Копія

Справа №2-2198/10

  Р І Ш Е Н Н Я  

іменем  України  

 16 вересня 2010   року  Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

 головуючої  судді -       Крючко Н.І.,

при секретарі:         -     Закорецькій М.Ю.

 розглянувши у  судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів , -  

  ВСТАНОВИВ:  

               В  червні 2010 року позивачка  ОСОБА_2 звернулася з позовом до  ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, в якому зазначила, що в 2007 році вони з відповідачем розлучилися, їх син – ОСОБА_4,  ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати з нею. Згідно рішення  Ленінського районного суду м. Полтави від 29  листопада  2007 року з ОСОБА_3 стягнуто  аліменти  на утримання малолітнього сина ОСОБА_5  в розмірі ? частини з усіх видів заробітку. Відповідач  сплачував щомісячно аліменти на утримання дитини в сумі 200 грн. шляхом грошового переказу через поштове відділення. На сьогоднішній день  зазначених коштів, які сплачував  ОСОБА_3 на  утримання та виховання сина не вистачає, в зв”язку з чим позивачка  змушена була звернутись до суду з вказаним позовом.  

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі і просила його задовольнити.  

 Представник відповідача за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_6 позов не визнав в повному обсязі та суду пояснив, що він заперечує проти збільшення  розміру аліментів, оскільки   відповідач ОСОБА_3 має скрутне матеріальне становище в зв”язку з тим, що отримує мінімальну заробітну плату  в сумі 802 грн. 71 коп. і матеріальне становище останнього з  29 листопада 2007 року не змінилось та просить  відмовити в задоволенні позовних вимог  за безпідставністю.

      Відповідач  в судове засідання не з”явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча завчасно та належним чином був повідомлений про день та час слухання справи.

       Суд, вислухавши  позивачку, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

Судом встановлено, що  сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали 27  вересня 2007 року, про що  у Ленінському відділі  реєстрації актів  цивільного стану  Полтавського  міського  управління юстиції  зроблено актовий запис № 232 (а.с. 5).

Від подружнього життя мають  сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 2).  

       Згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 листопада 2007 року  з  відповідача ОСОБА_3  стягнуто аліменти  на користь ОСОБА_2  на утримання малолітнього сина ОСОБА_5  в розмірі ? частини  з усіх видів  заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімум  для дитини відповідного віку (а.с. 3-4).

Як пояснила  у судовому засіданні  позивачка  ОСОБА_2 вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу мають сина – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, після розірвання шлюбу відповідач згідно рішення суду від 29.11.2007 року сплачував аліменти на утримання сина шляхом грошового переказу через поштове відділення у розмірі 200 грн. Проте на даний час  цих коштів на утримання  сина, якому виповнилось 12 років, не достатньо для забезпечення  його належного  утримання та виховання.  Відповідач інших додаткових  коштів  для забезпечення  виховання сина   не надає. На сьогоднішній день ОСОБА_3 працює, має нерегулярний, мінливий дохід, на його утриманні інші малолітні діти та непрацездатні батьки не перебувають,  в зв’язку з чим остання вважає, що розмір аліментів може бути збільшено.

    Викладені вище обставини зазначені суду  позивачкою, як обґрунтування своїх позовних вимог, не заперечувалися і самим  представником відповідача.

     В обґрунтування своїх заперечень проти позову представник відповідача – ОСОБА_6 вказав на те, що рішенням Ленінського районного суду від 29.11.2007 року визначений розмір аліментів у частковому відношенні до  заробітку (доходу) відповідача, повністю відповідає  інтересам позивачки, малолітнього сина та  безпосередньо ОСОБА_3. В своїх поясненнях представник відповідача, зазначив, що позивачка  не зверталась до  виконавчої служби  Ленінського району з виконавчим листом  про примусове стягнення з відповідача  на її користь на утримання сина аліментів, що підтверджується  довідкою з Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ від 14.08.2009 року. Незважаючи на це,  відповідач в добровільному порядку  пересилає  ОСОБА_2  поштовими переказами  з червня 2007 року по теперішній час, аліменти на утримання сина в розмірі ? частини  від його заробітку в сумі від 209 грн. 60 коп. до 314 грн. 40 коп.  З 02 березня 2009 року по теперішній час ОСОБА_3 працює водієм  у приватного підприємця з оплатою праці у розмірі встановленому безстроковим трудовим договором від 02.03.2009 року між  працівником ОСОБА_3 та  працедавцем  ПП ОСОБА_7, зареєстрованим 03.03.2009 року в державній службі зайнятості м. Полтави.  Матеріальне становище відповідача за період з 29.11.2007 року  по теперішній час не  покращилось, що не дозволяє  виплачувати  позивачці аліменти  на  користь  ОСОБА_2 на утримання  сина – ОСОБА_4  у сумі 500 грн., оскільки  у відповідача для забезпечення  свого  власного  фізичного  існування  і матеріального становища залишиться 302 грн. 71 коп. на місяць, що є на багато менше від встановленого прожиткового мінімуму. Крім того, представник відповідача  в своїх поясненнях зазначив, що  батько  ОСОБА_3 постійно проводить вихідні та  канікули з сином – ОСОБА_4, який в цей час перебуває на його утриманні.  

    Дані твердження представника відповідача, суд не приймає до уваги як такі що є неспроможними та безпідставними за  наступних обставин.

 Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов”язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. При ухиленні їх від цього обов”язку кошти на утримання дитини стягуються в судовому порядку.    

 Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до  умов договору купівлі-продажу  від 15 червня  2010 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2,  продавець ОСОБА_3 продав  ? частину  квартири АДРЕСА_1  ОСОБА_2 за ціною 150 000 грн.

 Крім того, як вбачається з ухвали Ленінського районного суду м. Полтави  від 23 червня 2010 року  ОСОБА_3  відмовився від своїх позовних вимог до ОСОБА_2   про  визначення порядку користування  квартирою, проведення її перепланування, про зміну  часток в праві  власності та стягнення  компенсації.

 Таким чином, вказане вище  свідчить про те, що своїми діями відповідач ОСОБА_3 значно покращив своє матеріальне становище, що дає змогу останньому сплачувати аліменти у більшому розмірі.  

 Будь-яких  документів, що підтверджували б утримання відповідачем свого сина,  крім наданих ксерокопій квитанція про сплату в обов”язковому порядку аліментів,  саме після  укладення вказаного вище договору  відповідачем надано не було.

 Відповідно  ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них.    

 Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.    

Згідно ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.  

Як вбачається з матеріалів  справи, наданих саме  відповідачем по  справі, дохід останнього протягом  періоду час з липня 2009 року  по червень 2010 року – збільшився  більше ніж на 200 грн., що свідчить про  нестабільність доходів  відповідача  протягом останнього часу.

Крім  того,  дані обставини  підтверджуються і умовами трудового договору між  працівником та фізичною особою  від 02  березня 2009 року, згідно якого заробітна плата  відповідача ОСОБА_3 становить  620 грн. (а.с. 19) .

Дані обставини  не заперечувались в судовому  засіданні  і представником відповідача.

Більше того, підтвердженням  отримання відповідачем нерегулярного, мінливого доходу є і сам  мінливий розмір сплачуваних аліментів  ОСОБА_3 в добровільному порядку.

Будь – яких інших документів  на підтвердження недостатніх умов проживання  відповідача  та щодо  стабільності  заробітку останнього суду надано не було.

 Поважних причин, що унеможливлювали б як відповідача так і його представника надати докази на підтвердження своїх заперечень проти позову ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, наданих ще після  попереднього розгляду справи ( а.с.16-30), суду зазначено не було.

 Згідно вимог ч.1, ч.2, ч.3 ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Крім того, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

  За таких обставин суд приходить до висновку, щодо неналежного використання як відповідачем так і його представником процесуальних прав та обов’язків, і що в свою чергу свідчить про недоведеність вказаних ними обставин, на які останні посилаються як на  підставу своїх заперечень.

 Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

  За таких обставин  суд приходить  до висновку, щодо  обґрунтованості вимог ОСОБА_2  про зміну  розміру  аліментів в  твердій грошовій сумі.

Крім того, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів, але не більше ніж за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 213-215, 367 ЦПК України, ст.180, 181, 184, 192  Сімейного кодексу України , суд,-  

  ВИРІШИВ:  

 Позов  ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про  зміну розміру аліментів – задовольнити.

           Змінити  розмір аліментів, який сплачує  ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2  в розмірі ? частина з усіх видів  заробітку на утримання  неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 27 листопада  2007 року та визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі – 500 грн. щомісячно з урахуванням індексації згідно ч.2 ст. 184 Сімейного кодексу  України, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

 Стягнути з  ОСОБА_3 51 грн. держмита на користь держави.

        Стягнути з  ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.  

       В частині стягнення  аліментів у межах  суми платежу за один  місяць рішення підлягає негайному  виконанню.

        Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції  може бути подано  до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд  м. Полтави  протягом десяти  днів з дня  проголошення рішення.  

    Суддя               /підпис/       Н.І.Крючко  

ВІРНО: Суддя Ленінського районного  

суду м. Полтави                   Н.І.Крючко