Справа № 2-1446

2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України  

     09 вересня 2010 року                               смт. Станиця Луганська

                                                  Луганської області

 Станично-Луганський районний суд  Луганської області в складі:

               головуючого судді                 Антонова Ю.А.

               при секретарі                     Ісмаіл Ю.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Станиця Луганська цивільну справу за позовом   ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, третьої особи – Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання незаконними дій щодо відмови перерахування підвищення до пенсії протягом з 01.01.2006 року по теперішній час, та зобов’язання провести перерахунок та виплатити пенсію як дитині війни з 01.01.2006 р. по теперішній час та виплачувати таку пенсію надалі,

  В С Т А Н О В И В:  

      05.07.2010 року позивач звернувся до суду з дійсним позовом і в обґрунтування своїх вимог вказав, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується відповідним посвідченням.

Позивач посилається на вимоги статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», де вказано, що дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком. Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006 року. Однак, на теперішній час позивач отримує доплату, яка не відповідає розміру, встановленому законом.

Позивач також вказує, що для підвищення пенсії дітям війни повинна застосовуватися мінімальна пенсія за віком, яка встановлена на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За такими обставинами позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати незаконними дії щодо відмови відповідача провести перерахунок протягом з 01.01.2006 року по теперішній час, підвищення до пенсії, зобов’язати його провести перерахунок та виплатити пенсію відповідно до чинного законодавства з 01.01.2006 р. по теперішній час та виплачувати таку пенсію надалі.

     Сторони в судове засідання не з’явились, надали суду заяви про розгляд справи у їх відсутність. Позивач позов підтримав, наполягає на його задоволенні.

     Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на обставини, які викладені у письмову запереченні, наявному в матеріалах справи. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову за необґрунтованістю та розглянути справу без його участі (арк. справи 11).

     Представник третьої особи позов також не визнав, надав суду письмове пояснення. Просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі та розглянути справу без його участі.

     Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін за існуючими доказами у справі.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, за заступними підставами.

     Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується пенсійним посвідченням (арк. справи 7), та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».

     Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-ІV, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімального розміру пенсії за віком.

     26.05.2010 р. позивач звертався до управління Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок доплати до пенсії як дитині війни, у той же день відповідач відмовив у перерахунку та виплаті доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни, оскільки на законодавчому рівні дане питання не вирішено (арк. справи 4-5).

     Такі доводи відповідача, не можуть бути підставою для їх не здійснення або відмови в задоволенні позову.

     Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була зупинена, з урахуванням ст. 111, якою встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячною довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

     Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення п.12 ст.71 та ст.111 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.

     Згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більше ніж на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

     Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року, що набрав чинності з 1 січня 2007 року (із змінами від 15 березня 2007 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність: з 01 січня - 380 грн., з 01 квітня -406 грн., з 01 липня 2007 року - 410,06 грн., з 01 жовтня 2007 року - 415,11 грн.

     Таким чином, суд вважає, що з 09.07.2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідач має нарахувати підвищення позивачу розміру пенсії, як дитині війни, тому вимоги позивача підлягають задоволенню з 09.07.07 р по 31.12.07 року.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.

     Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-17 внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

     Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

     Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

-2-

      Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.

     28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня -48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 та з 1 жовтня - 49,80 гривні в той час, коли відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення до пенсії повинно нараховуватись у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

     Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду відповідно до зазначеної постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправною бездіяльності Управління ПФУ в Станично-Луганському районі в порушенні права на отримання підвищення до пенсії з 22 травня 2008 ріку відповідно до статті 6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

     Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» станом на 2009 рік не скасовано та не зупинено, а відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26 грудня 2008 року, що набрав чинності з 1 січня 2009 року (із змінами від 06 листопада 2009 року) прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність становить: з 01 січня - 498 грн., з 01 листопада - 573 грн.

     Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-4, передбачена державна соціальна підтримка дітям-війни. Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-4, положення наведеної норми не конституційними визнані не були та не скасовувалися, тому позов позивача у частині підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, за 2006 рік задоволенню не підлягає.

     Суд відхиляє доводи відповідача щодо не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

     Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

     Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивачу, передбаченої ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни " покладено на УПФУ в Станично-Луганському районі Луганської області, за місцем проживання позивача.

     Крім того, суд вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

     За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

     Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

     Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

     Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

     Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

     Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.

     Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виплачувати йому підвищену пенсію надалі, відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не підлягають задоволенню, оскільки в майбутньому ці вимоги закону можуть бути змінені, скасовані чи їх дія буде призупинена.

     Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по теперішній час, тобто по 09.09.2010 року, згідно з позовними вимогами.

      На підставі викладеного, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про прожитковий мінімум», Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року та №10-рп від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 10, 60, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -,

В И Р І Ш И В:  

      Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

      Визнати неправомірними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року.

 Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 09.09.2010 року, з урахуванням здійснених виплат.

      В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

      Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Луганської області через Станично-Луганський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

      Головуючий: