Справа №1-85/10

 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 06 жовтня 2010 року                                    Здолбунівський районний суд

                                             Рівненської області

 в складі: головуючого судді                          Шуляка А.С.

 при секретарі                          Солдатовій О.Д.

 за участю прокурора                               Пришко О.В.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, працює в ПП «Нордек» водієм-експедитором, розлученого, не судимого, проживаючого АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

 встановив:

 Підсудний ОСОБА_1 18 листопада 2009 року, близько 21.30год., перебуваючи в квартирі за місцем свого проживання АДРЕСА_1, під час сімейної суперечки, умисно наніс лівою рукою не менше одного удару в кисть руки свого сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді перелому дистальної головки п’ятої п’ясткової кістки правої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров’я.

Вину у вчиненні злочину ОСОБА_1 не визнав та дав показання, що 18 листопада 2009 року близько 21год.30хв. він хотів взяти пристрій для зарядки батареї мобільного телефону, який знаходився в кімнаті його старшого сина ОСОБА_6, проте двері в кімнату були зачинені. Він постукав у двері та попросив відчинити. Син відкрив двері і він побачив, що в кімнаті знаходиться дівчина. Знаючи, що дівчина є неповнолітньою попросив сина не зачиняти двері на що той відповів, що не зобов’язаний перед ним звітуватися. Під час цієї розмови з кімнати вийшла колишня дружина ОСОБА_4 та почала ображати його нецензурними словами, вказувала на те, що він не має права робити зауваження для сина, кинулася до нього та подряпала обличчя. В цей час до них підбіг молодший син ОСОБА_2 та почав просити щоб вони не сварилися і почав бити його кулаками в груди та інші частини тіла. Він не хотів, щоб син був свідком сварки попросив його повернутися в кімнату до себе та з незначною силою відштовхнув його. При цьому син ОСОБА_2 нікуди не вдарився, ніякого плачу, крику з приводу того, що йому болить рука не було. Вважає, що своїми діями він не міг спричинити перелом руки для сина.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочинів доводиться зібраними по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 дав показання про те, що 18 листопада 2010 року ввечері, перебуваючи у спальній кімнаті, він почув шум в коридорі. Вийшовши із кімнати побачив, що мати з батьком штовхаються. Він підійшов до них і намагався розборонити. В цей час батько замахнувся на нього рукою і хотів вдарити. Закриваючись від удару, він підставив свою праву руку і батько вдарив його своєю рукою в район кисті правої руки. Від удар він відчув сильний біль в руці  і пішов у кімнату. Наступного дня рука у нього почала боліти ще сильніше і він разом з братом ОСОБА_6 пішли в лікарню, де у нього виявили перелом руки.

Свідок ОСОБА_4 дала суду показання про те, що 18 листопада 2009 року близько 21год.30хв. у неї з підсудним, в квартирі по місцю їх проживання за адресою АДРЕСА_1, виник конфлікт з приводу того, що він кричав на старшого сина ОСОБА_6.  Під час сварки вони почали штовхати один одного. Старший син ОСОБА_6 намагався їх розборонити. На шум з кімнати вийшов молодший син ОСОБА_2, який просив припинити сварку та також намагався розборонити їх. В цей час підсудний замахнувся в сторону сина ОСОБА_2 і хотів вдарити його. ОСОБА_2 підняв руку, щоб захиститися і удар прийшовся в кисть правої руки. Після припинення конфлікту до неї прийшов син ОСОБА_2 та повідомив, що йому болить рука. Подивившись на руку вона побачила, що вона починає пухнути. Наступного дня в старший син ОСОБА_6 завів ОСОБА_2 в лікарню, де встановили у нього перелом кисті правої руки.

Свідок ОСОБА_6 дав показання, що 18 листопада 2009 року він знаходився разом з ОСОБА_7 в себе в кімнаті. Близько 21год.10хв. до нього в кімнату постукав батько та попросив відчинити двері. Коли він відчинив двері, то батько почав кричати до нього через те, що він в кімнаті закрився з дівчиною. На шум  прийшла мати, яка намагалася його заспокоїти. Вони почали шарпати один одного. Із спальної кімнати вибіг його молодший брат ОСОБА_2 і також  попросив, щоб вони перестали сваритися. Зрозумівши, що вони самі не зможуть заспокоїти батька він пішов і зателефонував  в міліцію. Коли повернувся то конфлікт вже припинився. Через деякий час він побачив, що в брата ОСОБА_2 напухла рука. Наступного дня він завів його  в лікарню, де було встановлено перелом руки.

Свідок ОСОБА_8 дав показання про те, що 21 листопада 2009 року він проводив опитування підсудного з приводу нанесення ним 18 листопада 2009 року, по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, тілесних ушкоджень для свого сина ОСОБА_2. Під час опитування були присутні співробітники відділення КМСД ОСОБА_9, ОСОБА_5. В ході опитування підсудний показав, як він відштовхнув сина ОСОБА_2 і при цьому вказав, що його удар прийшовся в кисть правої руки ОСОБА_2.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_5 ствердили той факт, що під час опитування ОСОБА_8 підсудного ОСОБА_1, під час якого вони були присутні, останній показав, як він під час конфлікту, який мав місце 18.11.2009р. між ним та його колишньою дружиною, відштовхував сина та те, що його удар прийшовся синові у кисть правої руки.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №3369 від 27.11.2009р. виявлені на тілі ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді перелому дистальної головки п’ятої п’ясткової кістки правої кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров’я (а.с.36).

Показання потерпілого та свідка ОСОБА_4 підтверджуються протоколом відтворення обстановки та обставин події від 21.01.2010р. під час, яких вони на статисту показали як підсудний наніс удар потерпілому в кисть правої руки (а.с.57, 60)

Показання підсудного з приводу того, що він відштовхнув сина і будь-яких ударів йому не наносив спростовується висновком додаткової судово-медичної експертизи №369-Д від 25.01.2010р., яким  встановлено, що вирогідніше всього виявлений перелом дистальної головки п’ятої п’ясткової кістки правої кисті виник внаслідок нанесення удару твердим тупим предметом, а саме кулаком сторонньої особи по правій кисті потерпілого і за обставин, на які вказували потерпілий ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_4, під час проведення з ними відтворення обстановки та обставин події. Виникнення перелому дистальної головки п’ятої п’ясткової кістки правої кисті потерпілого ОСОБА_2 за обставин на які вказував ОСОБА_1, під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події малоймовірно. (а.с.26)

Суд вважає, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КК України, як умисне спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого особою діяння, обставини злочину, його наслідки, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд виходить із вимог ст.12 КК України, яка відносить злочини, передбачені ч.1 ст.309 КК України до категорії середньої тяжкості.

Пом’якшуючих відповідальність обставин суд не встановив.

Обставинами, що обтяжують відповідальність обвинуваченого є вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння, вчинення злочину щодо малолітнього.

Підсудний по місцю проживання характеризується позитивно.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства.

Що стосується цивільного позову, то суд вважає, що в частині стягнення матеріальних збитків вимоги підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення моральної шкоди частково. Суд приходить до висновку, що підсудним була завдана потерпілому моральна шкода, яка полягає у моральних та фізичних переживаннях у зв’язку з нанесенням шкоди здоров’ю, стражданнях, перенесенні фізичного болю, у порушенні нормальних життєвих зв’язків.

При визначенні розміру моральної шкоди суд керується ст.23 ЦК України та вважає за можливе стягнути з підсудного моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

Підстав для зміни запобіжного заходу суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

 засудив:

 ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину по ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання – 1 (один) рік обмеження волі.

Відповідно до вимог ст.75 КК України засудженого від призначеного покарання звільнити з іспитовим строком 1 (один) рік , зобов'язавши ОСОБА_1 згідно вимог ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.  

Цивільний позов задовільнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової шкоди 548 (п’ятсот сорок вісім)грн. та 1000 (одна тисяча) грн.. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Запобіжний захід до набрання чинності вироком залишити попередній – підписка про невиїзд.

На вирок суду може бути подана апеляція в апеляційний суд Рівненської області протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з моменту його проголошення через Здолбунівський районний суд.  

  Суддя