П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2010 року м. Сімферополь
Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Бондарєв В.К., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий, проживаючий по АДРЕСА_1,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП з накладенням стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21 серпня 2010 року, близько 12 год. 20 хв., на 58 км. автодороги Сімферополь – Федосія, керував транспортним засобом «Чері Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння в медичному закладі і з застосуванням спеціального технічного засобу відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати і провадження в справі закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Свої вимоги мотивує тим, що він не перебував у стані алкогольного сп’яніння і йому не було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп’яніння, стверджує також про неправомірні дії працівників ДАІ. Крім того, апелянт посилається на однобічність розгляду справи, оскільки судом не опитані свідки, а також справу розглянуто у його відсутності, чим порушено його право на захист, оскільки він не був повідомлений належним чином про розгляд справи судом.
Також в апеляційній скарзі міститься клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, посилаючись на поважність причини його пропуску, оскільки про прийняте судом рішення йому стало відомо тільки після його отримання поштою 20 вересня 2010 року.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав своє клопотання, перевіривши його доводи, суд вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 294 КУпАП, постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не брав участь у розгляді справи, а копія постанови суду йому була направлена поштою 14 вересня 2010 року (а.с. 9). Будь-яких даних про своєчасне отримання ним копії постанови суду в справі відсутні, у зв’язку з чим заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про отримання ним копії постанови тільки 20 вересня 2010 року.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 направлена ним поштою 27 вересня 2010 року (а.с. 16).
За таких обставин суд вважає за можливе поновити йому строк на подачу апеляційної скарги, як пропущений з поважних причин.
Заслухавши ОСОБА_1, який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши його доводи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова скасуванню з прийняттям нової постанови з наступних підстав.
Заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що судом справу розглянуто у його відсутності, оскільки він не був повідомлений належним чином про час розгляду справи судом, чим порушено вимоги ст. 268 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 було повідомлено про час розгляду справи судом на 14 вересня 2010 року в Феодосійському міському суді, але справу було розглянуто в цей день Білогірським районним судом (а.с.1).
Будь-які дані про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи Білогірським районним судом 14 вересня 2010 року в справі відсутні.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_1 про місце і час судового розгляду справи, суд вважає, що у зв’язку з недодержанням судом першої інстанції вимог ст. 268 КУпАП постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови в справі.
Як вбачається з перевірених апеляційним судом матеріалів справи, при її розгляді суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2010 року, його складено відносно ОСОБА_1 за керування в цей день близько 12 год. 20 хв., на 58 км. автодороги Сімферополь – Федосія, транспортним засобом «Чері Амулет», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп’яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей) і від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння в медичному закладі і з застосуванням спеціального технічного засобу відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України (а.с.1).
Поясненнями свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підтверджується та обставина, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у медичному закладі (а.с.3, 4).
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення на окремому аркуші, він також пояснив, що керував транспортним засобом, був зупинений працівниками ДАІ і відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння в медичному закладі, пояснивши при цьому, що напередодні вживав алкогольні напої (а.с.3).
Аналогічні пояснення містяться і в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 1).
Ставити під сумнів ці докази підстав немає.
За таких обставин безпідставними є доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, що працівниками ДАІ йому не було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння, оскільки вони спростовуються як його поясненнями, так і поясненнями свідків.
Безпідставними є доводи апелянта про однобічність і неповноту судового розгляду справи, оскільки як вбачається з матеріалів справи і оскаржуваної постанови, суд на підставі досліджених доказів з достатньою повнотою встановив обставини справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Таким чином судом дана належна оцінка всім доказам в справі в їх сукупності і він обґрунтовано дійшов висновку про доведеність факту керування ОСОБА_1 автомобілем за вищенаведених обставин з ознаками сп’яніння і відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, тобто про наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Не можуть бути взяті до уваги доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість висновків суду через те, що він не перебував у стані алкогольного сп’яніння.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачений самостійний склад правопорушення, який складає саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп’яніння, що судом і встановлено в діях ОСОБА_1 і підтверджується вищенаведеними доказами в справі.
Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.
З матеріалів справи, вбачається, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності за вчинення аналогічних правопорушень не притягувався (а.с. 7).
Крім того, враховуючи відсутність будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність, а також пояснення ОСОБА_1 щодо причини його відмови від огляду через необхідність доставки до медичного закладу двох його родичів, які їхали разом з ним в автомобілі, один з яких має тяжке захворювання (а.с. 14), суд вважає за можливе обрати більш м’яке стягнення, передбачене санкцією ст. 130 ч.1 КУпАП і визначити його у виді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 вересня 2010 року відносно ОСОБА_1 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в сумі 2550 грн., який перерахувати до бюджету Білогірської міської ради Автономної Республіки Крим на рахунок 33117336700068 в Головному управлінні Державного казначейства України в АР Крим, МФО 824026, код ЄДРПОУ 34740761.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Бондарєв В.К.