Справа № 2-3236/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 15 вересня 2010 року Новозаводський районний суд м. Чернігова у складі:  

головуючого-судді Філатової Л.Б.,  

при секретарі Гиляка О.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання бездіяльності протиправною, зобов»язання здійснити перерахунок пенсії і забезпечити її виплату,

В С Т А Н О В И В:

        26.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2009 рік, зобов»язання здійснити перерахунок щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове пенсійне страхування» та забезпечити відповідні виплати за 2009 рік. Заявлені вимоги позивач обгрунтовує тим, що має статус «дитини війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Вказує, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами. Посилається, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни». Зазначає, що його права гарантовані ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України, які мають пряму дію.  

     13.08.2010 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова про визнання дій щодо ненарахування та виплати підвищення до пенсії як дитині війни згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» неправомірними, зобов»язання нарахувати та виплатити щомісячне підвищення як дитині війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» з 23.07.2007 року. В обгрунтування уточнених позовних вимог посилається, що рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України норми Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», якими обмежуються виплати «дітям війни». В обгрунтування позовних вимог також посилається на рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Зазначає, що його права гарантовані ст.ст. 8,22,55,95 Конституції України, які мають пряму дію.  

В судове засідання ОСОБА_1 не з»явився, в позовній заяві вказав про розгляд справи у його відсутності і підтримання позовних вимог в повному обсягу.  

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову і розглядати справу у відсутності представника відповідача. Посилається, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в статті 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни. Вважає, що для стягнення коштів відсутні правові підстави та фінансування.  

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі в судове засідання не з»явились, відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.  

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється дитиною війни (а.с.10).  

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Згідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Статтею 19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі мінімального споживчого бюджету і підвищується у зв'язку із збільшенням величини вартості мінімального споживчого бюджету чи межі малозабезпеченості.  

Згідно п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону, відповідно якої  у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року, було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», як  п. 12 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього закону.  

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно п. 41 розділу ІІ   Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року  текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  викладено у новій редакції,  відповідно до якої  дітям війни (крім тих, на яких поширюється  дія Закону  України  «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії, або щомісячного довічного грошового утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними)   положення пунктів 36-100 розділу ІІ  Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України» від 28 грудня 2008 року.  

Рішення Конституційного Суду України у справах має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Відповідні рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України Закони, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.  

Положення статей,  які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 09 липня 2007 року і 22 травня 2008 року відповідно.

Про розмір пенсії та отримуваної щомісячної соціальної державної допомоги позивачу було відомо з 01.01.2007 року, оскільки отримував пенсію щомісячно, однак, до суду за захистом прав він звернувся лише 26.07.2010 року, а отже ним пропущено строк позовної давності з частиною позовних вимог, що стосуються періоду з 09.07.2007 року по 26.07.2007 року, але оскільки відповідач не заявляє про застосування позовної давності, то відповідно до ч.3,ч.4 ст.267 ЦПК України, суд позовну давність не застосовує.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» положення  ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинялось, а отже допомога в цей період мала нараховуватись у визначених цим Законом розмірах.  

Аналізуючи правові норми в сукупності з рішеннями Конституційного Суду України, що наведені вище, суд приходить до висновку,  що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині вимог, що стосуються періоду з 23.07.2007 року по 31.12.2007 року включно і з 22.05.2008 року по 15.09.2010 року – день постановлення рішення.

Відповідно до ст.88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а отже на користь позивача підлягають стягненню з відповідача 34 гривні 04 копійки витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і 7 гривень 82 копійки сплаченого державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.57-62,64,88,208,209,212-215,292 ЦПК України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22, 46, ч.2 ст. 152 Конституції України, ст.15 ЦК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова щодо ненарахування та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в період з 23.07.2007 року по 31.12.2007 року включно і з 22.05.2008 року по 15.09.2010 року.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова нарахувати та виплатити  ОСОБА_1 щомісячне підвищення як дитині війни згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» в період з 23.07.2007 року по 31.12.2007 року включно і з 22.05.2008 року по 15.09.2010 року.  

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі міста Чернігова на користь ОСОБА_1 34 гривні 04 копійки витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи і 7 гривень 82 копійки державного мита, а всього – 41 (сорок одну) гривню 86 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.

 Суддя:                                                                                                Л.Б.Філатова