справа № 2ц - 3281/10
Р Е Ш Е Н И Е
И М Е Н Е М У К Р А И Н Ы
11 жовтня 2010 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області в складі:
судді Філіпенко Л.П.
при секретарі Щербак А.М.
за участю адвоката ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів
В С Т А Н О В И В :
1. липня 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів, у якому вона посилається на те, що ОСОБА_3 згідно рішення суду повинен сплатити її аліменти на неповнолітню дитину згідно виконавчого листа № 2-2498 від 09 вересня 2009 року, якій виданий Антрацитівським міськрайонним судом Луганської області. Відповідно до розрахунку відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції борг по аліментам ОСОБА_3 станом на 01.10.2010 року складає 6453 грн. 06 коп. Зважаючи на те, що Верховний Суд України своїм листом від 25 листопада 2009 року за №6. 3-2009 роз’яснив, що згідно положень Сімейного кодексу України аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, тому за змістом ст. 196 Сімейного Кодексу України пеня нараховується не на всю суму заборгованості, а її нарахування обмежується лише сумою несплачених аліментів за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів. Це пов’язано з тим, що відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, і відповідно до положень ч.2 ст. 550 Цивільного кодексу України відсотки на неустойку (як повторна пеня) не нараховується. У зв’язку з цим сума заборгованості зі сплати аліментів за попередні місяці не додається за наступні, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того, скільки днів прострочено до сплати певну суму заборгованості. При цьому пеня нараховується не з часу фактичного ухилення від утримання і не з часу подання позовної заяви про стягнення аліментів чи з часу набрання рішенням суду про стягнення аліментів законної сили, а з часу невиконання рішення суду. Таким чином, підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів з часу невиконання рішення суду, а саме з 27 серпня 2009 року – початку стягнення аліментів з відповідача як непрацюючої особи, тобто кількість днів прострочки несплачених аліментів складає 400 днів, а її сумма - 13 550 грн. 98 коп.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримує позов, представник відповідача - ОСОБА_4, якій діє за дорученням, з розміром сумі неустойки за прострочення сплати аліментів з 27 серпня 2009 року по вересень 2010 року згоден, але просить зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
При цьому суд виходить із диспозитивності прав сторін за того, що згідно зі ст. 10 ЦПК України, обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом загальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При досліджені і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що дійсно, відповідач має заборгованість зі сплати аліментів станом на 1 жовтня 2010 року 6453 грн. 06 коп. (а.с. 21 -22 ). Згідно ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Тому вимоги ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пени) за прострочення сплати аліментів з часу невиконання рішення суду, а саме з 27 серпня 2009 року по 1 жовтня 2010 року у 13 550 грн. 98 коп. суд вважає обґрунтованими, що було підтверджено протягом судового засідання, але прохання позивачки підлягає частковому задоволенню з обліком матеріального положення відповідача, що передбачено ч.2 ст. 196 СК України.
З відповідача згідно до ч.3 ст.88 ЦПК України також підлягає стягнення судових витрат - судового збору у сумі 100 грн. та оплати за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн.
Керуючись ст.ст. 15,30,62, 76, 88 ЦПК України, ст. 196 СК України
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 неустойку за прострочення сплати аліментів у сумі 10 тис.грн., та судові витрати на користь держави - по сплаті державного мита 100 грн. та оплати за ІТЗ 120 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
рішення надруковане у дорадчій кімнаті