Справа № 22а-10011/2007                                           Головуючий у першій

Категорія № 39                                                             інстанції -Прасолов В.М.

Доповідач - Соколан Н.О.

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

29 березня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Барильської А.П.

суддів - Соколан Н.О, Ляховської І.Є.

при секретарі -Чубіній А.В.

за участю:позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини А 3840 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу віл 29 травня 2006 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 3840 про стягнення грошової компенсації замість речового майна, відшкодування збитків за несвоєчасну виплату з урахуванням інфляції та 3% річних

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача 3840 про стягнення грошової компенсації замість речового майна, відшкодування збитків за несвоєчасну виплату з урахуванням інфляції та 3% річних.

Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2006 року задоволені позовні вимоги.

В апеляційні скарзі відповідач просить скасувати постанову суду, та ухвалити нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги, так як вважає, що постанова суду ухвалена з порушенням матеріального права. Відповідач визнає право позивача одержати грошову компенсацію до 11.03. 2000 року в сумі 549 грн 40 коп.,однак судом стягнуто грошову компенсацію за період після цієї дати, крім того, суд не звернув уваги на те, що грошова компенсація носить разовий характер, тому не підлягає стягненню сума інфляції.

Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється , що позивач проходив військову службу у військовій частині А 2094, та забезпечувався речовим майном у військовій частині А 3840 , був звільнений 8 листопада 2002 року наказом командира за № 219 у запас за станом здоров'я. На день

2

звільнення позивачу не було видано речове майно на суму 1170 гривень 26 коп.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач пропонував позивачу при звільнені одержати речове майно на суму 1170 гривень 26 кой, мотивуючи свою пропозицію призупиненням дії ч. 2ст .9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» і ця обставина порушує конституційні права позивача.

Однак з таким висновком погодитись не можливо, тому що судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права та суд дійшов не вірного висновку стягуючи з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за речове майно за весь час до дня звільнення його в запас.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» зі змінами та доповненнями, військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість нього. Дія ч.2 ст. 9 зазначеного Закону України призупинена з 23.03. 2000 року.

Тому відповідно до довідки (а.с. 9) позивачу належить стягнути з відповідача грошову компенсацію за речове майно у сумі 549 грн. 40 коп. до призупинення дії ч.2 ст. 9 9 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Колегія суддів вважає, що з дня призупинення дії Закону, а саме з 23.03. 2000 року за не отримане позивачем речове майно, яке відповідач згоден був видати позивачу ще при звільненні, грошбва компенсація не підлягає стягненню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення збитків за несвоєчасну виплату компенсації замість речового майна не виданого під час служби та на день звільнення з урахуванням інфляції та 3% річних, тому що на ці правовідносини не розповсюджується дія ст. 214 ЦПК України в редакції 1963 року та дія Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 року № 1427 «Про застосування положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати» зі змінами та доповненнями,   Закону України № 2050-Ш від. 19.10.2000 року «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» зі змінами і доповненнями, у ст.2 якого вказано, що під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст 198,п. 2 ст.202,205, 206 КАС України, колегія суддів,

3

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу військової частини А 3840 задовольнити частково.

Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 29 травня 2006 року скасувати. Ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини А 3840 про стягнення грошової компенсації замість речового майна, відшкодування збитків за несвоєчасну виплату з урахуванням інфляції та 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з військової частини А 3840 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за речове майно у сумі 549 гривень 40коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.Стягнути з військової частини А 3840 на користь держави судовий збір у сумі 51 гривня. Постанова в повному обсязі буде складена 3 квітня 2007 року. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня складання постанови в повному обсязі.