Справа 33- 400/10                                          Суддя першої інстанції  

Категорія: ст. 173 КУпАП                             Захарченко Д.В.                        

Суддя апеляційного суду  

Олещук Т.Л.  

    П О С Т А Н О В А  

  ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ  

  05 жовтня 2010 року      Суддя  апеляційного суду Миколаївської області Олещук Т.Л., при секретарі Березняку В.В., за участю особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4,    

розглянув адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 року, якою:  

  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Костянтинівка Баштанського району Миколаївської області, мешканець АДРЕСА_1,  

притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51 грн.  

  Згідно зазначеної постанови суду ОСОБА_3 10.09.2010 року з 12.00 до 13.00 год., знаходячись в приміщенні відділення ВАТ «Ощадбанк» за адресою пр-кт  Жовтневий, 45, своїми діями порушував нормальну роботу відділення банку, намагався вилучити з відділення книгу скарг, на зауваження не реагував. Ці дії ОСОБА_3 суд кваліфікував, як дрібне хуліганство.  

  В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постанову суду скасувати та закрити адміністративну справу. Посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,  вважає, що його вимоги спілкуватись українською мовою не є протиправними, а книгу скарг та пропозицій він утримував з метою передачі її працівникам міліції, оскільки вважав, що вона підроблена. Стверджує, що не порушував роботу банку та працівникам банку не погрожував.  

  Заслухавши пояснення ОСОБА_3 та його захисника на підтримку доводів апеляції, вивчивши надані апелянтом матеріали та матеріали адміністративної справи,  вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.  

  Відповідно до диспозиції ст. 173 КУпАП, дрібним хуліганством є нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок та спокій громадян.  

  Враховуючи пояснення, як самого ОСОБА_3, так і допитаних в суді свідків, суд 1-ої інстанції правильно встановив наступне:  

працівники банку роз’яснили ОСОБА_3, що не можуть надати йому послуги з обґрунтованих причин та запропонували обслуговування в іншій установі банку без черги, видали на його вимогу книгу скарг. Але ОСОБА_3 заблокував вікно каси, де пенсіонери отримають пенсію, у зв’язку з чим касир не могла обслуговувати інших громадян – клієнтів банку, нав’язливо та образливо  чіплявся до працівників банку, спровокував у приміщенні відділення банку штовханину та сварку, чим порушив нормальну роботу цієї установи та права інших громадян на спокійне отримання банківських послуг, його дії були припинені лише працівниками міліції.  Таким чином, ОСОБА_3 своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян.        

За таких обставин суд І - ої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу дрібного хуліганства - адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення  згідно санкції зазначеної статті в мінімальних її межах.  

Проте, необхідно зазначити, що оскільки диспозиція статті 173 КУпАП передбачає лише одну частину, то посилання суду на частину 1 при кваліфікації дій за ст. 173 КУпАП є зайвим.          

  Доводи апелянта про те, що його дії не містять складу вказаного адміністративного правопорушення, оскільки в такій спосіб він намагався захистити свої порушені права громадянина України, в тому числі мовні, не можуть бути прийняті до уваги, тому що:  

не зважаючи на передбачений законом порядок захисту прав громадян, в тому числі з питань мовних прав, ОСОБА_3, нехтуючи правилами поведінки в громадських місцях,  проявляючи неповагу до інтересів інших громадян, своїми діями свідомо порушив нормальну роботу банківської установи та права інших громадян на нормальне обслуговування  в цієї установі, тобто вчинив дрібне хуліганство.  

  За таких обставин підстав для скасування постанови немає.  

  Керуючись ст. ст.  293, 294 КУпАП,  

  П О С Т А Н О В И В:  

  Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.  

  Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 вересня 2010 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП -  залишити без зміни.  

  Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.  

    Суддя апеляційного суду  

Миколаївської області                                                                     Олещук Т.Л.