Справа № 2-0-301/2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2010 року
Київський районний суд у складі:
головуючого-судді Сватаненко В.І.
за участю секретаря Забегловської Ю.Г.,
розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 «Про встановлення факту, який має юридичне значення», -
ВСТАНОВИВ:
27.09.2010 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту, який має юридичне значення, по якій просить суд встановити факт про те, що він постійно проживає на території України з листопада 1989 року
Заявник заяву підтримає та просить суд її задовольнити у повному обсязі.
Представник зацікавленої особи – ВГІРФО ГУМВС України в Одеській області про час, дату та місце судового засідання сповіщався належним чином, однак до суду не з’явився без поважних причин, заяв та клопотань по справі суду не заявляв та не надавав.
Суд вислухавши думку, доводи та пояснення заявника, вислухавши показання свідків, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає заяву підлягаючою задоволенню.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України.
По справі встановлені наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що заявник дійсно постійно проживає на території України з листопада 1989 року, що випливає з наступних, наданих суду доказів.
Заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, 1.02.1990 року уклав Договір № 44 з ОСОБА_2 про найм житлового приміщення на 4 роки, завірений дільничним комітетом громадськості № 2 (а.с.8).
Заявник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до запису в паспорті громадянина СРСР НОМЕР_1, 27.07.1997 року був притягнутий до адміністративної відповідальності Київським РОВД м. Одеси по ст. 203 КпАП України – «Порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України» (а.с.6).
Відповідно до довідки Генерального консульства Грузії у м. Одесі від 06.05.2008 року № 10/113-35, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не являється громадянином Грузії (а.с.7).
Суд приймає як доказ по справі показання свідка, ОСОБА_4, яка показала суду, що з заявником вона познайомилася у кінці 1989 року, та з цього часу вони зустрічалися, мали дружні стосунки, у зв’язку з чим свідку відомо, що заявник жив на квартирі, приходив до неї в гості, а з 1999 року вони стали проживати однією сім’єю.
Свідок ОСОБА_5 суду показав, що він заявника знає з 80-х років, вони разом працювали на промисловому ринку, а також йому відомий факт того, що ОСОБА_1 проживає разом з ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_6 суду показала, що заявника знає з 1989 року, він дружив з її донькою, характеризує заявника хорошою позитивною людиною, якого поважають знайомі та сусіди.
Заявник під час перебування на території України працював чоботарем на ринку «Привоз», торгував на ринку «7-й кілометр» та працював сантехніком приватно.
З представлених заявником доказів та пояснень свідків, вбачається, що, дійсно, заявник постійно проживав на території України з листопада 1989 року.
У зв’язку з викладеним, суд вважає за можливе встановити факт, що заявник постійно проживав на території України з листопада 1989 року.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 234, 256, 257, 294 ЦПК України, суд, –
ВИРІШИВ :
Заяву ОСОБА_1 - «Про встановлення факту, який має юридичне значення» - задовольнити повністю.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 (згідно паспорту НОМЕР_1, російською мовою: гражданин СССР, ОСОБА_1) на території України з листопада 1989 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
С у д д я :