ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         27 жовтня 2010 року                                                  Справа № 2а-302/10/0701

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:  

головуючого:     Ільтьо І.І.,  

при секретарі:    Куні О.І.,

розглянувши у відкритому  судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Хмельницького взводу ДПС ДАІ Бідюк Дениса Володимировича про скасування постанови Серії ВХ № 053984 від 19 вересня 2010 року про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України,

  встановив:  

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої доводи тим, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він правопорушення не скоював. Вказав, що 19 вересня 2010 року приблизно о 09 годині 45 хв. керуючи автомобілем «Хонда», державний реєстраційний номер  НОМЕР_1 по вул. 50 річчя Жовтня в смт. Летичів, Хмельницької області не порушував жодного пункту Правил дорожнього руху, оскільки виконуючи вимогу знаку 5.16 «Рух по смугам» здійснював лівий поворот відповідно до ПДР, а саме змінив середню смугу руху і перемістився у лівий ряд для виконання повороту ліворуч у дозволеному місці де була роздільна смуга із вказівником лівого повороту. При цьому не вчиняв жодних перешкод іншим учасникам дорожнього руху.  

Однак був зупинений інспектором ДАІ – Бідюк Д.В. за перехрестям, який вказав, що причиною зупинки  стало порушення позивачем вимог п. 5.16 ПДР «Напрямок руху по смугам» при повороті ліворуч. На заперечення позивача, що він не вчиняв дій, які порушували б ПДР, інспектор потребував надати документи на право керування автомобілем.  

Після чого, інспектор зупинив інший автомобіль, про щось проінструктував водія і самовільно вписав в уже підписаний позивачем із зауваженням протокол про адміністративне правопорушення ім’я водія вантажівки. Інспектор повернув позивачу права та технічний паспорт, а копію протоколу та копію Постанови в справі про адміністративне порушення на неодноразові ї вимоги позивача інспектор не надав.  

Крім того, зазначив, що при складанні протоколу та  винесенні постанови відповідачем не дотримано вимоги ст.ст. 251, 254, 283 і 284 КУпАП. Просив скасувати постанову Серії ВХ № 053984 від 19.09.2010 року по справі про адміністративне правопорушення в зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.    

У судове засіданні позивач не з’явився, однак подав до суду заяву в якій просить позов розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.  

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлявся судом належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив. Згідно ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача – суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.  

Суд дослідивши матеріали адміністративної справи, протокол про адміністративне правопорушення, постанову по справі про адміністративне правопорушення, прийшов до висновку, про необхідність скасувати оскаржену постанову з наступних підстав.  

Як вбачається з даних постанови по справі про адміністративне правопорушення, 19.09.2010 року ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Хонда» номерний знак НОМЕР_1 по вул. 50 річчя Жовтня в смт. Летичів, Хмельницької області не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 «Рух по смугам». Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.    

Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне  правопорушення,  є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в  його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які  використовуються  при  нагляді  за  виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.  

Як вбачається з матеріалів справи, доказів які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП України, до суду відповідачем не подано.  

Крім того, згідно п.11.5 ПДР України, на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки).  

Відповідно до п. 10.4 ПДР України, перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.  

Як вбачається з матеріалів справи, інспектором в порушення прав позивача та вимог ст. 280 КпАП України, не з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, не враховано пояснення позивача, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.  

Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень,  дій чи  бездіяльності суб'єкта владних  повноважень обов'язок  щодо доказування правомірності  свого  рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

Відповідач Бідюк Д.В. в судове засідання не з’явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що стверджується  повідомленнями про вручення поштового відправлення, заперечень на позовні вимоги суду не надіслав, отже, правом на доказування суду правомірності свого рішення та своїх дій, не скористався, тому суд доводи позивача щодо неправомірності оскаржуваних дій та рішення вважає такими, що заслуговують на увагу, а позов таким, що підлягає задоволенню.    

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача знайшли своє доведення у судовому засіданні, ґрунтуються на чинному законодавстві, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.  

Судові витрати по справі повинні бути віднесені за рахунок держави.  

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 27 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.  

Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, ч.1 ст.41, 86, 94, 104, 128, 158-170, 171-2 КАС України ,-  

  постановив   :  

Позов  ОСОБА_1  задовольнити.  

Визнати незаконною та скасувати постанову  серії ВХ 053984  від 19 вересня 2010 року , винесену  інспектором ДПС Хмельницького взводу ДПС ДАІ Бідюк Денисом Володимировичем  відносно  ОСОБА_1  про притягнення до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн.

Судовий збір в сумі три гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

  Суддя:                     І.І. Ільтьо  

                                                   ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         27 жовтня 2010 року                                                  Справа № 2а-302/10/0701

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:  

головуючого:     Ільтьо І.І.,  

при секретарі:    Куні О.І.,

розглянувши у відкритому  судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Хмельницького взводу ДПС ДАІ Бідюк Дениса Володимировича про скасування постанови Серії ВХ № 053984 від 19 вересня 2010 року про накладення адміністративного стягнення за порушення ПДР України,

  встановив:  

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свої доводи тим, що його незаконно притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки він правопорушення не скоював.

Зважаючи на необхідність значного часу для обґрунтування висновків суду та викладення повної постанови суду, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резулятивну частини.  

Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, ч.1 ст.41, 86, 94, 104, 128, 158-170, 171-2 КАС України ,-  

  постановив   :  

Позов  ОСОБА_1  задовольнити.  

Визнати незаконною та скасувати постанову  серії ВХ 053984  від 19 вересня 2010 року , винесену  інспектором ДПС Хмельницького взводу ДПС ДАІ Бідюк Денисом Володимировичем  відносно  ОСОБА_1  про притягнення до адміністративної відповідальності  за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 255 грн.

Судовий збір в сумі три гривні 40 копійок віднести за рахунок держави.

Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.

  Суддя:                 І.І. Ільтьо