Справа №  22ц-6464/10                                     Головуючий у 1 інстанції Подзігун Г.В.  

Доповідач апеляційного суду Довжук Т.С.  

  У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

21 жовтня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

 головуючого                      Козаченка В.І.  

суддів:                  Мурлигіної О.Я., Довжук Т.С.

 при секретарі судового засідання                         Голубкіній О.О.

за участю позивача                                                 ОСОБА_2,

представника позивача                                          ОСОБА_3,

представника відповідача                                      ОСОБА_4

 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу

  за апеляційною скаргою ОСОБА_2  

 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2010 року по справі   за позовом  

ОСОБА_2  

до  

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна товарна біржа», акціонерного комерційного банку «Національний кредит»  

  про визнання договорів недійсними та визнання права власності,  

  В С Т А Н О В И Л А :  

 12 січня 2004 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, товариства з обмеженою відповідальністю «Південна товарна біржа»  про визнання договорів недійсними та визнання права власності.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 11 січня 2007 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено акціонерний комерційний банк «Національний кредит».  

Позивачка вказувала, що спірний будинок належав їй на праві власності з 1995 року. В жовтні 1997 року  вона вирішила обміняти свій будинок на квартиру, але необхідно було провести газ до будинку та зробити в ньому ремонт. Відповідачка ОСОБА_5 на ці роботи дала їй в борг сумі еквівалентну 1000 доларів США та запропонувала в якості гарантії повернення боргу оформити на неї спірний будинок шляхом укладення договору купівлі-продажу. В зв’язку з тим, що по поверненні боргу ОСОБА_5 зобов’язалась повернути їй будинок, вона згодилась. Однак, зобов’язання вона вчасно не виконала, та в подальшому спірний будинок відчужувався неодноразово. Вважає, що  її оманом  позбавили права на житло та просила визнати за неї право власності на спірну частину будинку.  

В  судовому засіданні позивачка доповнила позовні вимоги та просила також визнати недійсним договір купівлі-продажу 41/100 частини спірного будинку, укладеного  08 січня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_9        

Посилаючись на вказане, ОСОБА_2 просила позов задовольнити.          

Справа розглядалась судами неодноразово.

Останньою ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2008 року позовна заява залишена без розгляду на підставі п. 3 ст. 207 ЦПК України.

Не згодившись з ухвалою, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить її скасувати в зв’язку з грубим порушенням судом норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, районний суд виходив з того, що позивач по справі та її представник ОСОБА_12 27 грудня 2007 року не з’явились, а в судове засідання, а 08 лютого 2008 року не з’явилась позивачка, яка була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. 08 лютого 2008 року до судового засідання з’явилась представник позивача ОСОБА_12, без належним чином засвідченого доручення на представництво інтересів позивача, розгляд справи було відкладено на 03 березня 2008 року, та ОСОБА_12 зобов’язалась передати виклик до суду ОСОБА_2, однак остання 03 березня 2008 року не з’явилась до суду без поважних причин, а тому є підстави для залишення позову без розгляду.

Між тим, такий висновок суду суперечить вимогам процесуального закону.

Згідно п. 3 ст. 207 ЦПК України (в редакції до внесення змін Законом України                 № 2453-VI (2453-17) від 07 липня 2010 року) у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин або повторного  не повідомлення ним про причину неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.

Разом з тим, ч.1 ст. 169 ЦПК України (в редакції до внесення змін Законом України № 2453-VI (2453-17) від 07 липня 2010 року) передбачено, що суд відкладає розгляд справи у разі неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, щодо яких немає відомостей про вручення їм повісток.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що позивач судом був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи на 08 грудня 2008 року  та  03 березня 2008 року.

Посилання в оскаржувані ухвалі суду на зобов’язання представником позивача ОСОБА_12 передати виклик до суду ОСОБА_2, судом апеляційної інстанції не може бути прийнятий до уваги, оскільки як, зазначає сам суд першої інстанції, у вказаного представника було відсутнє належним чином засвідчене доручення на представництво інтересів позивачки.

Таким чином, згідно з п. 3 ст. 312 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в зв’язку з тим, що останній порушив порядок, встановлений для  вирішення вказаного питання.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів

  У Х В А Л И Л А:  

 Апеляційну скаргу ОСОБА_2   задовольнити.   

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 03 березня 2010 року   скасувати  , а  справу направити   для продовження розгляду до того ж суду.  

Ухвала оскарженню не підлягає.

  Головуючий  

    Судді