Справа №2-6648/2010р.  

  РІШЕННЯ  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

  07 жовтня 2010 року               м. Симферополь  

Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим  у складі:  

Головуючого – судді Кагітіної І.В.,  

при секретарі – Якушевій Г-М.М.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -  

  встановив:  

У жовтні 2009 року ВАТ КБ «Надра» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору № 805/2006/840-ПК/26 від 10.02.2006р. ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 81 980,00 доларів США для придбання нерухомого майна та зобов’язався здійснювати щомісячні платежі до погашення суми кредиту, з кінцевим строком повернення кредиту 10.02.2026 року, із оплатою 10,0% річних. У забезпечення повернення наданого кредиту було укладено іпотечний договір від 13.02.2006 року, №596, за яким предметом іпотеки є АДРЕСА_1 розташована за адресою в м. Сімферополі по вул.Фрунзе/вул.Блюхера, 28/8. Крім того, у забезпечення повернення виданого кредиту було укладено договір поруки від 10.02.2006 року із ОСОБА_2, за яким останній взяв на себе зобов’язання перед Банком відповідати по обов’язкам боржника, які витікають із умов зазначеного Кредитного договору. Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору, внаслідок чого станом на 02.07.2010 року його заборгованість складала 133 288,12 доларів США. На підставі викладеного, з урахуванням уточнення позову, позивач просив розірвати договір кредитний договір № 805/2006/840-ПК/26 від 10.02.2006р., стягнути з відповідачів солідарно зазначену заборгованість за кредитним договором та звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути з відповідачів судові витрати.  

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги з урахуванням уточнень підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.  

Представник відповідача ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково, зазначив, що при укладенні кредитного договору не зазначена національна грошова одиниця. Заборгованість за кредитним договором повинна бути розрахована за курсом долару США на час видачі кредиту. Стягнення плати за управління кредитом суперечить вимогам глави 70 ЦК України.  

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, повідомлений належно, причини неявки не повідомив.  

Заслухав пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази і матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

Спірні відносини регулюються кредитним договором № 805/2006/840-ПК/26 від 10.02.2006р., договором іпотеки від 13.02.2006 року та договором поруки від 10.02.2006 року, укладеними між сторонами по справі, статтями  525, 527, 553, 554, 625, 1048, 1050, 1054 –1055  ЦК України.  

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.  

Предметом кредитного договору є грошові кошти в національній або іноземній валюті. Згідно зі статтею 525 ЦК України (2003 року) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.  

Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обігу.  

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до укладеного кредитного договору № 805/2006/840-ПК/26 від 10.02.2006 року (далі – Договір)  ОСОБА_1 (Позичальник) отримав кредит у розмірі 81 980,00 доларів США на придбання нерухомого майна, під 10,0 % річних, та зобов’язався здійснювати щомісячні платежі до погашення суми кредиту. Банк надав позичальнику кредит строком на 240 місяців.  

Відповідно до умов п.п.3.3.1 Договору позичальник повертає кредит та сплачує банку передбачені п.п.1.3.1., 1.3.2. цього Договору платежі шляхом здійснення перерахування на рахунок №29096800003516 мінімально необхідного платежу у валюті Кредиту.  

Згідно п. 3.3.3 Договору позивальник вносить черговий мінімальний платіж по Кредиту щомісячно, визначений у п.3.3.2. Договору (1 149,07 доларів США),  до 10 числа поточного місяця.  

Відповідно до п. 5.5. Договору, у разі прострочення Позичальником строку сплати мінімально необхідного платежу по погашенню Кредиту, визначеного п. 3.3.3 цього Договору, Позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1% відсоток від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.  

За умовами п. 1.3.2 Договору, плата за управління кредитом сплачується Позичальником щомісячно  протягом всього терміну користування кредитним коштами із розрахунку 0,50% відсотка від розміру фактичного залишку заборгованості за Кредитом (без урахування розміру процентів, які позичальник повинен сплатити банку), зазначеним у п. 1.1 цього Договору. Плата сплачується в повному обсязі за кожний календарний місяць, протягом якого Позичальник користується Кредитом, незалежно від фактичної кількості днів , протягом яких Позичальник користується Кредитом.  

Відповідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.  

У відповідності до п. 4.2.4 Договору Банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов’язання  щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим договором, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий платіж у термін  визначений  п 3.3.3 цього Договору.  

Банком за договором було виконано обов’язок щодо надання кредиту ОСОБА_1, що не оспорено сторонами.  

У свою чергу, ОСОБА_1 зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв’язку з чим у відповідності до розрахунку, наданого позивачем, станом на 02.07.2010 року заборгованість складає 1054135,75 грн., що еквівалентно 133 288,12 доларів США, а саме: заборгованість за кредитом у сумі 81 340,23 доларів США, за процентами – 29 043,28 доларів США, пеня – 8 005,01 доларів США та плата за управління – 14 899,60 доларів США.  

Наданий позивачем у судовому засіданні розрахунок вищевказаних сум заборгованості за кредитним договором приймається судом до уваги як письмовий доказ по справі на підтвердження обґрунтованості позовних вимог і у суду сумніву не викликає, відповідачами не оспорений.  

При вирішенні питання про стягнення зазначеного суми з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно суд виходить з наступного.  

Відповідно з положенням ст.554 ЦК України вразі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Крім того, поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник.  

Відповідно до п.1.1. договору поруки від 10 лютого 2006р. ОСОБА_2 взяв на себе зобов’язання перед Банком відповідати за зобов’язаннями ОСОБА_1 за кредитним договором.  

Зазначене положення договору не суперечить ст.553 ЦК України, відповідно якої за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.  

Згідно із ст. 554 ЦК України  у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування  збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.  

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

З ч.1 ст. 527 ЦК України убачається, що боржник зобов’язаний виконувати свій обов’язок, а кредитор – прийняти та виконати особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання, чи звичаїв ділового обороту.  

У відповідності до п.   2.1 договору поруки, Кредитор набуває право вимагати від Поручителя виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання Позичальником Зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконанні, а також при умові обов'язкового направлення Поручителю повідомлення з вимогою виконати Зобов'язання Позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).  

Згідно п. 2.2. поручитель зобов’язаний виконати взяті на себе зобов’язання по цьому Договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання Позичальником зобов’язання і необхідності їх виконання Поручителем.  

Як вбачається з матеріалів справи претензію–вимогу ВАТ КБ«Надра» було надіслано ОСОБА_2 17.04.2007р., яку він отримав 21.04.2007 року, що свідчить про право банка вимагати виконання зобов’язання, передбаченого договором поруки.  

За укладеним у забезпечення повернення виданого кредиту іпотечним договором від 13.02.2006 року, предметом іпотеки є належна відповідачу ОСОБА_1 АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 на яку може бути звернено стягнення у випадку не виконання іпотекодавцем зобов’язань.  

Згідно п.5.1 іпотечного договору   Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання в цілому або в тій чи іншій його частини, у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов'язань за цим Договором або якщо гарантії та запевнення, надані Іпотекодержателю, не відповідають дійсності.  

Відповідно до п.5.3 іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або відповідно до застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя.   Зазначенні положення іпотечного договору відповідають нормам цивільного законодавства.  

Так, стаття 572 ЦК України встановлює, що в   силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).  

В частині 1 ст. 575 ЦК України окремим видом застави визначено іпотеку - заставу нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.    

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.  

Згідно із ст. 33, 39 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.  

З огляду на викладене, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог ВАТ КБ «Надра» про звернення стягнення на предмет іпотеки у повному обсязі.  

Що стосується вимог позивача про звернення стягнення на інше майно та грошові кошти відповідачів, у разі недостатності вартості предмету іпотеки для погашення суми заборгованості, то в цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки ці питання вирішуються в ході виконання рішення у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження».  

Щодо позовних вимог про розірвання кредитного договору від 23.01.2007 року, то вони підлягають задоволенню.  

Відповідно до ч. 2 ст. 651  ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.  

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.  

Відповідачем ОСОБА_1 систематично порушуються взяті на себе зобов’язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту, яка є значною, та сплати процентів. Зазначене завдає банку шкоду у вигляді упущеної вигоди, позбавляє його того, на що він розраховував при укладенні договору.  

Щодо доводів представника відповідача ОСОБА_1  про необґрунтованість стягнення коштів за управління кредитом, то суд виходить з положень свободи договору та обов’язковості договору, встановлених ст. ст. 627, 629  ЦК України. Так, умовами п. 1.3.2 кредитного договору встановлені умови плати за управління кредитом, які не визнані недійсними та відповідно є обов’язковими для сторін.  

Щодо можливості стягнення суми заборгованості за курсом долару на час видачі кредиту, то суд виходить з наступного.  

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти – гривні. Так, відповідно до ст.36 Закону України «Про Національний банк України», офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком. Згідно з ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» валютні курси встановлюються НБУ за погодженням із Кабінетом Міністрів України. Поряд з цим, Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого Постановою Правління  НБУ №496 від 12.11.2003р., визначається, що  офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема долару США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування  іноземних валют станом на останню дату. З наведеного, можливо зробити висновок що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.  

Таким чином, при укладанні вищезазначеного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов’язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, позивач повинен був усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним, та те що зміна цього курсу можливо настане, а тому повинен був передбачити та врахувати  можливі коливання курсів валют на фінансовому ринку з відповідними наслідками.  

  На підставі викладеного, відповідно до кредитного договору № 805/2006/840-ПК/26 від 10.02.2006р., іпотечного договору від 13.02.2006 року та договору поруки від 10.02.2006 року, керуючись статтями  525, 527, 553, 554, 572-575, 611, 625, 651, 1050, 1054 –1055  ЦК України, ст.ст.33, 38, 39 Закону України "Про іпотеку", статтями  10,11,60, 61, 88, 209, 212-215, 218, 224 Цивільного процесуального кодексу України, суд  

  вирішив:  

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - задовольнити частково .  

Розірвати кредитний договір № 805/2006/840-ПК/26 від 10.02.2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1.  

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” суму заборгованість за кредитним договором № 805/2006/840-ПК/26 від 10.02.2006 року у розмірі 1 054 135,75 (один мільйон п’ятдесят чотири тисячі сто тридцять п’ять) гривень 75 копійок,  що еквівалентно 133288,12 доларів США, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: АДРЕСА_1 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 яка належить на праві власності ОСОБА_1.  

В задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» про звернення стягнення на інше майно і грошові кошти, що належать відповідачам - відмовити.  

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра”  судові витрати по справі: судовий збір у розмірі по 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень з кожного та витрати на інформаційне – технічне забезпечення у розмірі по 60 (шістдесят) гривень з кожного.  

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя АРК  шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

  Суддя: