Судове рішення #11582134

КОПІЯ                           справа № 2-416/2010 р.  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

(заочне рішення)  

  25 жовтня 2010 року                                                                                                                    смт. Варва                     Варвинський  районний Чернігівської області  

в складі: головуючого судді     -               Павлова В.Г.,  

при секретарі                                           -               Малофеєвої О.І.,  

  позивача                                                                  -               ОСОБА_1,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Варва Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Варвинської державної нотаріальної контори Чернігівської області та   комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»   , про визнання права власності на житловий будинок,-  

ВСТАНОВИВ:  

04.10.2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Варвинського районного суду Чернігівської області з позовом до Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Варвинської державної нотаріальної контори Чернігівської області та   комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»   ,  про визнання права власності на житловий будинок.  

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_3, який згідно заповіту від 14.09.2001 року, заповів все майно – позивачеві по справі. В масу спадкового майна входить і житловий будинок по АДРЕСА_1. Після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 користувався і продовжує користуватись будинком, проводить поточні ремонти, користується земельною ділянкою, сплачує земельний податок та інші обов’язкові платежі, а тому, як стверджує позивач, ним у відповідності до ст. 328 ЦК України, набуто право власності на вказаний житловий будинок.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Представник відповідача - Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області про місце, час та дату слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить  повідомлення по вручення поштового відправлення /а.с. 37/. Про причини  неявки суд не повідомив. Клопотання про розгляд справи у його відсутності не надав, у зв’язку з чим, суд, за згодою позивача, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.  

Представник третьої особи – Варвинської районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, в зв’язку з перевантаженням в роботі /а.с.27, 39/.    

Представник третьої особи –   комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»   в судове засідання не з'явився, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі /а.с.24/.  

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши докази по справі, повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв’язку, об’єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов  не підлягає задоволенню з наступних підстав.    

У відповідності до вимог ст.ст. 10, 11, 59 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог  і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.      

В судовому засіданні на підставі належних та достовірних доказів встановлено, що у відповідності до свідоцтва про смерть від 07.02.2003 року НОМЕР_1, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 /а.с. 7/.  

За життя спадкодавцем було складено заповіт від 14.09.2001 року, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого воно не складалось, яке буде належати йому на день смерті, заповів позивачу по справі -  ОСОБА_1 /а.с.6/.  

Згідно з положеннями частин 1, 2 ст. 1220, ч. 1 ст. 1222, ч. 3 ст. 1223 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.  

Відповідно до пунктів 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК 2003 р. цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 р. Правила книги шостої цього Кодексу застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким зі спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.  

Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що відносини спадкування регулюються за правилами ЦК 2003 р., якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 р. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК УРСР 1963 р., у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК 2003 р. і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 р., спадкові відносини регулюються цим Кодексом.  

    Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він   фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;   або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені дії мають бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.  

В судовому засіданні позивач стверджував, що він, як спадкоємцем за заповітом, після смерті ОСОБА_3, в шестимісячний строк фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, приводив поточні ремонти спадкового будинку, користувався присадибною ділянкою, сплачував земельний податок та інші обов’язкові платежі. Але оскільки спадкодавець за життя не оформив право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, то у відповідності до вимог ст. 392 ЦК України, позивач просив визнати за ним право власності.  

За ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.  

У відповідності до довідки № 911 від 19.08.2010 року, виданої виконкомом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, позивач ОСОБА_1 є жителем с. Журавка, після смерті спадкодавця ОСОБА_3, користувався будинком по АДРЕСА_1, проводив в ньому ремонти, обробляв земельну ділянку, розміром 0,17 га., сплачував земельний податок та самооблог /а.с.8/. Вищезазначена довідка не може бути взята судом до уваги, як доказ володіння та управління спадковим майном позивачем для визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за заповітом та правилами ЦК УРСР, оскільки доказуванню підлягають дії позивача саме в шестимісячний період з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_4 по 05.08.2003 року. Даний документ лише підтверджує, що позивач користується спадковим майном, але не містить часових меж саме вступу в володіння та користування ним, як обставину, що має суттєве значення для ухвалення рішення у справі.  

На підтвердження факту вступу в управління та володіння спадковим майном, позивачем також було надано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 400 від 13.08.2010 року, яка свідчить про сплату податку за землю позивачем ОСОБА_1 /а.с.15/. З оглянутої в судовому засіданні  квитанції, було встановлено, що даний документ також не може бути підтвердженням факту вступу в управління та володіння спадковим майном спадкодавця, оскільки доказуванню підлягають дії позивача саме в  шестимісячний період з моменту відкриття спадщини, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_4  по 05.08.2003 року. Окрім того, з вказаного документу не можливо встановити за яку саме земельну ділянку позивачем було сплачено податок.  

У відповідності до довідки № 930 від 25.08.2010 року, виданої виконкомом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, позивач ОСОБА_1 є жителем с. Журавка Варвинського району та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 /а.с.9/. З оглянутого в судовому засіданні паспорта ОСОБА_1, було встановлено, що згідно штемпеля Варвинського РВ УМВС, датою реєстрації місця проживання позивача за адресою – с. Журавка АДРЕСА_1 Варвинського району є 19.08.2008 року /а.с.19 оборот/.  

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР 1963 р. визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначена дія має бути вчинена протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. З оглянутої в судовому засіданні спадкової справи після померлого ОСОБА_3, було встановлено, що 21.02.2003 року позивачем ОСОБА_1 було подано заяву про прийняття спадщини до Варвинської державної нотаріальної контри /а.с.29/. Тобто факт прийняття спадщини за правилами ст. 549 ЦК УРСР є  доведеним, отже, спадщина фактично  є прийнятою.  

Відповідно до ч. 1 ст. 560 ЦК УРСР спадкоємці, закликані до спадкування, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину. Згідно з  ч. 1 ст. 561 ЦК УРСР свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після шести місяців з дня відкриття спадщини. У зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу про належність спадкового будинку спадкодавцю ОСОБА_3, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом в нотаріальній конторі, що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою – АДРЕСА_1 /а.с. 16,24/ .    

Згідно з п. 112 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яка діяла на час відкриття спадщини, видача свідоцтва про спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.  

Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з моменту її відкриття, і що у спадкоємця, який прийняв спадщину, право власності на спадкове майно виникає з моменту відкриття спадщини, а не з дня одержання свідоцтва про право на неї.  

У відповідності до довідки № 930 від 25.08.2010 року, виданої виконкомом Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, жилий будинок, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, був побудований в 1959 році. Власником даного житлового будинку була ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, що є матір’ю спадкодавця ОСОБА_3 та підтверджується даними з книги погосподарського обліку /а.с.17/.  

Виходячи з матеріалів спадкової справи, щодо майна ОСОБА_3, який помер   ІНФОРМАЦІЯ_4   , єдиним спадкоємцем за заповітом є  позивач по справі  - ОСОБА_1. Інших спадкоємців по справі судом не встановлено.  

Оскільки позивачем надано докази на підтвердження факту вступу в управління та володіння спадковим майном, є беззаперечні  підстави вважати, що він вступив у володіння та управління спадковим майном за правилами ст. 549 ЦК УРСР, а тому є підстави для визнання за ним права власності на майно в порядку спадкування за заповітом.  

У відповідності до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог та на підставі поданих ними доказів, а тому позовна вимога ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Варвинської державної нотаріальної контори Чернігівської області та   комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»   ,  про визнання права власності на житловий будинок підлягає задоволенню.  

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 524, 549, 550, 555 ЦК УРСР /1963 р./, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд –  

  ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Варвинської державної нотаріальної контори Чернігівської області та   комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»   , про визнання права власності на житловий будинок № 19, з надвірними будівлями, що розташовані по АДРЕСА_1 – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, позначений літ. А-1 (будинок), а-1 (прибудова), з господарськими будівлями, що позначені літ. Б-1 (сарай), В-1 (сарай), та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.  

  Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня його отримання.  

  Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя Варвинського районного суду  

Чернігівської області                                                 підпис                                             В.Г. Павлов  

  Копія вірна: суддя Варвинського районного суду  

  Чернігівської області                   В.Г. Павлов  

                            справа № 2-416/2010 р.  

  З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

(вступна та резолютивна частина)  

  25 жовтня 2010 року                                                                                                                    смт. Варва                     Варвинський  районний Чернігівської області  

в складі: головуючого судді     -               Павлова В.Г.,  

при секретарі                                           -               Малофеєвої О.І.,  

  позивача                                                                  -               ОСОБА_1,  

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Варва Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Варвинської державної нотаріальної контори Чернігівської області та   комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»   , про визнання права власності на житловий будинок,-  

  Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою  у наведенні доводів, з яких встановлено наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини. Згідно ст. ст. 209, 218 ЦПК України складання повного рішення відкладається на один день,  до 26 жовтня 2010 року,  

  На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 524, 549, 550, 555 ЦК УРСР /1963 р./, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 р. N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", суд –  

  ВИРІШИВ:  

Позов ОСОБА_1 до Журавської сільської ради Варвинського району Чернігівської області, третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Варвинської державної нотаріальної контори Чернігівської області та   комунального підприємства «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»   , про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 – задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, позначений літ. А-1 (будинок), а-1 (прибудова), з господарськими будівлями, що позначені літ. Б-1 (сарай), В-1 (сарай), та знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.  

  Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня його отримання.  

  Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд шляхом подання в 10-денний строк апеляційної скарги з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.  

  Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

  Суддя Варвинського районного суду  

Чернігівської області                                                                                                        В.Г. Павлов  

       

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація