Справа №2-352/2010    

РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  20 жовтня  2010 року   Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області                                     в складі: головуючого – судді Серебрякової Т.В.,

при секретарі  судового засідання Огренда І.М.,  

за участю: позивачки ОСОБА_1,

представника позивачки ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5,    

представника  третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору

Параконного П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті  Вознесенськ  Миколаївської області  цивільну справу за позовом     ОСОБА_1     до ОСОБА_7, Вознесенської об’єднаної  державної податкової інспекції у Миколаївській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний банк України,  Управління Пенсійного  Фонду України  в              м. Вознесенську  Миколаївської області,     третя особа, яка не заявляє  самостійних вимог щодо предмету спору: відділ Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області,  про поділ майна подружжя та   звільнення  частки майна з-під арешту, та за позовом  третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору  ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області,  про звільнення майна з   -  під арешту, -  

ВСТАНОВИВ:    

 В грудні 2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з  позовом до  ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відділ Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області (далі – відділ ДВС Вознесенського  МРУЮ),   про поділ майна подружжя та звільнення його з-під арешту.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що  на виконанні  у відділі ДВС  Вознесенського МРУЮ знаходиться виконавче провадження  щодо  стягнення з  ОСОБА_7  на користь  держави  заборгованості  по податкам в сумі 51 917 (п’ятдесят одна тисяча дев’ятсот сімнадцять) грн. 55 коп.  Згідно постанови  про відкриття виконавчого провадження, постановленої  22 червня 2009 р.,  головним державним виконавцем  відділу  ДВС Вознесенського МРУЮ,  накладено арешт на майно, яке належить  відповідачу  ОСОБА_7, у тому числі  і на житловий будинок АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що вказане нерухоме  майно було придбано  в період шлюбу  з ОСОБА_7,  позивачка  ОСОБА_1 просила   відступити від засад  рівності часток подружжя  у спільному майні,   провести поділ придбаного  під час шлюбу  житлового  будинку   АДРЕСА_1 визнавши за  нею  право власності на 2/3 частки вищевказаного будинку та зазначене майно звільнити  з-під арешту.  

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області  від 13 січня 2010 р.  до участі по справі в якості відповідачів залучено  Вознесенську об’єднану державну податкову інспекцію  Миколаївської області, ОСОБА_3  і ОСОБА_4.

21 червня 2010 р. позивачка ОСОБА_1 надала до суду уточнену позовну заяву,  в якій зазначала, що на виконанні у відділі ДВС Вознесенського МРУЮ  знаходиться зведене виконавче провадження  про стягнення з відповідача ОСОБА_7  на користь  юридичних  та  фізичних осіб, а  також  держави  боргів  на загальну суму  77 872 (сімдесят сім тисяч  вісімсот сімдесят дві) грн.  50 коп.  13 березня  2010 р. державним виконавцем відділу ДВС Вознесенського МРУЮ Параконним П.О.  при  вчиненні виконавчих дій, було здійснено виїзд за місцем проживання боржника ОСОБА_7  та складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на житловий будинок АДРЕСА_1 та належав останньому на праві власності на підставі  договору №297  купівлі - продажу нерухомого майна від                27 березня  2002 р., який рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області  від               17 липня 2009 р. був визнаний дійсним.

Посилаючись на те, що право власності на обумовлений  житловий будинок оформлено лише на відповідача ОСОБА_7,  позивачка просила позов задовольнити, провести поділ майна подружжя  та  визнати за нею право власності  на  2/3  частки житлового будинку АДРЕСА_1 звільнивши  вищевказану частку нерухомого майна              з –під арешту.

Окрім того, 21 червня 2010 р.  третя особа з самостійними вимогами  ОСОБА_5 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відділ ДВС Вознесенського МРУЮ,    про звільнення майна з-під арешту, в якій зазначав, що  на виконанні відділу ДВС Вознесенського МРУЮ знаходиться декілька виконавчих  проваджень щодо  одного  боржника, зокрема,  виконавчі провадження щодо  стягнення з    ОСОБА_7 на користь фізичних та юридичних осіб, а також держави суми боргу. 13  березня 2010 р. державним виконавцем відділу ДВС Вознесенського МРУЮ при  вчиненні виконавчих дій, було здійснено виїзд за місцем проживання боржника  і позивачки та складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на наступне майно:

- пральну машину Electrolux, модель  EWF-1020,  у робочому стані, вартістю 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп.;

- музичний центр SAMSUNG сірого кольору, модель МАХ–L42 РД,  у робочому  стані, вартістю              500 (п’ятсот) грн. 00 коп.;

-  монітор  SAMSUNG Syng Magter 940 NW, у робочому стані, вартістю  800 (вісімсот) грн. 00 коп.;  

- клавіатуру Gening GK – 050015, у робочому стані, вартістю 70 (сімдесят) грн. 00 коп.;  

-  комп’ютерну   мишу, оптичну Gening, у робочому стані, вартістю 30 (тридцять) грн.  00 коп.;

-  системний блок: материнська плата:  ASUS M2N – MX, центральний процесор  ATXLON 3600 +, оперативна пам’ять  512  MG, жорсткий диск, дисковод та відіокарта у робочому стані, вартістю 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп.      

При  цьому,  ОСОБА_5 вказував  на те, що зазначені речі належать йому  особисто, як такі, що були придбані за його  особисті кошти,  однак помилково включені державним виконавцем до акту опису й арешту майна  від 13 березня 2010 р. Посилаючись на викладене, останній просив позов задовольнити, звільнити вищевказане  рухоме майно  з–під арешту.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 червня 2010 р.  позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – відділ ДВС Вознесенського МРУЮ,  про звільнення майна з -  під арешту об’єднано  в одне провадження  з первісним позовом  ОСОБА_1

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2010 р. до участі по справі в якості відповідачів  залучено Відкрите акціонерне товариство  „Державний Ощадний банк України” та  Управління Пенсійного Фонду України в місті Вознесенську Миколаївської області.  

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2   позовні  вимоги підтримали  у повному обсязі, посилаючись на  підстави звернення до суду, викладенні в позовній заяві  та просили  позов задовольнити. Проти задоволення позову  третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_5 не заперечували та вважали доцільним його задоволення.           Відповідачі  ОСОБА_3 та ОСОБА_4  в судовому засіданні позовні вимоги  ОСОБА_1  визнали частково, не заперечували проти того,  що   остання   має право ставити питання  про  поділ майна подружжя та визнання за нею право власності на частку  житлового будинку. Разом з тим, вважали, що позивачка  має право  лише  на ? частку спірного нерухомого майна.  Вимоги  ОСОБА_5 не визнали в повному обсязі, посилаючись на те, що  вони не знайшли свого документального підтвердження,  тому  підстав  для звільнення рухомого майна, зазначено в акті опису та арешті майна,  з -  під арешту не вбачали.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору  ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 вважав обґрунтованими  та  такими, що підлягають задоволенню. Також, просив задовольнити  його  позовну заяву,  посилаючись на те, що спірне  рухоме майно було придбане ним та  за  його особисті кошти, але  в наступному було  передано для користування позивачці, тобто є його власністю,  а тому є підстави для виключення  такого майна  з-під арешту.  

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог  щодо предмета спору – відділу ДВС Вознесенського МРУЮ  -   Параконний П.О., в судовому засіданні залишив вирішення питання про необхідність задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_5  на розсуд суду.

Відповідач ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки  суд не повідомив.

Представник відповідача – Вознесенської об’єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області, та представник відповідача -  Управління Пенсійного Фонду України в місті Вознесенську Миколаївської області,   у судове засідання  не з’явилися, про час і місце розгляду   повідомлялись належним чином, згідно поданих до суду  письмових заяв просили розглянути справу у їх відсутність.

Представник відповідача – Відкритого акціонерного товариства  „Державний Ощадний банк України” в судове засідання  не з’явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки  суд не повідомив. Ухвалою суду справа розглянута  у відсутність відповідачів, оскільки в  справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, відповідно до вимог ст.11 ЦПК України,  судом встановлені  наступні факти  і відповідні їм правовідносини .  

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 ,                   ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Котовськ  Одеської області,   та відповідач ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець  міста Вознесенськ Миколаївської області,   знаходились   в зареєстрованому шлюбі з  11 червня  1988 р.  

Від даного шлюбу  сторони  мають двох дітей – сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва  про народження, серія НОМЕР_1 виданого Приморським  відділом  реєстрації  актів громадянського стану м. Одеса  16  лютого 1989 р. та  сина ОСОБА_8,   ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження, серія НОМЕР_2 виданого  відділом реєстрації  актів громадянського стану  Вознесенського  міськвиконкому  12 травня 1996 р. (а.с.27).

Шлюб між сторонами розірвано за рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 грудня 2009 р.   Розлучення зареєстровано в органах реєстрації актів цивільного стану  по  місту Вознесенську   Вознесенського міськрайонного  управління  юстиції  Миколаївської області, про що було  видано  свідоцтво про розірвання шлюбу  (а.с.57).  

27 березня  2002 р.  на підставі письмового  договору  купівлі – продажу житлового будинку, в якому покупцем вказаний відповідач ОСОБА_7, був  придбаний  житловий будинок  АДРЕСА_1  Вказаний договір був  зареєстрований  Вознесенською Універсальною  Товарно-Сировинною біржею, та  визнаний  дійсним на підставі рішення   Вознесенського  міськрайонного суду Миколаївської області від 17 липня 2009 р.              (а.с. 9-12).

Згідно з приписами ст.5 ЦК України та п.4 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу, норм розділу VII Прикінцеві положення СК України, правовий статус майна щодо якого виник спір, визначається нормами матеріального права, яке діяло на час його  придбання (утворення).

Так, відповідно до ст.ст.22,28 КпШС УРСР (в редакції 1969 р.), які підлягають  застосуванню до спірних правовідносин в частині визначення правового статусу  майна, нажитого подружжям до          2004 р.,  майно, нажите подружжям за час шлюбу,  є  його  спільною сумісною  власністю. Кожен з подружжя   має рівні  права володіння, користування і розпорядження цим майном.

За таких обставин та  враховуючи,  що спірне майно було придбано  сторонами під час перебування у шлюбі (вказана обставина сторонами не оспорювалась  в судовому засіданні), тому суд вважає, що  воно є  спільною сумісною власністю  позивачки  ОСОБА_1  та відповідача                 ОСОБА_7

До сімейних відносин, які вже існували на час спірних  правовідносин (дата  купівлі - продажу  спірного житлового будинку – 27 березня  2002 р.), норми СК України застосовуються лише в частині тих прав і обов’язків, що  виникли після набрання  ним чинності. Ці права  та обов’язки визначаються на підставах, передбачених  СК України.

Так, поділ  спільного майна подружжя  здійснюється за правилами, встановленими  ст.ст.69-72 СК  України та ст.372 ЦК України.

При вирішенні питання про визнання майна подружжя їх спільною сумісною чи особистою приватною власністю  відповідно до п.23   Постанови Пленуму  Верховного Суду України за №11 від            21 грудня 2007 р. „Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя”,  суд має встановлювати обсяг  спільно нажитого майна та  з'ясувати як підстави й час набуття такого майна, так і джерела його придбання.

Відповідно до  ч.1 ст.69 СК України  дружина і чоловік  мають право  на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно  від розірвання шлюбу.

Ст.28 КпШС УРСР та ч.1 ст.70 СК України  передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності  подружжя, частки майна дружини  та   чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Разом з тим, при  вирішенні спору поділ майна подружжя, що є  об’єктом права   спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з частинами 2,3 ст.70 СК України в окремих випадках  може відступити  від засади  рівності часток  подружжя, враховуючи  обставини, що мають  істотне значення  для справи,  а також  інтереси неповнолітніх осіб (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній  для забезпечення  їхнього  фізичного, духовного  розвитку та лікування).

Згідно з приписами ч.1 та ч.2 ст.372 ЦК України майно, що є у спільній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Такими чином,  враховуючи обставини справи, не заперечення з боку відповідача ОСОБА_7   стосовно розміру його  частки та  частки позивачки   в спільному майні, підтвердження останнім домовленості між останніми  щодо розміру часток у спільному майні, а також враховуючи інтереси позивачки ОСОБА_1 та  інтереси її неповнолітньої дитини – сина  ОСОБА_8,                ІНФОРМАЦІЯ_5 ,  суд вважає за можливе,  допустити відхилення від  начала  рівності часток  подружжя та визнати  за позивачкою  право власності на 2/3  частки  житлового будинку АДРЕСА_1

При цьому,  самовільно  побудовані  будівлі, що зазначені в довідці КП „Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації” за  №1281 від 11 грудня  2009 р. та технічному паспорті, виготовленому 03 грудня 2009 р.,  до складу спірного майна не входять та не є предметом поділу.

Виходячи з наведених обставин та вказаних положень закону, суд вважає, що позовні вимоги  ОСОБА_1  в частині поділу майна подружжя обґрунтовані  та підлягають  задоволенню.  

Окрім того,  судом встановлено, що на виконанні відділу ДВС Вознесенського МРУЮ Миколаївської  області   знаходиться зведене виконавче провадження за №13878418 щодо стягнення з ОСОБА_7 на користь  держави  заборгованості по  податкам в сумі 51 917 (п’ятдесят одна тисяча дев’ятсот сімнадцять) грн.  55 коп.,    на користь ОСОБА_4 7 165 (сім тисяч сто шістдесят п’ять) грн.  заборгованості по заробітній платі, на користь ОСОБА_3 11 210 (одинадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. заборгованості по заробітній платі, а також  коштів  на користь ВАТ  „Державний Ощадний банк України” та Управління Пенсійного Фонду України в місті Вознесенську Миколаївської області (матеріали зведеного виконавчого провадження).  

З пояснень сторін, письмових доказів, що містяться в матеріалах справи,  а також матеріалів зведеного виконавчого провадження №13878418  вбачається те, що 13  березня  2010 р.  державним виконавцем відділу ДВС Вознесенського МРУЮ за місцем проживання позивачки ОСОБА_1  та боржника ОСОБА_7, а саме за адресою: АДРЕСА_1 було складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 який на праві власності зареєстрований за ОСОБА_7  на підставі  договору №297  купівлі - продажу нерухомого майна від  27 березня  2002 р., який рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області  від 17 липня 2009 р.  визнаний дійсним .  

Відповідно до ст.59 Закону України  „Про виконавче провадження”, особа, яка вважає, що майно, на яке накладене  арешт, належить їй, а не боржникові, може звертатися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з - під арешту.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про виключення майна з опису”  від 27 серпня 1976 р. №6  (з наступними змінами) в одному провадженні можуть розглядатися вимоги про визнання права власності на майно і виключення його з опису.

Відповідно до п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 серпня 1976 р. №6 „Про  судову практику в справах про виключення майна з опису” (з наступними змінами),  при вирішенні питання про належність описаного майна слід керуватися нормами цивільного та шлюбно-сімейного законодавства, що регулюють право власності і його захист. Вирішуючи позов одного з подружжя про виключення з опису належної йому частки майна у спільній сумісній власності подружжя, суду необхідно враховувати, що відповідно до ст.ст.22,28 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю.

За таких обставин, та враховуючи, що позивачка  не має іншої можливості  захистити своє порушене  право, з врахуванням  ст.16 ЦК України,  підлягають також задоволенню з урахуванням вимог ст.59 Закону України „Про виконавче провадження” й  позовні вимоги  ОСОБА_1 про звільнення з під арешту та виключення з акту опису та арешту майна від 13 березня 2010 р.  саме 2/3 частки  житлового будинку  № 42 (сорок два) по вулиці Клари Цеткін в місті Вознесенськ Миколаївської області.  

При цьому, при вирішенні вказаного питання суд  виходить з того,  що  поняття домоволодіння чинним цивільним законодавством не передбачено, тому вважає, що  фактично  виникли  правовідносини  між сторонами з приводу вищевказаного  житлового  будинку.      

Щодо позовних вимог  ОСОБА_5 про звільнення майна з–під арешту, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 13  березня 2010 р. державним виконавцем відділу ДВС Вознесенського МРУЮ Параконним П.О.  при  вчиненні виконавчих дій, було здійснено виїзд за місцем проживання боржника  ОСОБА_7 та складено акт опису й арешту майна, яким накладено арешт на наступне майно:

- пральну машину Electrolux, модель  EWF-1020,  у робочому стані, вартістю 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп.;

- музичний центр SAMSUNG сірого кольору, модель МАХ–L42 РД,  у робочому  стані, вартістю              500 (п’ятсот) грн. 00 коп.;

-  монітор  SAMSUNG Syng Magter 940 NW, у робочому стані, вартістю  800 (вісімсот) грн. 00 коп.;  

- клавіатуру Gening GK – 050015, у робочому стані, вартістю 70 (сімдесят) грн. 00 коп.;  

-  комп’ютерна   мишу, оптичну Gening, у робочому стані, вартістю 30 (тридцять) грн.  00 коп.;

-  системний блок: материнська плата:  ASUS M2N – MX, центральний процесор  ATXLON 3600 +, оперативна пам’ять  512  MG, жорсткий диск, дисковод та відіокарта у робочому стані, вартістю 1 500 (одна тисяча п’ятсот) грн. 00 коп.      

При  цьому,  ОСОБА_5  в судовому засіданні вказував  на те, що зазначені речі належать йому  особисто, як такі, що були придбані за його  особисті кошти,  проте  помилково включені державним виконавцем Параконним П.О. до акту опису й арешту  майна, складеного  13 березня 2010 р.

Так, з довідки за №20 від 18 серпня 2010 р.  дійсно вбачається те, що покупцем  пральної машини Electrolux, модель  EWF-1020, серійний номер №52900124  є ОСОБА_5.  

Згідно ст.ст.11,328, 655, 656 ЦК України цивільні права та обов’язки можуть виникати, а право власності - набуватися з договорів та інших правочинів, зокрема договору купівлі-продажу.  

Відповідно до ст.319 ЦК України власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд незалежно від волі інших осіб, а в разі його порушення –  вимагати поновлення або захисту такого права.  

За таких обставин, пральна машина Electrolux, модель  EWF-1020, серійний номер №52900124 підлягає звільненню з-під арешту та виключенню  з акту опису та арешту майна від 13 березня 2010 р. , як така, що належить ОСОБА_5.  

Що стосується інших,  включених   в акт опису й арешту речей, то третя особа    ОСОБА_5  не довів  належними доказами факт належності йому  цього майна, як того вимагають положення   ст.ст.10, 60 ЦПК України, зокрема:  

-  з  пояснень сторін  та доданого до матеріалів позову  гарантійного  талону  №ХАР 1380/2007  вбачається, що покупцем комп’ютера та його комплектуючих  є  ОСОБА_7 (протилежного сторонами  суду  не надано);

- з  гарантійного талону магазину „Техніка” від 19 березня 2004 р., взагалі не можливо встановити покупця музичного центру   

Разом з тим,  суд також  не приймає до уваги доводи позивачки ОСОБА_1  в тій частині, що вказане  рухоме майно придбане саме її сином ОСОБА_5   і за кошти останнього, оскільки такі доводи нічим не підтверджені.  

Таким чином, суд приходить до висновку, що  вищевказане майно, окрім пральної машини,  не належить ОСОБА_5,  тому підстав для звільнення його з-під арешту суд не вбачає.  

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215  ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:    

 Позовні вимоги   ОСОБА_1     до ОСОБА_7, Вознесенської об’єднаної  державної податкової інспекції у Миколаївській області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства „Державний Ощадний банк України,  Управління Пенсійного  Фонду України  в              м. Вознесенську  Миколаївської області,     третя особа, яка не заявляє  самостійних вимог щодо предмету спору: відділ Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області,  про поділ майна подружжя та   звільнення  частки майна з-під арешту  - задовольнити.

Провести поділ нерухомого майна, що  є об'єктом спільної сумісної власності  ОСОБА_1    та  ОСОБА_7.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженкою міста Котовськ Одеської області,   право власності на 2/3 частки житлового будинку АДРЕСА_1

Визнати за   ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем  міста Вознесенськ Миколаївської області,   право власності на 1/3 частку житлового будинку АДРЕСА_1

Звільнити з - під арешту та виключити з акту опису та арешту майна від 13 березня  2010  р. (серія АК  №815728) 2/3 частки житлового  будинку АДРЕСА_1

Позовні вимоги  третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору   ОСОБА_5 до ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ Державної виконавчої служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області,  про звільнення майна з   -  під арешту –  задовольнити частково.

Звільнити   пральну машину Electrolux, модель  EWF-1020, серійний номер №52900124 у робочому стані   з-під арешту та виключити з акту  опису та арешту майна від 13 березня 2010 р.,   серія АК №813157.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку  до  апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти  днів  з дня його проголошення.

  Суддя                                                                Т.В.    Серебрякова