Справа № 2а-307/10 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2010 року
Народицький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді Бруховського Є.Б.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці і соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації про стягнення коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької РДА (надалі УПСЗН) на її користь за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року не виплачені кошти, що передбачені ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”(надалі Закон) на її та неповнолітню дитину в сумі 5061,6 грн. та передбачені ст.48 Закону за 2008 рік в сумі 2455 грн., мотивуючи тим, що вона отримувала зазначені кошти у відповідачів не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, як це визначено в Законі, а згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96, що призвело до порушення її прав. Розмір не виплачених коштів за ст.ст.37, 39 Закону становить вказану вище суму.
Позивач в судове засідання не з’явивсь, але просить справу розглядати без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, але надіслав заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, проти задоволення позову заперечує.
Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Позивач перебуває на пенсії, є постраждалою внаслідок чорнобильської катастрофи 1-ої категорії , інвалідом 2 групи, та постійно проживає в с.Норинці Народицького району Житомирської області, яке Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.91 та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.93, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.ст.37, 48 Закону позивач має право на відповідні доплати та допомоги, які отримувала згідно постанови КМ України № 836 від 26.07.96 в конкретних розмірах, а зокрема, за ст.37 в сумі 2,1 грн., за ст. 48 – 120 грн.
Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Законом передбачені наступні виплати:
ст.37 - громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 40 % від мінімальної заробітної плати;
ст.48 - щорічна допомога на оздоровлення виплачується: інвалідам 1 та 2 груп, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії – п’ять мінімальних заробітних плат, інвалідам III групи - чотири мінімальні заробітні плати.
Постановою КМ України № 836 від 26.07.96 усупереч Закону встановлено конкретні розміри допомоги та доплати і, зокрема:
для щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства у зоні гарантованого добровільного відселення – 210 тис.крб. (2,1 грн. за гр.реф.) ;
щорічна допомога на оздоровлення виплачується: інвалідам 1 та 2 груп, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії – 2670 тис.крб. (26,7 грн. за гр.реф.), інвалідам III групи – 2150 тис.крб. (21,5 грн. за гр.реф.).
Відповідно до ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а Кабінету Міністрів надано право проводити лише роз’яснення порядку його застосування(статті 62 та 67) та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення їх та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.
Частиною 2 ст.9 КАС України визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить Закону, обмежуючи права громадян, визначені останнім, застосування зазначеної постанови не можливе.
Позивачем ставиться питання про стягнення коштів, передбачених ст. 37 Закону за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та передбачених ст.48 Закону за 2008 рік.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в частині, що стосується виплат в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, була зупинена, однак, 09.07.07 Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп (справа про соціальні гарантії громадян) п.30 ст.71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України.
Відповідно до ст.73 Закону України "Про Конституційний Суд України" та п.3 резолютивної частини даного Рішення Суду вищевказаний п.30 ст.71 Закону, що стосується неможливості застосування мінімальної заробітної плати, оголошений не чинним і втратив чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про її неконституційність.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" було внесено зміни до ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якими виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивач про стягнення коштів за 2008 рік підлягають стягненню з травня.
Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.
Як вбачається з довідки УПСЗН(а.с.4) позивач отримала щорічну допомогу на оздоровлення в березні 2008 року.
На підставі викладеного, в задоволенні вимог позивача в частині стягнення щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст. 48 Закону слід відмовити за безпідставністю.
В имоги позивача в частині стягнення щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування передбачені ст. 37 Закону підлягають задоволенню за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив:
з 1.04.2008 р. - 525 грн.,
з 1.10.2008 р. - 545 грн.,
з 1.12.2008 р. - 605 грн.
В зв'язку з викладеним, розмір невиплачених коштів позивачу становить:
за ст.37 Закону:
- за 2008 рік : (525x0,4х5+545х0,4х2+605х0,4) х2-33,6=3422,4 грн.
Статтею 62 Закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Відповідно до п. 2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 936 від 20.09.05, управління праці та соціального захист у населення не визначені розпорядниками коштів, що стосуються надбавки до пенсії.
В абз.2 п.2 Постанови КМ України № 936 від 20.09.05 вказано, що втрачають чинність пункти 20-22, 25-28, 30, 32-35 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, тобто п.24 Порядку, який стосується виплат пенсіонерам, є чинним.
Відповідно до п.24 Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою КМ України від 20.06.00 № 987, видатки, пов’язані з наданням пільг щодо пенсійного забезпечення згідно із Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (пенсій на пільгових умовах за віком і стажем роботи, пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника, додаткові пенсії, щомісячні компенсації за втрату годувальника, підвищені пенсії і допомога), провадяться органами, які виплачують пенсію.
На підставі викладеного, суд дійшов переконання, що при нарахуванні коштів, передбачених ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідач діяв всупереч вимогам Закону, а тому, у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України, суд виходить за межі позовних вимог та визнає дії відповідача протиправними.
Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37,48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст. 8-11, 18, 71, 160, 161, 162 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1 коштів, передбачених ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у фіксованому розмірі, протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Народицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, передбачену ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в сумі 3422,4 грн.
В задоволенні позовних вимог в частині стягнення допомоги за решту періоду, відмовити за безпідставністю.
На постанову суду до Житомирського апеляційного суду через Народицький районний суд може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня отримання копії постанови особами, що беруть участь у справі, а апеляційна скарга у такому ж порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови або 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження з направленням копії скарги до Житомирського апеляційного суду.
СУДДЯ: