Справа № 2-1339/10  

  Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

  23 вересня 2010 року   Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:  

головуючого судді          Кравченко В.Є.,  

при секретарі              Пронкіній К.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхнєсадівської сільської ради Нахімовського району м. Севастополя про визнання права власності на земельну ділянку, -  

  В С Т А Н О В И В :  

  Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Верхнєсадівської сільської ради Нахімовського району м. Севастополя про визнання права власності на земельну ділянку площею - 0,0049 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для індивідуального гаражного будівництва.  

09.09.2010 року позивач надала суду заяву про уточнення позовних вимог, в якому просила також встановити факт того, що адреса проживання – „АДРЕСА_1”, яка вказана у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку (серії ІІІ-КМ № 100111) на ім’я  ОСОБА_2, відповідає та значиться як – „АДРЕСА_1”, а також, що вказана земельна ділянка, площею 0,0049 га, для будівництва індивідуального гаражу дійсно розташована на території – „АДРЕСА_1”   .  

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,0049 га, розташована в АДРЕСА_1, для індивідуального будівництва.  

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Єдиними спадкоємцями першої черги за законом після його смерті є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Останній відмовився від своєї частини спадщини на користь ОСОБА_1 Але при її зверненні до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею – 0,0049 га, розташовану в АДРЕСА_1, їй було відмовлено у зв’язку з неможливістю здійснення перевірки відсутності заборони або арешту на дану земельну ділянку, оскільки у Державному акті на право приватної власності на землю не зазначено конкретне місцезнаходження дільниці.  

У судовому засіданні позивач не з’явилась, але надала письмову заяву, у якій просить суд розглянути справу у її відсутність, наполягала на задоволенні позову.  

Відповідач – представник Верхнєсадівської сільської ради Нахімовського району м. Севастополя у судове засідання не з’явився, але надав письмову заяву, у якій просив суд розглянути справу у його відсутність.  

Суд, перевіривши матеріали справи, знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.  

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності серії ІІІ-КМ № 100111, виданого 12.05.1999 року головою Верхнєсадівської сільської ради, належить земельна ділянка площею – 0,0049 га, розташована в с. Поворотному в м. Севастополі.  

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданою ІНФОРМАЦІЯ_1 Верхнєсадівської сільської ради Нахімовського району м. Севастополя.  

Відповідно до свідоцтва про одруження НОМЕР_2, виданого 28 листопада 1969 року Севастопольським міським бюро ЗАГС, ОСОБА_1 – позивач по справі є його дружиною, у зв’язку з чим на вимогу ч. 1 ст. 1261 є спадкоємцем І черги за законом на спадкове майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2  

Крім того, спадкоємцем І черги за законом на спадкове майно померлого ОСОБА_2 є також його рідний син - ОСОБА_3, який відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України відмовився від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_1      

Позивач – ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до Четвертої Севастопольської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на майно – земельну ділянку площею – 0,0049 га, яка розташована в с. Поворотному в м. Севастополі, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено, у зв’язку з тим, що у пред’явленому нею державному акті на право приватної власності на землю вказано, що земельна ділянка розташована на території – «с. Поворотне», тобто без зазначення конкретного місця розташування, що є перешкодою у перевірки відсутності заборон або арешту цього майна за даними Єдиного реєстру заборон.  

Той факт, що спірна земельна ділянка площею – 0,0049 га дійсно розташована за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, а саме: рішенням виконавчого комітету Верхнєсадівської сільської ради Нахімовського району м. Севастополя від 30.04.1999 року № 4/30, довідкою Управління містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 22.07.2010 року, а також листом   ДК України із земельних ресурсів ДП «Центр державного земельного кадастру» Севастопольської міської філії від 17.09.2010 року.  

Крім того, зазначений факт також підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 допитані у судовому засіданні.  

Згідно зі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.  

Таким чином, аналізуючи сукупність встановлених по справі обставин, враховуючи той факт, що відповідно до чинного законодавства   тільки за рішенням суду можливо визнати у порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення на підставі вищенаведеного.  

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.  

Враховуючи той факт, що успадкування ОСОБА_1 земельної ділянки, розташованої за адресою:   АДРЕСА_1, залежить від доведення фактів того, що адреса  проживання – „АДРЕСА_1”, яка вказана у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку (серії ІІІ-КМ № 100111) на ім’я  ОСОБА_2, відповідає та значиться як – „АДРЕСА_1”, а також, що вказана земельна ділянка, площею 0,0049 га, для будівництва індивідуального гаражу дійсно розташована на території – „АДРЕСА_1", суд вважає за необхідним при вирішенні спору розглянути заявлені вимоги за правилами окремого провадження.  

Ч. 2 ст. 234 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.    

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.    

Відповідно до державного акту на право приватної власності серії ІІІ-КМ № 100111, виданого 12.05.1999 року головою Верхнєсадівської сільської ради, місце проживання ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_1.  

Як свідчить довідка, видана 22.07.2010 року Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації, земельна ділянка для будівництва індивідуального гаража, оформлена державним актом на праві приватної власності на землю серії ІІІ-КМ № 100111 за адресою: «с. Поворотне» на ім’я ОСОБА_2 із зазначенням реєстрації місця проживання «АДРЕСА_1» фактично розташована за адресою: АДРЕСА_1.  

Крім того, відповідно до довідки № 337, виданої головою Верхнєсадівської сільської  ради Нахімовського району м. Севастополя, вул. Заря Свободи з 1985 року перейменовано та значиться у складі Верхнєсадівської сільської ради, як село Поворотне.  

Таким чином, судом достовірно встановлено, що адреса  проживання – „АДРЕСА_1”, яка вказана у державному акті на право приватної власності на земельну ділянку (серії ІІІ-КМ № 100111) на ім’я  ОСОБА_2, відповідає та значиться як – „АДРЕСА_1”, а також, що вказана земельна ділянка, площею 0,0049 га, для будівництва індивідуального гаражу дійсно розташована на території – „АДРЕСА_1".  

Встановлення даного факту має для позивача юридичне значення, оскільки залежить від успадкування нею зазначеної земельної ділянки.      

На підставі ст. 1225 Цивільного Кодексу України,   п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, керуючись   ст. ст. 10, 30, 60, 212, 213, 256, 257, 258  ЦПК України, суд,  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 - задовольнити.  

Встановити факт того, що адрес проживання – „АДРЕСА_1”, що вказаний у Державному акті на право приватної власності на землю серії ІІІ-КМ № 100111 на ім’я – ОСОБА_2, відповідає та значиться як – „АДРЕСА_1”.  

Встановити факт того, що земельна ділянка площею 0,0049 га, для будівництва індивідуального гаражу, що належала ОСОБА_2, відповідно до Державного акту на праві приватної власності на землю серії ІІІ-КМ № 100111, дійсно, розташована на території – „ м. Севастополь АДРЕСА_1”.  

Визнати в порядку спадкування за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0049 га, для будівництва індивідуального гаражу, що розташована за адресою: м. Севастополь, АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_2, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі державного акту на право приватної власності серії ІІІ-КМ № 100111, виданого 12.05.1999 року головою Верхнєсадівської сільської ради.  

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд м. Севастополя шляхом подання в Нахімовський районний суд м. Севастополя апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його оголошення.  

  Суддя /підпис/  

З оригіналом згідно.  

Суддя Нахімовського районного  

суду м. Севастополя                                В.Є. Кравченко