по справі не встановлено.

Враховуючи зазначені обставини суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1. найбільш м"яку міру покарання, передбачену санкцією ст.366 ч.1 КК України, -сплату штрафу в мінімальному розмірі.

Також, з урахуванням ряду пом"якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину, особи винного, спливу тривалого періоду часу після вчинення підсудним злочину та його ставлення до праці після цього, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1. ст.69 КК України і не призначати йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, яке передбачене санкцією статті, за якою він обвинувачується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді сплати штрафу в сумі 510 (п"ятсот десять) грн..

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_1. залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази по справі: акт №101 від 22.12.2004р., накладну №388 від 01.12.2004р. - залишити в матеріалах справи.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1. на користь держави за проведення судово-почеркознавчих експертиз судові витрати в сумі 366,16 грн.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд на протязі 15 діб з моменту проголошення вироку.