У Х В А Л А                   Справа № 2-а-25/10  

іменем України  

14.10.2010 року                                                                           смт. Верхній Рогачик  

  Суддя Верхньорогачицького районного суду Херсонської області Сидорякіна А.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в смт. Верхній Рогачик, Верхньорогачицького району, Херсонській області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,  

  В С Т А Н О В И Л А:  

  05.10.2010 року до суду надійшов позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в смт Верхній Рогачик, Верхньорогачицького району, Херсонській області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, в якому вказано, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195 – ІV від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно ст. 6 зазначеного закону з 01.01.2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.  

Відповідно до п.2.1 Постанови правління Пенсійного фонду України “Про затвердження положення про управління Пенсійного фонду України в АР Крим, областях, містах Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” від 30.04.2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій, допомоги на поховання та інших витрат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.  

Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.  

Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якими передбачено, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, п. 17  ст. 77 та ст. 110 Закону України “Про державний бюджет України за 2006 рік” від 20.12.2005 року та п. 12 ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” від 19.12.2006 року дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було призупинено на 2006 та 2007 роки відповідно.  

Пунктом 41 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року положення ст. 6 даного закону було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено.    

Проте, рішеннями Конституційного Суду України  від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та № 10 – рп/2008 від 22.05.2008 положенням, що призупиняли дію ст. 6 Закону, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили свою чинність з дня її ухвалення. Таким чином відповідач зобов’язаний був здійснювати виплату належної їй допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки.  

Відповідно до положень ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.  

Частиною 20 ст. 1 Бюджетного Кодексу України визначено, що закон про Державний бюджет України – це закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.  

Як зазначалось вище, положення ст. 22 Конституції України передбачають заборону звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.  

Зупинення Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” дії ст. 6 Закону на 2006 рік було грубим порушенням положень Основного закону України. Тому позивач вважає, що відповідач зобов’язаний був керуватися Конституцією України як законом прямої дії та здійснити нарахування державної соціальної допомоги в розмірі 30% і за 2006 рік також.  

З цих же міркувань виходив Конституційний Суд України, ухвалюючи рішення № 10 – рп/2008 від 22.05.2008 року, зокрема в п. 5.4 якого було встановлено, що “Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони”.  

Керуючись вищезазначеними рішеннями КСУ та чинним законодавством України, позивачем було направлено письмове заперечення до відповідача з вимогою здійснити нарахування належної позивачу, як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком 2006-2008 роки та забезпечити її виплату.  

Попри те, що Конституція України, як закон прямої дії, має вищу юридичну дію, а рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене, відповідач як орган владних повноважень, відмовив позивачу у гарантованому йому Конституцією України та ст. 6 вищезгаданого Закону праві.  

Вважає, що відмові відповідача є незаконною, оскільки відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно – правовими актами.  

В свою чергу, згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень те у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу соціальної державної допомоги, передбаченої ст. 6 вищевказаного закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції і законам України.  

Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.  

Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 350 гривень, з 1 квітня – 359 гривень, з 1 жовтня – 366 гривень.  

Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень.  

Згідно із Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік” прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривня. з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.  

Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки складає 44771,20 грн.  

Просить суд визнати відмову відповідача щодо виплати їй щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком – протиправною.  

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України Верхньорогачицького району, Херсонській області здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006-2008 роки в сумі 4471,20 грн.  

07.10.2010 року позивачу направлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надано строк для усунення недоліків до 13.10.2010 року включно (а.с. 8) та роз’яснялося, що в разі не усунення вказаних недоліків до 13.10.2010 року – позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу. Позивачем, відповідно ухвали від 07.10.2010 року (а.с. 8) недоліки по позову не усунені, тобто позовна заява подана з порушенням строку установленого законом, а заява на поновлення строку не подана і не зазначено докази поважності пропуску строку, чи клопотання про витребування цих доказів. Тому позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу, роз’яснивши, що це не перешкоджає повторному зверненню до суду, в разі усунення обставин, що стали підставою для повернення позовної заяви.  

Керуючись:  ст.ст. 106, 108, 185, 186  КАС України, суддя  

  У Х В А Л И Л А:  

  Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в смт. Верхній Рогачик, Верхньорогачицького району, Херсонській області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – вважати неподаною і повернути позивачу, роз’яснивши, що це не перешкоджає повторному зверненню до суду, в разі усунення обставин, що стали підставою для повернення позовної заяви.  

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали, через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області.  

Суддя  

Верхньорогачицького районного  

суду Херсонської області                         /підпис/                             А.Я. Сидорякіна  

  К О П І Я                    У Х В А Л И                    В І Р Н А  

  Суддя  

Верхньорогачицького районного  

суду Херсонської області                                                                    А.Я. Сидорякіна