Справа № 2-5921/10  

З А О Ч Н Е    Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем    України  

  20 жовтня 2010 року  

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:  

головуючого     - судді Гуревського В.К.  

за секретаря     - Кузнецовій Т.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  

про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, –  

  в с т а н о в и в :  

  Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою стягнути з відповідача аліменти на утримання його повнолітнього сина ОСОБА_3, посилаючись на такі обставини. Позивачка з відповідачем перебували в зареєстрованому шлюбі. Від цього шлюбу є повнолітній син – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з матір’ю та перебуває на її утриманні. ОСОБА_3 на даний час навчається на третьому курсі денної форми навчання в Морехідному коледжі технічного флоту Одеської національної морської академії, тому син потребує матеріальної допомоги, яку відповідач добровільно надавати відмовляється. За таких обставин позивачка змушена звернутися до суду з цим позовом.  

Відповідач у судове засідання не явився, про день, час та місце був повідомлений належним чином за останнім відомим місцем проживання, поважних причини неявки в судове засідання суду не представив. Суд у зв’язку з його неявкою та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача, ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, що не з’явився, у порядку заочного розгляду справи.  

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову з таких причин.  

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який на теперішній час розірваний, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 24.12.1992 року, запис №163.  

Від цього шлюбу, відповідно до представленого свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 актовий запис № 188, 01.09.1992 року народився син ОСОБА_3, батьком якого зазначений відповідач ОСОБА_2.  

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебували у шлюбі, який на теперішній час розірваний, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 26.10.2006 року, запис № 460.  

Згідно довідки  № 629 від 26.04.2010 року ОСОБА_3 є студентом ІІІ курсу денної форми навчання в Морехідному коледжі технічного флоту Одеської національної морської академії і потребує матеріальної допомоги.  

У зв’язку з досягненням сином повноліття відповідач припинив виплачувати аліменти. Враховуючи звернення матері повнолітнього сина з позовом про стягнення аліментів на його утримання, беручи до уваги продовження сином навчання і у зв’язку з цим він потребує допомоги, суд вважає можливим стягнути аліменти щомісячно, починаючи від дня пред’явлення позову. При цьому судом встановлено, що сторони проживають роздільно, їх син проживає разом з матір’ю на України та ОСОБА_3 є громадянином України, про що свідчить виданий Малиновським РВ ОМУ ГУМВС України в Одеський області паспорт серії НОМЕР_4 від 12 лютого 2009 року.  

Згідно розділу ІХ Колізійні норми сімейного права ст. 67 Закону України „Про міжнародне приватне право” зобов'язання щодо утримання, які виникають із сімейних відносин, крім випадків, передбачених статтею 66 цього Закону (права та обов’язки батьків та дитини визначаються особистим законом дитини або правом, яке має тісний зв’язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини), регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання. СК України містить одну із груп правових норм, яка визначає порядок реалізації зазначеними особами права на утримання: норми, які обумовлюють обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина (глава XVI).  

Стосовно вимог щодо стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, суд виходить з того, що вони мають бути присуджені на користь цієї повнолітньої особи, яка з набуттям повноліття набула у повному обсязі цивільну та цивільну процесуальну дієздатність.  

Згідно з ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Доказів того, що відповідач не може надавати таку допомогу, суду представлено не було. Відповідно до ч. 2 ст. 199 СК України право на утримання припиняється у разі припинення навчання.  

Суд роз’яснює сторонам, що відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.  

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.  

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 192, 199 Сімейного кодексу України, розділу ІХ Колізійні норми сімейного права ст. 67 Закону України „Про міжнародне приватне право”, ст. ст. 10, 60, 62, 88, ст. 169, ст. 213-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД –  

  В И Р І Ш И В :  

  Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.  

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на його навчання в розмірі ј частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 09.06.2010 року і до досягнення сином 23 років, тобто до 13 липня 2015 року, за умови продовження навчання.    

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 51,0 гривні.  

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи у розмірі 120,0 гривень.  

Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача шляхом звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  СУДДЯ:           В.К.Гуревський