Справа 2-А-550/2010  

  ПОСТАНОВА    

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

26 жовтня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої  -  судді Старжинської О.Є., при секретарі Баланюк Н.Ю.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною  

ВСТАНОВИВ:  

07.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Миколаївській області  (далі - відповідач) про визнання постанови від 30.09.2010 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.  за правопорушення, передбачене  за ст. 122 ч. 2 КУпАП протиправною.  

    В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 30.09.2010 року,  керуючи автомобілем «Тойота» номерний знак НОМЕР_1 на 132 км +280 м. автодороги Ульянівка-Миколаїв, він здійснив обгін автомобіля згідно Правил дорожнього руху за 170 – 150 м до залізничного переїзду, а працівник Державтоінспекції проігнорував його пояснення.  

Посилаючись на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.2 КУпАП та відсутні докази вчинення ним адміністративного правопорушення, позивач просив позов задовольнити  

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.  

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.  Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.  

Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.  

Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року).  

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою відповідача – інспектором ДПС Первомайської роти Стратієвським І.О. - на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП складений 30.09.2010 року протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч. 2 КУпАП - порушення правил обгону, а саме:  30.09.2010 року о 06-40 год. на 132 км +280 м. автодороги Ульянівка-Миколаїв позивач, керуючи автомобілем «Тойота» номерний знак НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на залізничному переїзді, чим порушив п. 14.6 «а» Правил дорожнього руху.  У відповідності до п. 14.6 «а» ПДР забороняється здійснювати обгін на залізничних переїздах і ближче ніж за 100 м перед ними .  

Згідно зазначеного протоколу даною посадовою особою на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений КУпАП винесена постанова, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.  

Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо і порушень цих принципів відповідачем не встановлено.  

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його скоєнні та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.   Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Позивач ОСОБА_1 в ході провадження по справі про це адміністративне правопорушення надав посадовій особі відповідача письмове пояснення, з якого слідує, що він не згоден зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення і ця посадова особа, використовуючи свої повноваження по збору доказів зазначила в протоколі, що таким доказом є пояснення без зазначення чиї. При дослідженні в судовому засіданні адміністративної справи відносно позивача, вказані свідчення відсутні, тобто відсутні докази вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.  

У відповідності до ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. Частиною 3 ст. 162 КАС України надано адміністративному суду повноваження на прийняття іншої постанови (не передбаченої переліком частини 2) , яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. За змістом ст. 293 КУпАП  під час розгляду позову перевіряється законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймається одне з таких рішень: залишення постанови без зміни;  скасування постанови і надсилання справи на новий розгляд; скасування постанови і закриття справи; зміна заходу стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.  

За зазначених обставин справи постанова про адміністративне правопорушення, у зв'язку недостатнім обґрунтуванням доказами вчиненого правопорушення, підлягає скасуванню і справа направляється на новий розгляд до органу (посадової особи), що її постановив, оскільки не були з'ясовані обставини, які мають значення для справи.  

Юрисдикція щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення не покладена на суди (ст. 17 ч. 2 п. 3 КАС України).  

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд  

ПОСТАНОВИВ:  

Постанову ВЕ 246693 від 30.09.2010 року про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122ч.2 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, а справу про адміністративне правопорушення направити на новий розгляд.  

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.  

  Постанова виготовлена в повному обсязі 26.10.2010 року  

  Суддя:                                                                            О.Є.Старжинська