Справа № 2-а-125/10
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючої – судді Міланіч А.М.
при секретарі – Рассказовій М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка адміністративну справу за позовом ОСОБА_7 до Бородянського районного військового комісаріату, третя особа – Київський обласний військовий комісаріат, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час змушеного прогулу, відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в:
В лютому 2010 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за наказом № 124 від 29 серпня 2007 року вона була прийнята на роботу в Бородянський райвійськкомат на посаду спеціаліста відділення по призову. Наказом № 2 від 8 січня 2010 року її було звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України, тобто, за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Вважала, що її було звільнено з роботи неправомірно, з надуманих підстав, так як вона належним чином виконувала свої службові обов»язки, неодноразово нагороджувалась грамотами та подяками.
Тому просила визнати вказаний наказ про її звільнення незаконним, поновити її на посаді спеціаліста, стягнути з Бородянського районного військового комісаріату на її користь середній заробіток за час змушеного прогулу, завдану матеріальну шкоду у розмірі 560 грн., що становить вартість її лікування з 18 по 31 грудня 2009 року та на відшкодування моральної шкоди 50 000 грн.
В процесі розгляду справи позивачка свої вимоги уточнила та доповнила, просила визнати наказ про її звільнення незаконним, поновити її на роботі на займаній нею до звільнення посаді, стягнути з відповідача на її користь на відшкодування матеріальної шкоди середній заробіток за час змушеного прогулу у розмірі 7328 грн., кошти, витрачені під час лікування в Бородянській ЦРЛ в розмірі 355,76 грн. та 137 649,60 грн. на відшкодування завданої їй моральної шкоди.
В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_2 позов підтримали і викладене підтвердили.
Представники відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4 позов не визнали, вважали, що позивачку правомірно було звільнено з роботи за систематичне невиконання нею службових обов»язків, оскільки відповідно до акту перевірки від 17 грудня 2009 року в її роботі було виявлено ряд порушень і раніше до неї неодноразово були застосовані дисциплінарні стягнення, а саме, за наказами № 28 від 2 квітня 2009 року та № 36 від 30 червня 2009 року
Третя особа по справі – Київський обласний військовий комісаріат свого представника в судове засідання не направив, просив справу розглядати без його участі.
Вислухавши пояснення позивачки, її представника ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3 і ОСОБА_4, покази свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
Судом встановлено, що позивачка згідно наказу військового комісара Бородянського райвійськкомату № 124 від 29 серпня 2007 року була прийнята на роботу та призначена на посаду спеціаліста \а.с.56\.
Наказом військового комісара Бородянського райвійськкомату № 3 від 5 січня 2009 року за результатами перевірки стану обліково-призовної роботи після проведення осіннього призову юнаків 2008 року позивачку було зобов»язано привести документи по обліку призовників до вимог керівних документів, прийняти міри по заведенню дублікатів особових справ, які відсутні, та вказано на допущені порушення і недопущення їх в подальшій роботі \а.с.57-58,60-61\.
Відповідно до наказу військового комісара Бородянського райвійськкомату № 28 від 2 квітня 2009 року за незаведення дублікатів особових справ призовників та неподання доповіді про виконання розпорядження військового комісара ОСОБА_7. було оголошено догану та зобов»язано її представити дублікати особових справ до 17–00 годин 2 квітня 2009 року \а.с.62-63\.
Наказом військового комісара № 56 від 30 червня 2009 року ОСОБА_7 за неналежне виконання функціональних обов»язків, несвоєчасне і не точне виконання розпоряджень військового комісара, не вдосконалення організації своєї роботи і низьку професійну підготовленість було оголошено попередження про неповну службову відповідність \а.с.53-55\.
Згідно акту роботи внутрішньо-перевірочної комісії щодо перевірки законності надання відстрочок під час проведення осіннього призову 2009 року, правильності ведення та збереження облікових документів призовників від 17 грудня 2009 року № 2047, при проведенні даної перевірки було виявлено ряд недоліків у веденні особових справ призовників, обліково-алфавітних книг, картотеки \а.с.92-101\.
За результатами даної перевірки, з урахуванням того, що ОСОБА_7. вже мала дисциплінарні стягнення за неналежне виконання своїх обов»язків, які не мали впливу, наказом військового комісара Бородянського райвійськкомату № 103 від 18 грудня 2009 року було вирішено накласти на позивачку стягнення у вигляді звільнення з роботи за систематичне невиконання функціональних обов»язків, з метою якого провести передачу облікових документів \а.с.65-66\.
18 грудня 2009 року військовий комісар Бородянського райвійськкомату звернувся до представника профспілкової групи військомату із поданням про дачу згоди на її звільнення з роботи за рішенням військового комісара за систематичне невиконання функціональних обов»язків \а.с.117\.
На засіданні профспілкової групи Бородянського РВК 6 січня 2010 року, де була присутня і позивачка, було розглянуте вказане подання та вирішено не надавати заперечення на дане подання відносно ОСОБА_7., хоча і згода належним чином також не була надана, що підтверджується матеріалами справи \а.с.165\, показами свідка ОСОБА_6 та визнається сторонами.
Наказом № 2 від 8 січня 2010 року ОСОБА_7. було звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником обов»язків на підставі раніше застосованих дисциплінарних стягнень, наказу від 18 грудня 2009 року № 103, подання від 18 грудня 2009 року про дачу згоди на звільнення, акту про прийом та передачу справ від 6 січня 2010 року \а.с.64\.
Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов»язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
Як вбачається з функціональних обов»язків спеціаліста райвійськкомату, затверджених наказом військового комісара Бородянського райвійськкомату № 102 від 26 грудня 2008 року, спеціаліст відповідає за якісне виконання своїх обов»язків, за особисту професійну підготовку, за ведення документів обліково-призовної роботи, за здійснення оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та приписку і їх прибуття на призовну дільницю, за оформлення документів на призовників для відправлення на обласні збірні пункти, за ведення та збереження військово-облікових документів призовників та обліково-алфавітних книг, за якісне ведення обліку призовників, за ведення та збереження архіву особових справ призовників \а.с.67-69\.
В обґрунтування своїх вимог по визнанню наказу про звільнення з роботи незаконним та поновлення на посаді спеціаліста Бородянського РВК позивачка посилається на те, що порушення та недоліки в роботі були нею допущені в зв»язку з тривалою хворобою іншого працівника – її безпосереднього керівника – ОСОБА_5, раніше накладені дисциплінарні стягнення є безпідставними та неправомірними, звільнення ж з роботи не було належним чином узгоджене з профспілковим представником.
Однак, дані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та суперечать зібраним по справі доказам.
Як вбачається з копій протоколів комісії із соціального страхування \а.с.\, що підтвердила в судовому засіданні і допитана в якості свідка ОСОБА_5, головний спеціаліст ОСОБА_5 була відсутня на роботі в зв»язку з тимчасовою непрацездатністю в період осіннього призову 2009 року з 10 по 25 вересня \ 12 робочих днів та 27 жовтня по 6 листопада \9 робочих днів, що, на думку суду, не може вважатись тривалою відсутністю працівника та поважною причиною неналежного виконання позивачкою своїх службових обов»язків.
Таким чином, суд вважає, що позивачка не виконувала належним чином свої службові обов»язки без будь-яких поважних причин.
Також судом встановлено, що позивачка за наказами від 2 квітня 2009 року № 28 та від 30 червня 2009 року № 56 притягувалась до дисциплінарної відповідальності і до неї були застосовані такі стягнення як догана та попередження про неповну службову відповідність, передбачені ст.147 КЗпП України та ст.14 Закону України «Про державну службу». Дані накази позивачкою своєчасно не були оскаржені та не оскаржуються на даний час, а тому суд приймає до уваги застосування до позивачки протягом року вказаних заходів дисциплінарного стягнення, так як вони на час звільнення ніким не були скасовані чи зняті.
Що ж до дачі згоди на звільнення позивачки, то суд приймає до уваги положення ч..5 ст.43 КЗпП України, відповідно до якої виборний орган первинної профспілкової організації \профспілковий представник повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації \профспілковий представник дав згоду на розірвання трудового договору.
Так як військовий комісар належним чином звернувся до профспілкового представника із поданням про надання відповідної згоди на звільнення і в триденний термін не отримав відповіді про прийняте рішення, то вважається, що така згода надана і відповідач мав повне право вирішувати питання звільнення позивачки.
Також суд не приймає до уваги посилання позивачки на необ»єктивне до неї відношення військового комісара через особисті з ним відносини, переслідування, оскільки дані обставини також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, до того ж, недоліки в роботі виявлялись не персонально комісаром, а комісіями, і стягнення поряд з позивачкою накладались також і на її керівника ОСОБА_5
Враховуючи викладене, суд вважає, що так як позивачка без поважних причин допустила порушення покладених на неї службових обов”язків і раніше до неї застосовувались заходи дисциплінарного стягнення, звільнення її з роботи проведено належним чином, відповідно до діючого законодавства України, то її вимоги про визнання наказу на звільнення незаконним та поновлення на роботі є безпідставними, а тому в позові в цій частині необхідно відмовити.
Оскільки судом звільнення позивачки з роботи визнане правомірним і їй відмовлено в поновленні на роботі, то не підлягають до задоволення і її вимоги в частині стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування витрат на лікування та моральної шкоди.
Керуючись Законом України „Про державну службу”, ст.7,40,43,117,139,147,148-150,231-233,235,237-1 КЗпП України, ст.ст. 11,99,159-163 КАС України, суд
в и р і ш и в :
В позові ОСОБА_7 до Бородянського районного військового комісаріату, третя особа – Київський обласний військовий комісаріат, про поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час змушеного прогулу, відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Бородянський районний суд Київської області. У разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуюча-суддя Міланіч А.М.